З життя
«Боже, какая ганьба!» — Віра стояла, ніби світ обвалився під її ногами. Вибір був безжальним: вийти заміж за нелюбого або стати посміховиськом для всього села.
«Господи, який сором!» — Оксана стояла, ніби світ зруйнувався під її ногами. Вибір був жорстоким: вийти заміж за нелюба або стати посміховищем для всього села. Сльози котилися по її щоках, а голос тремтів від розпачу:
— Що ж тепер буде, мамо? Всі будуть шепотітися за спиною, що наречений кинув мене прямо перед весіллям…
Краще б земля розверзлася і поглинула її, ніж дивитися в очі сусідам. Мати гладила доньку по голові, шепочучи: «Не плач, Оксано, щось придумаємо». Але в думках Тетяни Андріївни вже визрівав план — зухвалий, божевільний, такий, від якого перехоплювало подих.
А що, якщо знайти нового жениха прямо зараз? Вона різко піднялася, крикнувши сусіду:
— Петре, заводь машину! Їдемо на вокзал до ранкового поїзда!
Петро, усміхнувшись, лише знизав плечима:
— Для тебе, Тетяно Андріївно, хоч зірку з неба. Але ти серйозно? Нареченого шукати?
— Серйозніше нікуди, — відрізала вона, гримнувши дверима автомобіля. — Гривня любить всіх, знайдемо добровольця.
На пероні вона підійшла до двох симпатичних хлопців, перекинулася кількома словами, і ось вже веде їх до машини. Петро витріщив очі:
— Це що, наречений і свідок?
— Так, Петько, — гордо заявила Тетяна. — Андрій і Назар. Їдемо в магазин за костюмами, а потім — на весілля!
Гості вже гулкотіли: «Наречений приїхав! Ура!» Оксана вибігла назустріч, але застигла, ніби вражена громом. З машини вийшли два незнайомці. Мати відвела її вбік і прошепотіла:
— Це Андрій. Або виходь за нього заміж, а потім тихо розлучитесь, або живи з ганьбою. Вирішуй.
Оксана кивнула, не в силах сказати ні слова. А через хвилину на її заплаканому обличчі вже сяяла усмішка.
Весілля гуло до ранку. Андрій грав роль чоловіка так, ніби все життя до цього готувався. Оксана навіть розгубилася: «Звідки така ніжність?» Коли гості розійшлися, вона простягнула йому руку:
— Дякую, ти мене врятував. Не переживай, скоро розлучимося.
І тут стався поворот. Андрій подивився їй прямо в очі і твердо сказав:
— А я не хочу розлучатися. Ти мені сподобалась з першого погляду.
Оксана остовпіла.
— Ти жартуєш? Один клявся в коханні й втік, а чужий чоловік раптом хоче залишитися назавжди?
— Чужий? — з легким обуренням заперечив Андрій. — Моя мама все життя боялася, що я не одружуся. А я говорив: «Моя доля сама мене знайде». І ось ти переді мною. Думай, Оксано, але я просто так не відступлю.
Що було далі? Оксана думала. Думала так довго, що минуло 25 років. Виростили з Андрієм трьох дітей, живуть душа в душу. А Тетяна Андріївна досі дивується: як сором на все село обернувся щастям на все життя? Може, перечитати цю історію ще раз — раптом там захований секрет, як доля сама стукає у двері?
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...