З життя
«Боже, какая ганьба!» — Віра стояла, ніби світ обвалився під її ногами. Вибір був безжальним: вийти заміж за нелюбого або стати посміховиськом для всього села.
«Господи, який сором!» — Оксана стояла, ніби світ зруйнувався під її ногами. Вибір був жорстоким: вийти заміж за нелюба або стати посміховищем для всього села. Сльози котилися по її щоках, а голос тремтів від розпачу:
— Що ж тепер буде, мамо? Всі будуть шепотітися за спиною, що наречений кинув мене прямо перед весіллям…
Краще б земля розверзлася і поглинула її, ніж дивитися в очі сусідам. Мати гладила доньку по голові, шепочучи: «Не плач, Оксано, щось придумаємо». Але в думках Тетяни Андріївни вже визрівав план — зухвалий, божевільний, такий, від якого перехоплювало подих.
А що, якщо знайти нового жениха прямо зараз? Вона різко піднялася, крикнувши сусіду:
— Петре, заводь машину! Їдемо на вокзал до ранкового поїзда!
Петро, усміхнувшись, лише знизав плечима:
— Для тебе, Тетяно Андріївно, хоч зірку з неба. Але ти серйозно? Нареченого шукати?
— Серйозніше нікуди, — відрізала вона, гримнувши дверима автомобіля. — Гривня любить всіх, знайдемо добровольця.
На пероні вона підійшла до двох симпатичних хлопців, перекинулася кількома словами, і ось вже веде їх до машини. Петро витріщив очі:
— Це що, наречений і свідок?
— Так, Петько, — гордо заявила Тетяна. — Андрій і Назар. Їдемо в магазин за костюмами, а потім — на весілля!
Гості вже гулкотіли: «Наречений приїхав! Ура!» Оксана вибігла назустріч, але застигла, ніби вражена громом. З машини вийшли два незнайомці. Мати відвела її вбік і прошепотіла:
— Це Андрій. Або виходь за нього заміж, а потім тихо розлучитесь, або живи з ганьбою. Вирішуй.
Оксана кивнула, не в силах сказати ні слова. А через хвилину на її заплаканому обличчі вже сяяла усмішка.
Весілля гуло до ранку. Андрій грав роль чоловіка так, ніби все життя до цього готувався. Оксана навіть розгубилася: «Звідки така ніжність?» Коли гості розійшлися, вона простягнула йому руку:
— Дякую, ти мене врятував. Не переживай, скоро розлучимося.
І тут стався поворот. Андрій подивився їй прямо в очі і твердо сказав:
— А я не хочу розлучатися. Ти мені сподобалась з першого погляду.
Оксана остовпіла.
— Ти жартуєш? Один клявся в коханні й втік, а чужий чоловік раптом хоче залишитися назавжди?
— Чужий? — з легким обуренням заперечив Андрій. — Моя мама все життя боялася, що я не одружуся. А я говорив: «Моя доля сама мене знайде». І ось ти переді мною. Думай, Оксано, але я просто так не відступлю.
Що було далі? Оксана думала. Думала так довго, що минуло 25 років. Виростили з Андрієм трьох дітей, живуть душа в душу. А Тетяна Андріївна досі дивується: як сором на все село обернувся щастям на все життя? Може, перечитати цю історію ще раз — раптом там захований секрет, як доля сама стукає у двері?
My Mother-in-Law Decided to Move into My Flat and Gave Her Own Home to Her Daughter: Now My Husband Expects Me to Welcome His Mum into the Home I Bought Myself
My mother-in-law has decided she wants to move into my flat and give her own place to her daughter. My...
You Steal from My Son—He Can’t Even Afford a Lightbulb! On Sunday morning, I was tucked under a blanket on the sofa. My husband had gone to visit his mum to “change the lightbulbs,” but of course, the real reason for calling her darling son over was something else entirely: “Son, did you forget that Igor’s birthday is today?” My husband is a real spendthrift. His salary barely lasts a few days. Thankfully, he gives me enough to cover the bills and groceries, but the rest goes on the latest video games and everything that goes with them. I don’t mind, really—I’d rather let him enjoy his hobbies than have him drinking in the shed or disappearing off to nightclubs. Besides, I once read that the first forty years of childhood are the hardest for a man. But I’m not telling you all this for sympathy. I’m explaining why my husband’s pockets are always empty! I don’t have those problems; I even manage to save a little, and often lend my husband money when he’s desperate—but never for his mum, his nieces, or his sister. Of course, I remembered Igor’s birthday, so I bought him a present a week ago. Before my husband headed over to the family, I handed him the gift and settled down to watch a film. I didn’t go—there’s no love lost between me and the in-laws. They think I don’t love him because I won’t let him spend our money on them or babysit his sister’s kids. Once, I agreed to watch his sister’s little ones for an hour, but they picked them up half a day later! I was late for work, and when I dared to complain, his mum and sister called me shameless and rude. After that, I refused every request for babysitting, though I never minded my husband spending time with the kids—honestly, I liked playing with them too. Not long after my husband left, the whole family turned up at our house, nieces in tow. His mum marched straight in and declared: “We’ve decided that since it’s Igor’s birthday, we’ll give him a tablet he picked out himself—worth £400. You owe me £200 for your share. So, pay up.” I might buy the boy a tablet, but never such an expensive one. Naturally, I refused to hand over any money. Even my husband started having a go at me for being greedy. So, I opened the laptop, called Igor over, and within five minutes, we’d chosen a gadget together that he really liked. He raced off to his mother, who was still sulking in the hallway. My sister-in-law always seems to have sticky fingers—something valuable tends to “stick” to them. My mother-in-law, needless to say, wasn’t impressed and immediately kicked off: “No one asked you to do that! You were supposed to give us the money. My son can’t even buy a lightbulb for himself—give me £200 now! You know that’s my son’s money.” She even tried rummaging through my handbag, which was on the nightstand. I shot my husband a look and hissed, “You have three minutes to get them out of this house!” So my husband dragged his mother out the door—three minutes was all he needed. And honestly, I’d much rather my husband spends his money on games than have his mum pocket the lot. Better he spends it on what makes him happy, than let those freeloaders nick it from him. Sitting here now, I think—maybe I should have married an orphan!
Youre robbing my son, he cant even afford a light bulb! Sunday morning. I lay wrapped up on the sofa,...
We Had Such High Hopes That My Mum Would Retire, Move to the Countryside, and Leave Her Three-Bedroom Flat to Me and My Husband!
We had high hopes that my mum would retire, move to the countryside, and leave her three-bedroom flat to my...
An Inheritance from an Ex-Husband or a Surprise from the Mother-in-Law A Gift from My Alcoholic Ex: Left Alone to Care for His Difficult Mother Ten Years After Our Divorce—But When She Passed, I Discovered the Unexpected Legacy She Left Behind
So, listen to this its honestly like something out of a telly drama. Years ago, Alices husband, Pete, who was...
Gran Tosses Out Grandson and His Wife, Chooses to Live Alone at 80 – Family Plots to Move In, But Gran Has Other Plans
Grandmother cast out her grandson and his wife and resolved, at eighty years old, to live alone. Our Gran is...
“Two Weeks to Pack Up and Find a New Home: Daughters Offended When Single Mum Sets Boundaries After Years of Sacrifice”
Diary entry Two weeks to pack up and find somewhere else to live. My daughters are furious. I found myself...
My Son and His Wife Gifted Me a Flat When I Retired: They Handed Me the Keys, Took Me to the Solicitor, and Told Me to Let It Out—A Retirement Bonus I Never Expected
My son and his wife gave me a flat when I retired On that day, my son and daughter-in-law arrived...
“What Do You Mean You Don’t Want to Change Your Name?” – My Mother-in-Law Shouted at the Register Office
What do you mean, you dont want to take his surname? my mother-in-law shouted across the registry office. I never...