«Краще такий батько, ніж жодного» — впевнена моя колишня свекруха. — Дитина повинна знати свого батька, як би там не було! — промовляє Людмила Аркадіївна. —...
Мені 68 років. Вік, у якому, здавалося б, має панувати спокій та мудрість. Але в мені – крик. Німий, гострий, втомлений. Я більше не можу бути...
«Краще такий батько, аніж жодного» — так каже моя колишня свекруха. — Дитина має знати свого батька! — напучує мене Людмила Степанівна. — Ти розлучилася з...
Мене звуть Микола. Мені 72 роки. Живу сам у старенькій хатині на околиці невеличкого містечка, де колись все було сповнене життя. Саме тут, у цьому дворі,...
**ТАНЕЦ У СУКНІ** — Дівчино, у вас щось трапилося? Біля Соломії стояв літній чоловік. Наче зійшов із сторінок старих романів, які вона так любила. Вона вже...
**Щоденник** Бабця не вірить, що я можу бути гарною матір’ю. Я живу між почуттям обов’язку та своїм правом на щастя. Вирватися з цього замкнутого кола все...
Я не забрала дитину з дитячого будинку. Я привела додому чужу бабусю з будинку для літніх — і не шкодую. Коли хтось усиновлює дитину, усі захоплюються,...
Сьогодні я згадала, скільки років мовчки віддавала себе іншим. Шістдесят вісім. Ціле життя, а в душі – лише втома й порожнеча. Та раптом усе змінилося. Я...
Мені шістдесят дев’ять років. Живу в старій двокімнатній хрущовці на околиці Києва. Вже кілька років прокидаюся й засинаю з тривогою в серці. Не через самотність —...
Я не забрала дитину з дитбудинку. Я привела до себе чужу бабусю з будинку для літніх — і не шкодую. Коли хтось усиновлює дитину — усі...