Сегодня я встретила его в подземном переходе у Казанского вокзала в Москве. В воздухе витал запах сырости, дешёвых пирожков и звуки уличных музыкантов, заглушаемые громкими голосами...
19 мая 2005 года До сорока лет Светлана Кузнецова считала, что жизнь удалась. Любимый муж Игорь, сын Артём и дочь Арина, скромная, но дружная семья. Всё...
**3 мая. С того дня, как упала ложка.** Когда в доме перестаёт звенеть серебро — пропадает не просто привычка. Это Мария Семёновна осознала тем утром, когда...
Тень предательства в родном доме Надежда Петровна стояла у плиты, помешивая гречку с говядиной в старом чугунке — идеальной посуде для такого блюда. Её сын Дмитрий,...
**Тяжёлая свобода** — Галина Сергеевна, вы не видели синюю папку с бумагами? Я оставил её на комоде в зале! — голос Дмитрия дрожал от волнения. Он...
— Съезди к нашим партнёрам и закрой этот вопрос раз и навсегда, — раздражённо бросил начальник, уставившись на Сергея. — Я уже договорился с их руководством,...
Вдруг пришло письмо — под конец ноября. Конверт выцвевший, без обратного адреса, точно его принесло ветром из далеко́го прошлого. Бумага шершавая, будто пролежала сто лет в...
— Алексей, ты точно ничего не забыл? Пересмотреть не надо? — крикнула я, застыв у двери в ванную. — Тань, ну хватит! Всё уложил — целый...
**Мой дневник: всё решено** — Ты почему ещё не готов? — Таня стояла в дверях, с трудом сдерживая раздражение. — Ты забыл, какой сегодня день? —...
— Съезди к нашим партнёрам и разберись с этим вопросом раз и навсегда, — строго сказал шеф, глядя на Дмитрия. — Я уже обо всём договорился...
**Сир тітки Олі** Ніхто вже й не памятає, звідки зявилась тітка Оля мамина подруга. Мені здавалось, що вона існувала завжди,...
15 жовтня почався як звичайний вівторок у нашому будинку в передмісті Києва, але до вечора весь мій світ розсипався через...
У сонних передмістях Черкас маленький продуктовий магазин стояв у вечірньому світлі. Звичайний спокій сьогодні мав особливу глибину. У центрі цієї...
Маряно, вибач, мені треба їхати. Дружина дзвонила? Їдь, звичайно. Я вже звикла. Маряні кожен раз було важко відпускати Тараса до...
У школі Ромчик не відрізнявся доброю поведінкою, але вчився на відмінно. За успіхи його хвалили, а за витівки часто лаяли....
На парковці торгового центру я побачив маленького хлопчика, який ридав біля чорного седана Але ніхто його не знав.Він стояв біля...
**ЩОДЕННИК** Навіщо дівчат одних відпускають? Ще зовсім діти, а вже автостопом подорожують. Леонід пригальмував, побачивши, як відчайдушно махають руками підлітки....
У сімдесят років я зрозуміла, що найстрашніше не порожня квартира, а будинок, повний людей, які в тобі не потребують. Ви...
Щастя не в самотності Не дуже молода, але зі блиском у очах Оксана Михайлівна після сніданку вимила чашку з-під чаю,...
**Щоденник**Я побачив маленького хлопчика, який стояв босоніж на парковці й ридав. Він тримався за дверцята чорного седана, його тіло тремтіло...