З життя
Чоловік на відпочинку, а вагітна дружина копає город у свекрухи. Щасливий фінал.
Олексій вирішив, що він втомився на роботі і йому потрібна відпустка біля моря. Про свою вагітну дружину він навіть не подумав, збирав речі тільки для себе.
— Олю, не починай. Ти прекрасно знаєш, що я втомився і хочу відпочити.
— На твою думку, мені це не потрібно? Я ж на 6-му місяці, а ти кажеш мені їхати до твоєї мами копати город!
— І що тут такого? Мама тобі допоможе, а свіже повітря буде плюсом.
Оля промовчала, нічого не відповіла, бо знала, сперечатися з чоловіком марно. У селі свекруха зустріла її не надто привітно.
— Загнала мого синочка, що він утік від тебе на море! Так тобі й треба.
— Він не втік, я його сама відпустила. Вам би не знати, тітко Галино?
Оля копала той город цілий день. Сонце було гарячим, спина дуже боліла, а від запаху землі постійно нудило. Ноги у дівчини безперервно набрякали, вона не могла швидко рухатися. Коли ставало зовсім тяжко, вона просто сідала і нічого не робила, окрім як гладила свій живіт. Увечері вона чула, як свекруха обговорювала її з сусідками.
— Лінива, до жаху! Ноги у неї набрякли! Раніше наші жінки в полях народжували, вставали і далі копали! Не невістка у мене, а цариця!
Через кілька тижнів Олексій повернувся відпочилий, задоволений і засмаглий.
— Привіт, Олю! Ти навіть уявити собі не можеш, які там креветки я їв! А пляж який! Обов’язково поїду туди наступного року, тільки з тобою.
— Олексій, нікуди ми не поїдемо. Я йду.
— Куди? У тебе справи?
— Ти не зрозумів. Від тебе йду.
— Це жарт такий? Ти ж без мене пропадеш, кому ти потрібна?
— От зараз і перевіримо.
Вперше за роки життя з чоловіком, Оля зрозуміла, що таке свобода. Так, вона не знала, куди їй йти, що робити далі, але в одному була впевнена, без Олексія їй буде краще. В кишені у неї було трохи грошей, а ось за дитячою валізою вона вирішила не повертатися в квартиру. Прийняла до себе вагітну Олю найкраща подруга Наталя.
— Олю, у мене є вільна кімната, можеш жити стільки, скільки тобі потрібно! І навіть не думай про погане, все вийде!
Олексій ніяк не міг повірити, що дружина його залишила. Він дзвонив їй по тисячі разів на день, приходив на поріг квартири Наталі з квітами, але подруга його не впустила, Оля так сказала.
— Олексій, йди і забудь дорогу в наш бік. Оля – не служниця. Ти сам винен.
Хлопець писав листи, які Оля іноді читала. В них він просив прощення, казав, що був дурнем, сумує і любить. Заради майбутнього малюка просив пробачити його і повернутися в сім’ю.
Пологи у Олі були важкими, але коли вона взяла на руки сина, то про все забула. Поступово життя у неї налагоджувалося, було важко, але друзі допомагали. Олексія вона не пробачила, але з сином бачитися дозволяє.
**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**
“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.
**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...
The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet
A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...
That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.
That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...
On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection
**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...