Чоловік на відпочинку, а вагітна дружина копає город у свекрухи. Щасливий фінал.

Олексій вирішив, що він втомився на роботі і йому потрібна відпустка біля моря. Про свою вагітну дружину він навіть не подумав, збирав речі тільки для себе.

— Олю, не починай. Ти прекрасно знаєш, що я втомився і хочу відпочити.

— На твою думку, мені це не потрібно? Я ж на 6-му місяці, а ти кажеш мені їхати до твоєї мами копати город!

— І що тут такого? Мама тобі допоможе, а свіже повітря буде плюсом.

Оля промовчала, нічого не відповіла, бо знала, сперечатися з чоловіком марно. У селі свекруха зустріла її не надто привітно.

— Загнала мого синочка, що він утік від тебе на море! Так тобі й треба.

— Він не втік, я його сама відпустила. Вам би не знати, тітко Галино?

Оля копала той город цілий день. Сонце було гарячим, спина дуже боліла, а від запаху землі постійно нудило. Ноги у дівчини безперервно набрякали, вона не могла швидко рухатися. Коли ставало зовсім тяжко, вона просто сідала і нічого не робила, окрім як гладила свій живіт. Увечері вона чула, як свекруха обговорювала її з сусідками.

— Лінива, до жаху! Ноги у неї набрякли! Раніше наші жінки в полях народжували, вставали і далі копали! Не невістка у мене, а цариця!

Через кілька тижнів Олексій повернувся відпочилий, задоволений і засмаглий.

— Привіт, Олю! Ти навіть уявити собі не можеш, які там креветки я їв! А пляж який! Обов’язково поїду туди наступного року, тільки з тобою.

— Олексій, нікуди ми не поїдемо. Я йду.

— Куди? У тебе справи?

— Ти не зрозумів. Від тебе йду.

— Це жарт такий? Ти ж без мене пропадеш, кому ти потрібна?

— От зараз і перевіримо.

Вперше за роки життя з чоловіком, Оля зрозуміла, що таке свобода. Так, вона не знала, куди їй йти, що робити далі, але в одному була впевнена, без Олексія їй буде краще. В кишені у неї було трохи грошей, а ось за дитячою валізою вона вирішила не повертатися в квартиру. Прийняла до себе вагітну Олю найкраща подруга Наталя.

— Олю, у мене є вільна кімната, можеш жити стільки, скільки тобі потрібно! І навіть не думай про погане, все вийде!

Олексій ніяк не міг повірити, що дружина його залишила. Він дзвонив їй по тисячі разів на день, приходив на поріг квартири Наталі з квітами, але подруга його не впустила, Оля так сказала.

— Олексій, йди і забудь дорогу в наш бік. Оля – не служниця. Ти сам винен.

Хлопець писав листи, які Оля іноді читала. В них він просив прощення, казав, що був дурнем, сумує і любить. Заради майбутнього малюка просив пробачити його і повернутися в сім’ю.

Пологи у Олі були важкими, але коли вона взяла на руки сина, то про все забула. Поступово життя у неї налагоджувалося, було важко, але друзі допомагали. Олексія вона не пробачила, але з сином бачитися дозволяє.