Connect with us

З життя

Чоловік пішов, але зробив помилку

Published

on

Коли Святослав повернувся додому в п’ятницю ввечері, у хаті пахло смаженою картоплею та чимсь кислуватим. Він зморщився: Оксана знову готувала капусту, хоча знала, як він її не любить. Знявши дорогий піджак, він акуратно повісив його на плечики й пішов у кухню.

— Привіт, — пробурмотів він.

— Вже поїв на роботі, мабуть? — запитала вона без усмішки.

— Після зустрічі був фуршет. Клієнт з нафтогазу, влаштували бенкет. Зате привіз контракт на два мільйони.

Оксана мовчала. Вона стояла біля плити у старому домашньому халаті, волосся було зібране у пучок. На обличчі — втома. Їй і справді було байдуже — хоч сто мільйонів. Гроші не повернуть те, що було між ними ще два роки тому.

Святослав сів за стіл, відкрив пляшку мінералки. По очах дружини промайнуло щось схоже на докір.

— У тебе навіть погляд інший, — сказала вона.

— Який «інший»?

— Гордовитий. Ніби я тобі прислуга. Усе це — не про нас. Ти тепер інший, Святославе.

— Оксанко, ти це серйозно? Та я працюю цілими днями! Усе, що в нас є — моя праця. Квартира, нова машина, відпочинок. А ти що? Навіть не працюєш більше.

— Я не працюю, бо ти наполіг! — голос її тремтів. — Ти сам казав: «Сиди вдома, відпочивай, тепер я можу забезпечити». А тепер дивишся, ніби я нахлібниця.

Святослав відсунув тарілку.

— Та ти просто заздриш. Я росту, а ти стоїш. Це не моя вина.

— Я стою, бо ти не даєш мені рухатися.

Він підвівся, роздратовано відкинув стілець:

— Якщо не подобається — живи, як хочеш. Тільки не скаржся потім.

Їхній шлюб починався гарно. Святослав тоді був менеджером у рекламному агентстві, а Оксана — викладачкою англійської. Знімали квартиру, відкладали по трохи, разом обирали недорогі подарунки одне одному. Їхнє щастя було у малому — вечірні прогулянки набережною, пікнік у лісі, домашні фільми.

Потім усе змінилося, коли Святослава запросили у нове агентство, запропонувавши посаду директора з розвитку. Зарплата — у тричі більша. Він почав стрімко рости: відрядження, премії, нові зв’язки. Купили двокімнатну квартиру у новобудові, Оксана пішла з роботи — за його наполяганням: «Навіщо тобі та школа? Я забезпечу».

Спершу все було схоже на казку. Але потім Оксана почала відчувати, що у їхньому домі оселився хтось третій — холод. Він приходив із Святославом у вечірніх костюмах, у запасі дорогих сигар, у розмовах про ринки, тренди й KPI. Святослав змінювався, а Оксана — залишалася тією ж. І це його дратувало.

— Я все думаю, — сказала Оксана подрузі, Марійці, за чашкою кави, — може, мені повернутися до школи?

— Повертайся. Ти ж любила це. Або знайди онлайн-курси. Ти розумна, Оксано. Просто криза стосунків.

— Це навіть не справа у роботі. Святослав наче… чужий. Він не злий. Просто я для нього — як предмет інтер’єру. Сижу вдома, готую, прибираю. Усе як треба. Тільки ніхто не цікавиться, як я живу.

Марійка зітхнула:

— Слухай, це типова історія. Заробив — відчув владу. Гроші відкривають натуру. І не у всіх там гарно й чисто.

Одного разу Святослав прийшов удень, серед робочого тижня. Він був у гарному настрої, із пакетом з бутика.

— Дивись, купив тобі сукню.

Оксана розгорнула тканину — чорна, облягаюча, з розрізом. Дорога. Стильна. Тільки не для неї.

— Це не моє. Я таке не ношу.

— Ти просто комплексуєш. Вийдемо кудись. До речі, у п’ятницю у нас корпоратив. Поїдемо зі мною. Покажу всім, яка в мене дружина.

— Як річ? — тихо запитала вона.

Він не почув. Або зробив вигляд.

Корпоратив проходив у заміському будинку. Усі — у брендових костюмах і сукнях. Оксана почувалася чужою. За столом вона слухала розмови про інвестиції, курси валют, дорогі авто й запивала нудоту ігристим.

Коли вона повернулася з тераси, Святослав сидів поруч із дівчиною у червоному. Молода, впевнена, гладке волосся, білосніжна усмішка. Оксана помітила, як та торкнулася його руки. Святослав не відсунувся.

У машині Оксана мовчала. Тільки біля дому промовила:

— Хто вона?

— Просто піарниця. У нас спільний проєкт.

— І ти дозволяєш їй лапати себе?

— Не вигадуй. Вона просто кокетка. Та й що ти влаштовуєш сцену? Ми ж не діти.

— А може, ти забув, що в тебе є дружина? — Оксана обернулася до нього. — Чи тобі вигідніше, щоб я була просто… картинкою в рамці?

— Ти знову заводиш стару пісню. Що тобі треба, Оксано?

Вона мовчала. Бо сама не знала. Напевно, поваги. Інтересу. Кохання, зрештою. Але як це пояснити людині, яка міряє все цифрами?

У неділю вона пішла до матері.

— Ну і що у вас трапилося?А потім вони обидва зрозуміли, що щастя не в грошах, а в тих теплих моментах, які забули зберігати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + 20 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Как отвести ненависть дочери?

— Куда пожаловаться, если дочь меня ненавидит? — шёпотом произнесла Татьяна, лёжа на потертом диване, закрыв лицо ладонью. — Пусть...

З життя8 хвилин ago

Де твій притулок?

Оксана не розуміла, чому її так тягло до вокзалів. Може, тому що поїзди не запізнюються — відправляються точно за розкладом,...

З життя1 годину ago

Жажда тишины и покоя

— Доброе утро, — пробормотала Алевтина, вваливаясь в кабинет и плюхаясь в кресло. Компьютер загудел, а за окном серые тучи...

З життя1 годину ago

Бунтівні мами

**Непокірні матері** Коли Богдан і Соломія одружилися, обидві родини раділи. Ганна, мати Богдана, навіть прослезилася біля палацу урочистостей. А Марія,...

З життя2 години ago

«Маленький секрет, що вражає лікаря!»

«Я знаю, як вилікувати вашого сина», — прошепотів хлопчик. Те, що сталося далі, приголомшило лікаря-професора! Стінки дитячого онкологічного відділення обласної...

З життя3 години ago

Чоловік пішов, але зробив помилку

Коли Святослав повернувся додому в п’ятницю ввечері, у хаті пахло смаженою картоплею та чимсь кислуватим. Він зморщився: Оксана знову готувала...

З життя3 години ago

Безмовність на повну силу

Тихо, як є Коли Дарка сказала «мені набридло мовчати», вона не кричала. Просто поклала ложку на стіл, подивилась у вікно...

З життя4 години ago

СЕРДЦЕ ЗАЧЕКАЄ НОВЕ ЖИТТЯ

СЕРЦЕ ЗНОВУ Б’ЄТЬСЯ Оксана народила свою Марійку невідомо від кого. Як то кажуть, “послизнулась” до шлюбу. Так, за Оксаною активно...