Connect with us

З життя

Чоловік залишив дружину прямо в пологовому будинку.

Published

on

Микола покинув свою дружину Оксану, коли вона лежала в пологовому будинку. Дізнавшись, що дитина народиться з інвалідністю, він пішов з сім’ї, а через багато років вирішив повернутися та вимагати гроші.

Лікар сказав Оксані: – Ваш син ніколи не зможе ходити. Це ще добре, що він залишився живим при такій родовій травмі. Оксана міцно пригорнула сина до грудей і промовила: – Це мій син, і я завжди буду поруч із ним, чого б мені це не коштувало… а наш тато нам допоможе.

Коли Оксана сказала Миколі, що син не зможе ходити, той трохи розгубився, а потім, отямившись, сказав:
– А як же я з ним буду грати у футбол? Як у майстерні будемо працювати? Та й взагалі, навіщо такий син, який буде немічний.

Микола вирішив запитати поради у своєї старшої сестри. Оксана, звісно, не очікувала, що Олена зможе таке сказати. Адже вона здавалась їй мудрою жінкою. А Олена сказала наступне:
– Навіщо вам ця дитина, справжня обуза в житті. Ви ще молоді й зможете народити здорових дітей, і будете щасливо жити.

– Та це, дружина проти, вона не хоче від нього відмовлятися. Вчепилася в нього й не відпускає, – пробурмотав Микола.

– Так а ти не будь тряпкою та нюнею. Візьми і постав їй умови, щоб вона вибрала або тебе, або свого сина інваліда. І якщо вона не дурень, то вибере тебе, адже хвора дитина їй не по кишені.

Наблизився час виписки. На зустріч до Оксани та сина прийшли її мама й подруги. Чоловік так і не з’явився, ніби крізь землю провалився. Він сам подав на розлучення і платив копійки аліментів.

Оксана за фахом юристка, змогла влаштуватися й проводити консультації вдома. Вона допомагала таким же мамам, які залишились без чоловіків, але зі своїми дітьми. Через рік жінка змогла відкрити свою юридичну практику й зарекомендувала себе як висококваліфікований спеціаліст. Вона створила клуб для сімей, де є діти з інвалідністю, щоб люди спілкувалися між собою і давали одне одному поради. Всією спільнотою їм вдалося домогтися для своїх дітей безкоштовного відвідування басейну, театральних вистав. У дітей щастя світилися в очах, а батьки плакали. Батьки зрозуміли, що дітям можна показувати світ, а не сидіти цілими днями в квартирі.

Оксана робила все можливе для свого сина, аби він усміхався і тішив її своїм гарним настроєм. Часто вони літали на море, відпочивали. Оксана відвідала всіх лікарів, лише от син так і не встав на ноги, але болі зменшились. Максим почав займатися бальними танцями на візках. Хлопець був досить розумним, навіть на дистанційному навчанні в школі зміг бути відмінником. Після школи він вступив в університет на програмування, оскільки ця спеціальність була йому дуже близька.

Після отримання диплома Максим влаштувався на високооплачувану роботу і став заробляти більше, ніж мама. Він завжди дарував їй подарунки, які замовляв через інтернет. Оксана усміхалася, і сльози мимоволі текли по її щоках. Було дуже приємно, що в неї такий турботливий син. Максим виріс добрим і щедрим. А також він почав вести блог, який розкрутив усього за кілька тижнів, і став популярним блогером.

У своїх відео він розповідає про життя людей з інвалідністю, яких не варто занепадати, а навпаки, продовжувати жити, незважаючи ні на що. Він був настільки оптимістичним, що не кожен би зміг.

Якось днями у Оксани задзвонив телефон. Вона взяла слухавку і почула голос колишнього чоловіка. Він сказав:
– Мені показали Максима, що він зараз відомий блогер, і натякнули, скільки він може заробляти. Потрібно зустрітися та поговорити.

Оксана і Микола домовилися зустрітися в кафе неподалік від дому. Микола був здивований тим, що дружина перетворилася на красуню, а син Максим, насправді, виріс великим і сміливим молодцем. Оксана відразу вирішила перебити колишнього чоловіка і запитала:

– Давай ближче до справи? Чого прийшов? Що тобі потрібно? Адже весь цей час ти навіть жодного разу не з’являвся і не питав про сина, а тут на тобі, прийшов.

– Ти ж яка гарна стала. На дорогій машині приїхала. Багато живете. А ось у мене є синочок, братик Максима. Він потрапив у біду, сів п’яним за кермо і збив молоду дівчину на пішохідному переході. Тепер йому загрожує серйозний термін. А якщо заплатимо за збиток, то можуть дати умовний термін.

Оксана не могла повірити, що колишній чоловік буде просити у неї грошей. Вона була шокована. Подивившись на нього, сказав:

– Отже, ти залишив мене з дитиною з інвалідністю на руках. Навіть жодного разу не подзвонив і не з’явився, щоб дізнатися, як я і син почуваємося, можливо, в чомусь потребуємо. Зате ти виховав сина, який дозволив собі сісти п’яним за кермо, ледь не вбив і не залишив калікою людину. І в тебе вистачає нахабства просити в мене грошей?

– У вас цих грошей кури не клюють. Тобі шкода чи що? Адже це брат Максима. Ось ви всі багатії такі, скупі на гроші.

– Знаєш що, забудь мій номер і більше не дзвони й не приходь. Знати тебе не хочу.

Тепер Микола почав писати Максиму на пошту і тиснути на жалість, щоб той дав грошей.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × два =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

The Tale of Jenya’s Best Mate

It was the end of September, and a mournful procession shuffled slowly past a grey stone coffin at the old...

З життя12 хвилин ago

Claim Your Husband

13May Im still reeling from the parentteacher evening at StJohns Primary. MrsPatel called Tom in for a chat about his...

З життя12 хвилин ago

Love or Enchantment

Youll wield great power, but remembereverything has a price. Thats why witches never catch a break in love, my grandmother...

З життя1 годину ago

The Gift of Forgiveness

Hey love, let me tell you about Olivias story, just like Id chat over a cuppa. Olivia grew up in...

З життя1 годину ago

Granddad, Look! — Lily Pressed Her Nose to the Window. — A Puppy!

Granddad, look! Gwen pressed her nose to the window. A dog! A mangy mutt scurried under the gate black, filthy,...

З життя2 години ago

The Kitchen’s Marble Floor Was Icy, Unyielding, and Stark. There, on that Cold Ground, Sat Mrs. Rosario, a 72-Year-Old Woman.

The kitchen floor was a slab of cold, hard marble, as unforgiving as a winter morning. There, on that icy...

З життя2 години ago

— Oh, my dear… it smells absolutely divine in here… I’m simply craving it! Would you mind sharing one of those with me? I’ve never tasted anything like that before…, said the elderly lady, clutching the bag she had carried around the city all day.

Mum you smell so lovely in here Im famished! Might I have one of those? the old woman whispered, clutching...

З життя3 години ago

“If you fix this engine, I’ll hand over my job to you,” said the boss with a chuckle.

Fix this engine and Ill give you my post, the manager laughed, slapping his knee. I, Teresa Hughes, didnt join...