Connect with us

З життя

Чоловік залишив дружину у пологовому будинку.

Published

on

Микола залишив свою дружину Ярину, коли вона перебувала в пологовому будинку. Дізнавшись, що дитина народиться з інвалідністю, він залишив сім’ю, а через багато років вирішив повернутися та вимагати грошей.

Лікар сказав Ярині: – Ваш син ніколи не зможе ходити. Це ще добре, що він залишився живий після такої родової травми. Ярина міцно притиснула до грудей сина й промовила: – Це мій син, і я завжди буду з ним поруч, чого б мені це не коштувало… а наш тато нам допоможе.

Коли Ярина сказала Миколі, що син не зможе ходити, той трохи розгубився, а потім, опанувавши себе, сказав: – А як же я буду з ним грати у футбол? Як ми будемо працювати у майстерні? І взагалі, навіщо такий син, який буде немічним.

Микола вирішив запитати поради у своєї старшої сестри. Ярина, звісно, не чекала, що Олена зможе таке сказати. Адже вона здавалася їй мудрою жінкою. А Олена сказала наступне: – Навіщо вам ця дитина, справжній тягар у житті. Ви ще молоді й зможете народити здорових дітей, і будете жити щасливо.

– Так це, дружина-то проти, вона не хоче від нього відмовлятися. Вчепилася у нього та не відпускає, – пробурмотів Микола.

– Так, а ти не будь ганчіркою і нити не треба. Візьми і постав їй умови, щоб вона вибрала або тебе, або свого сина з інвалідністю. І якщо вона не дурна, то вибере тебе, адже хвора дитина їй не по кишені.

Наблизився час виписки. На виписку до Ярини і сина прийшли її мама та подруги. Чоловік так і не з’явився, ніби крізь землю провалився. Сам подав на розлучення та виплачував копійки за призначеними аліментами.

Ярина за фахом юристка, змогла влаштуватися й проводити консультації вдома. Вона допомагала таким же мамам, які залишилися без чоловіків, але зі своїми дітьми. Через рік жінка змогла відкрити своє підприємство і зарекомендувала себе як висококваліфікована спеціалістка. Створила клуб для сімей, де є діти з інвалідністю, щоб люди спілкувались між собою та давали одне одному поради. Усьому клубу вдалося домогтися для своїх дітей безкоштовного відвідування басейну, квитків у театри. У малюків від щастя сяяли очі, а батьки плакали. Батьки зрозуміли, що дітям можна показувати світ, а не сидіти цілими днями в квартирі.

Ярина робила все для свого сина, аби він усміхався і радував її своїм гарним настроєм. Часто вони літали на море, відпочивали. Ярина обійшла всіх лікарів, тільки ось син на ноги так і не став, але болі зменшилися. Максим почав займатися бальними танцями на візках. Хлопець досить кмітливий, навіть на дистанційному навчанні в школі зміг бути відмінником. Після закінчення школи він вступив до інституту на програмування, адже ця спеціальність була йому дуже близька.

Після отримання диплома Максим влаштувався на високооплачувану роботу і став заробляти більше, ніж мама. Він завжди дарував їй подарунки, які замовляв через інтернет. Ярина усміхалася, і по її щоках несвідомо текли сльози. Їй було дуже приємно, що у неї такий турботливий син. Максим виріс добрим і щедрим. А також він почав вести свій блог, який розкрутив за кілька тижнів. Тепер він відомий блогер.

У своїх відео він розповідає про життя людей з інвалідністю, яких закликає не впадати у відчай, а навпаки продовжувати жити, незважаючи ні на що. Він був настільки оптимістом, що не кожен так зміг би.

Якось днями у Ярини задзвонив телефон, вона взяла трубку і почула голос колишнього чоловіка. Він сказав: – Мені показали Максима, що він зараз відомий блогер, і натякнули, скільки може заробляти грошей. Треба зустрітися і поговорити.

Ярина і Микола домовилися зустрітися в кафе неподалік від дому. Микола був здивований тим, що дружина перетворилася на красуню. А син Максим так взагалі виріс сміливим молодцем. Ярина одразу вирішила перебити колишнього чоловіка і запитала: – Давай ближче до справи? Чого прийшов? Що тобі потрібно? Всі ці роки ти навіть не з’являвся і не цікавився сином, а тут раптом прийшов.

– Ти он яка гарна стала. На дорогій машині приїхала. Живете заможно. А ось у мене є синок, братик Максима. Він потрапив у біду, сів п’яним за кермо і збив молоду дівчину на пішохідному переході. Тепер йому світить серйозний термін. А якщо заплатимо за шкоду, можуть дати умовний термін.

Ярина не могла повірити, що колишній чоловік буде просити у неї грошей. Вона була в шоці. Дивлячись на Миколу, вона сказала: – Значить, ти залишив мене з дитиною з інвалідністю на руках, навіть жодного разу не зателефонував і не з’явився, щоб дізнатися, як я і син почуваємося, чи в чомусь потребуємо. Зате ти виховав сина, який дозволив собі сісти п’яним за кермо, ледь людину не вбив і калікою не залишив. І ти маєш нахабство просити в мене грошей?

– У вас тих грошей кури не клюють. Тобі шкода, чи що? Адже це брат Максима. От ви всі багатії такі, жадібні на гроші.

– Знаєш що, забудь мій номер і більше не дзвони та не приходь. Знати тебе не хочу.

Тепер Микола почав писати Максиму на пошту і тиснути на жалість, щоб той дав грошей.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 1 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Glamorous Woman Shoves a Stray Dog Into Her Car and Drives Off – But Who Could Have Guessed What Happened Next

A long time past, I remember a tale that wound through our old university halls like an unspoken secret, the...

З життя2 години ago

The Silent Cab Driver

The Silent Cab Driver You never listen, do you! The words echoed off the kitchen tiles as I slammed my...

З життя3 години ago

My Husband Told Me My Career Could Wait… Because His Mother Was Moving In With Us

My husband told me that my career could wait because his mother was coming to live with us. And that,...

З життя4 години ago

Life After Divorce

Life After Divorce Diary Entry “Mum, why are you so stubborn?” Mums voice had that familiar tone: patient, a bit...

З життя5 години ago

Liberation

Liberation Mary woke to the shrill, insistent ring of her phone, the sound tearing through the remnants of sleep and...

З життя6 години ago

We’re Not Rubbish, My Son. (A Short Story)

We Are Not Rubbish, Son Dad, I said no. Are you not listening? That old junk belongs on a tip,...

З життя7 години ago

— Excuse me, what are you doing in my cottage? I never gave you a key, — the homeowner froze on the doorstep, staring at her relatives’ feast

And what exactly are you doing at my cottage? I never gave you any keys, I froze in the doorway,...

З життя8 години ago

I Came to Visit Because I Missed You, But the Children Feel Like Strangers

Parents always carry the weight of concern for their children. At times, though, those same childrenonce growncan leave their parents...