Connect with us

З життя

Чоловік залишив дружину у пологовому будинку.

Published

on

Микола залишив свою дружину Ярину, коли вона перебувала в пологовому будинку. Дізнавшись, що дитина народиться з інвалідністю, він залишив сім’ю, а через багато років вирішив повернутися та вимагати грошей.

Лікар сказав Ярині: – Ваш син ніколи не зможе ходити. Це ще добре, що він залишився живий після такої родової травми. Ярина міцно притиснула до грудей сина й промовила: – Це мій син, і я завжди буду з ним поруч, чого б мені це не коштувало… а наш тато нам допоможе.

Коли Ярина сказала Миколі, що син не зможе ходити, той трохи розгубився, а потім, опанувавши себе, сказав: – А як же я буду з ним грати у футбол? Як ми будемо працювати у майстерні? І взагалі, навіщо такий син, який буде немічним.

Микола вирішив запитати поради у своєї старшої сестри. Ярина, звісно, не чекала, що Олена зможе таке сказати. Адже вона здавалася їй мудрою жінкою. А Олена сказала наступне: – Навіщо вам ця дитина, справжній тягар у житті. Ви ще молоді й зможете народити здорових дітей, і будете жити щасливо.

– Так це, дружина-то проти, вона не хоче від нього відмовлятися. Вчепилася у нього та не відпускає, – пробурмотів Микола.

– Так, а ти не будь ганчіркою і нити не треба. Візьми і постав їй умови, щоб вона вибрала або тебе, або свого сина з інвалідністю. І якщо вона не дурна, то вибере тебе, адже хвора дитина їй не по кишені.

Наблизився час виписки. На виписку до Ярини і сина прийшли її мама та подруги. Чоловік так і не з’явився, ніби крізь землю провалився. Сам подав на розлучення та виплачував копійки за призначеними аліментами.

Ярина за фахом юристка, змогла влаштуватися й проводити консультації вдома. Вона допомагала таким же мамам, які залишилися без чоловіків, але зі своїми дітьми. Через рік жінка змогла відкрити своє підприємство і зарекомендувала себе як висококваліфікована спеціалістка. Створила клуб для сімей, де є діти з інвалідністю, щоб люди спілкувались між собою та давали одне одному поради. Усьому клубу вдалося домогтися для своїх дітей безкоштовного відвідування басейну, квитків у театри. У малюків від щастя сяяли очі, а батьки плакали. Батьки зрозуміли, що дітям можна показувати світ, а не сидіти цілими днями в квартирі.

Ярина робила все для свого сина, аби він усміхався і радував її своїм гарним настроєм. Часто вони літали на море, відпочивали. Ярина обійшла всіх лікарів, тільки ось син на ноги так і не став, але болі зменшилися. Максим почав займатися бальними танцями на візках. Хлопець досить кмітливий, навіть на дистанційному навчанні в школі зміг бути відмінником. Після закінчення школи він вступив до інституту на програмування, адже ця спеціальність була йому дуже близька.

Після отримання диплома Максим влаштувався на високооплачувану роботу і став заробляти більше, ніж мама. Він завжди дарував їй подарунки, які замовляв через інтернет. Ярина усміхалася, і по її щоках несвідомо текли сльози. Їй було дуже приємно, що у неї такий турботливий син. Максим виріс добрим і щедрим. А також він почав вести свій блог, який розкрутив за кілька тижнів. Тепер він відомий блогер.

У своїх відео він розповідає про життя людей з інвалідністю, яких закликає не впадати у відчай, а навпаки продовжувати жити, незважаючи ні на що. Він був настільки оптимістом, що не кожен так зміг би.

Якось днями у Ярини задзвонив телефон, вона взяла трубку і почула голос колишнього чоловіка. Він сказав: – Мені показали Максима, що він зараз відомий блогер, і натякнули, скільки може заробляти грошей. Треба зустрітися і поговорити.

Ярина і Микола домовилися зустрітися в кафе неподалік від дому. Микола був здивований тим, що дружина перетворилася на красуню. А син Максим так взагалі виріс сміливим молодцем. Ярина одразу вирішила перебити колишнього чоловіка і запитала: – Давай ближче до справи? Чого прийшов? Що тобі потрібно? Всі ці роки ти навіть не з’являвся і не цікавився сином, а тут раптом прийшов.

– Ти он яка гарна стала. На дорогій машині приїхала. Живете заможно. А ось у мене є синок, братик Максима. Він потрапив у біду, сів п’яним за кермо і збив молоду дівчину на пішохідному переході. Тепер йому світить серйозний термін. А якщо заплатимо за шкоду, можуть дати умовний термін.

Ярина не могла повірити, що колишній чоловік буде просити у неї грошей. Вона була в шоці. Дивлячись на Миколу, вона сказала: – Значить, ти залишив мене з дитиною з інвалідністю на руках, навіть жодного разу не зателефонував і не з’явився, щоб дізнатися, як я і син почуваємося, чи в чомусь потребуємо. Зате ти виховав сина, який дозволив собі сісти п’яним за кермо, ледь людину не вбив і калікою не залишив. І ти маєш нахабство просити в мене грошей?

– У вас тих грошей кури не клюють. Тобі шкода, чи що? Адже це брат Максима. От ви всі багатії такі, жадібні на гроші.

– Знаєш що, забудь мій номер і більше не дзвони та не приходь. Знати тебе не хочу.

Тепер Микола почав писати Максиму на пошту і тиснути на жалість, щоб той дав грошей.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − шість =

Також цікаво:

CZ14 хвилин ago

Faktura na jméno tchyně

Servis na Vršovické ulici voněl olejem a čerstvou kávou z automatu, když Klára Bendová podepisovala poslední fakturu toho dne. Bylo...

PL24 хвилини ago

Trzynaście lat czekania w boksie numer siedem

Cztery lata czekania w boksie numer siedem Nazywam się Bożena, mam sześćdziesiąt jeden lat i od ośmiu lat robię wolontariat...

PL51 хвилина ago

Dom na rondzie przy alei Solidarności

Nazywam się Ryszard Kubiak, mam pięćdziesiąt trzy lata i to ja byłem tym, który przez dziewięć lat mówił "nie" wszystkim,...

HE59 хвилин ago

המפתח השלישי לחדר 214

רותי כהן ספרה את הכסף בקופה של בית ההארחה בפעם השנייה באותו בוקר, ומספר לא הסתדר לה. שמונה מאות שקל...

HE59 хвилин ago

המפתח השלישי לחדר 214

רותי כהן ספרה את הכסף בקופה של בית ההארחה בפעם השנייה באותו בוקר, ומספר לא הסתדר לה. שמונה מאות שקל...

PL1 годину ago

Marzec na Podhalu, taca

Nazywam się Wojciech Zborowski, mam trzydzieści dziewięć lat i przez dwanaście lat prowadziłem gospodarstwo agroturystyczne pod Białym Dunajcem razem z...

PL1 годину ago

Klucz do garażu numer siedemnaście

Nazywam się Barbara Wilczek, mam sześćdziesiąt cztery lata i od trzydziestu ośmiu prowadzę kwiaciarnię przy ulicy Kościuszki w Bydgoszczy, dwie...

PL1 годину ago

Klucze od pralni przy Wilczej

Nazywam się Bożena Kalicka, mam sześćdziesiąt jeden lat i od siedemnastu prowadzę pralnię chemiczną na rogu Wilczej i Poznańskiej, w...