Connect with us

З життя

Чому я вирішив замінити дружину на іншу?

Published

on

Чому я поміняв свою дружину на іншу?

Знову перемив посуд, який три дні лежав у мийці. Не залишилося жодної чистої чашки. Чекав і чекав… Що робити? Повернувся додому з роботи, голодний, злий і втомлений. Щоб поїсти, спочатку мусив вимити всі тарілки та чашки, що постійно залишаються брудними на моїй кухні.

Холодильник майже порожній, їжа закінчується. Я якраз включив чайник, поставив каструлю з водою на плиту. Принаймні можу приготувати кілька ковбасок, що ще залишилися. Я дійсно дуже голодний. Не думав, що ще колись доведеться так мучитися. Мрію про курячий бульйон! Шкода, що не вмію готувати таку страву.

Коли моя дружина була ще вдома, вона готувала дивовижні пухнасті пиріжки з різними начинками, соковиті реберця та різні наїдки. В домі завжди був порядок і чистота. Коли повертався з роботи, все блищало. Навколо пахло свіжістю. А зараз…

Чому я цього раніше не помічав і не цінував? Мені здавалося, що моя дружина Оксана не потребує нічого, окрім прання, прибирання та приготування їжі…

Одного разу я побачив Аліну. Красиву жінку, у короткій спідниці, на високих підборах. Виходила з салону краси. Доглянута, єдина в своєму роді і неповторна. Тоді здавалося, що вона саме та, про яку я мрію.

Оксана не ходила до косметичних салонів, не витрачала гроші на зачіски, не любила фарбувати волосся. Хоч вона теж була стрункою і гарною дівчиною, просто не радихnвалася всім цим жіночим речам. Завжди в джинсах і кедах. Виходила тільки до магазину та на роботу, не тужила за іншим життям.

– Я закохався в іншу! – сказав я своїй дружині, коли повернувся додому.

– Хочу бути щирим, не хочу тебе обманювати.

Оксана вдавала, що не чує, що я їй кажу, не переставала збивати крем на торт. Навіть не озирнулася. Я не помітив сліз, що текли з її очей…

Вона постійно була втомлена, я не бачив в ній привабливу жінку, з якою одружився, тільки домогосподарку. Напевно, тому мені так подобалася Аліна, і врешті я з нею зв’язався.

Дружина мене залишила, переїхала до своєї матері. Тепер я мию посуд, підлоги і вчуся готувати. Іноді мені сняться пиріжки моєї дружини.

Моя нова партнерка тепер має новий манікюр, тому не може мити посуд. Вона постійно сидить на дивані, гортає журнали, ходить в перукарню, щоб змінювати зачіски. На підлозі валяються сукні, і я вже кілька разів спотикався через її туфлі. Вона сама не знає, у що вдягтися до салону, бо це її найважливіша проблема. В домі нічого не робить, навіть залишила брудні склянки на столику, де робила макіяж. Перетворила мене на свого слугу, навіщо мені така жінка?

Чому я поміняв свою дружину на таку ледащо? Не можу собі пробачити, що зробив непоправну помилку.

Потрібно щось з’їсти, я такий голодний…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 − 8 =

Також цікаво:

HU4 хвилини ago

Zoltán öröksége Győrben

Kalapácsot még sosem tartottam úgy a kezemben, mint azon a szeptemberi reggelen, amikor Márta bejött a műhelybe, és letette elém...

HE10 хвилин ago

החתלתול שחיכה מתחת למאזדה שלי ברחוב הרצל

קוראים לי אבישי פרץ, גר בבאר שבע, ואני נגר רהיטים בן שלושים ואחת. את הסיפור הזה אני מספר מהצד שלי,...

CZ10 хвилин ago

Vitěz Kotrba

Dvacet let jsem svého zetě nevolala jinak než "ten chlap". Ne z hlouposti a ne ze zloby — prostě jsem...

CZ11 хвилин ago

Manžel bez adresy

Jsem Tomáš Beneš, je mi čtyřiačtyřicet a bydlím v Pardubicích, kousek od Zámečku. Tchyni jsem oslovoval Jitko od prvního večera,...

CZ11 хвилин ago

Jedna židle na zahradě v Kutné Hoře

Jsem Radek, je mi čtyřiačtyřicet a opravuju motorky v malé dílně na kraji Kutné Hory. Tohle vyprávím já – ne...

BG11 хвилин ago

Заемната книга на Костадин

Костадин Ганев отвори тефтера на щанда в дюкяна си за резервни части на улица „Раковски" в Пазарджик и прокара пръст...

IT12 хвилин ago

Il tovagliolo di carta di Marta

Faccio la cassiera al bar-tabaccheria di via Solferino da nove anni, un turno che comincia alle sei e mezzo e...

LT12 хвилин ago

Žentas, kuris nepavogė uošvienės Volvo

Man penkiasdešimt treji, ir aš vis dar prisimenu, kaip anytos akys sustingo ties mano rankomis, kai laikiau raktelius nuo jos...