Connect with us

Storie di vita

Чому наш 53-річний сусід ніяк не знаходить дружину, а тільки 40-річні жінки домагаються його?

Published

on

Наш новий 53-річний сусід поскаржився, що не може знайти собі дружину, бо до нього “лізуть” лише жінки по 40 років…

Рік тому я познайомилася з нашим новим сусідом. Спочатку ми просто віталися в ліфті, а потім якось я тримала для нього двері під’їзду, коли він переносив частинами кухонний гарнітур з машини в дім. Кухня, яку він привіз, була дуже дивною, була вживаною, сильно “пошарпаною”, і з неї сипалася тирса, але я не звертала на це уваги. Мало що у людини за статки.

Сусід сказав, що цю кухню йому подарував друг, вона стояла у гаражі, ще й завтра він має привезти диван, для цього йому потрібна була “Газель”. Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я відповіла, що моєму чоловікові це не сподобається, і більше він мене не запрошував. Ми час від часу стикалися в ліфті, він завжди був привітливим і намагався пригостити мене то морозивом, то яблуком, але я завжди ввічливо відмовлялася.

Спокійний чоловік, ввічливий, зовні привабливий, загалом, звичайна людина. Я бачила у вікно, як він на своїй старенькій машині часто приїжджає і від’їжджає в різний час доби, інколи зникаючи на тиждень-другий. Думала, у нього, мабуть, особливий графік роботи.

Ми порозмовляли з ним детальніше, коли зустрілися на лавочці біля будинку. Сусід вийшов покурити, а я чекала на доставку товару. Розговорившись, він розповів про себе: купив у нашому будинку двокімнатну квартиру в кредит за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, тепер заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів і так далі. Працює самостійно.

Він розлучений, і, як водиться, поскаржився на колишню дружину та її двох дітей, яких він виростив, вивчив і поставив на ноги, а потім вони його вигнали. Своїх дітей у нього немає. Житло йому допомогла придбати сестра, яка живе в Києві, вона й дала гроші на перший внесок для іпотеки. Проте у зв’язку з відомими обмеженнями, заробітки у нього стали нестабільними, зароблене віддають неохоче, і після завершення об’єкта він тижнями ходить, випрошуючи свої гроші.

А іпотеку ж потрібно сплачувати вчасно. І ще чимось харчуватися. От і зараз він був голодним, і холодильник у нього був вимкнений. Треба зазначити, що я помітила, що з моменту нашого останнього спілкування сусід помітно схуд. У цей момент доставка привезла мою покупку, і я зайшла додому, сказавши йому почекати. Вдома я зібрала і склала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшечку олії й ще дещо, що винесла і віддала сусідові.

Видно було, що він задоволений, радий до відвертості, знову став балакучим, і я змогла поставити йому кілька запитань.
— Як ти виплачуєш іпотеку з такими нестабільними заробітками? — запитала я.
— Коли наближається дата платежу, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона переказує гроші, це ж була її ідея з іпотекою, нехай допомагає.
— А за комунальні теж сестра платить?
— Ні, комунальні накопичуються.
— Чому ти не вибрав квартиру дешевшу, за 1,7 млн грн можно було взяти однокімнатну на околиці, щомісячний платіж і комуналка були б менші?
— Тому що я хочу одружитися, діти підуть, потрібно більше місця, а ще житло вибрав поруч з дитячими садками і школою.
Мені б працювиту господиню знайти, а поки не щастить, усі жінки за 40 до мене лізуть…
— Жінки в сорок років? — відверто здивувалася я, дивлячись на його добре посивілу голову…
— Ну так, жінки, вони ж уже не народять нікого.
— А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то різниця у тринадцять років — це вже добре?
— Мені потрібна жінка до 30 років, здорова, щоб і народжувати могла, і працювати на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора змінювати, зносилася, а у ній дітей майбутніх возити потрібно.

Тут я спочатку трохи застигла, а потім запитала у нього, навіщо він такий потрібен 30-річній, адже така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним стосунки на рівних.
— Вона жити не вміє, молода, а я її виховаю, підкажу, як жити, щоб усе склалося.
На ці його слова я не стрималася і стала сміятися, кажучи, що, може, йому спочатку варто навчити жити себе, а то у свої 53 йому сестра гроші шле. А про себе подумала, що ще й сусідка (тобто я) їжею ділиться. Він сказав, що в цьому немає нічого смішного, гордо підвівся й пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.

Тепер при наших зустрічах він сухо вітається і під час поїздок у ліфті мовчить. Образився. Знаю, що він поки що живе один, і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок. Бідні, вони ж не знають, що у них немає шансів, їм вже під 40, а кому й більше років. Жінки. А може, це й на краще, що він їх не обирає. Можливо, він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім − шість =

Також цікаво:

EN1 годину ago

The Teddy Bear Nobody Wanted to Take

At Animal Friends shelter on Camp Horne Road in Pittsburgh, the dogs start barking by six in the morning, but...

EN1 годину ago

The $450 I Left on Carly’s Table in Hell’s Kitchen

I got diagnosed with ADHD at thirty-two, two years before this trip, sitting in a beige office in Astoria while...

Storie di vita3 години ago

Ci sono sere in cui non serve niente di speciale per sentirsi felici.

☕ Buona serata d’autunno! Che bello, finalmente, chiudere la porta al mondo e dedicare un po’ di tempo a se...

IT4 години ago

Il gatto che Marco non voleva più

Sono Marco, ho quarantadue anni, lavoro come elettricista a Verona, e per tre anni mia moglie Chiara ha condiviso casa...

Storie di vita6 години ago

Aspettiamo una bambina, la nostra terza figlia, e sono al settimo mese di gravidanza.

❤️ «La gravidanza non è una malattia!» aveva detto mio suocero. Ma quando mio marito rientrò e vide suo padre...

IT6 години ago

Il tavolino d’angolo vicino alla finestra

A sessantaquattro anni ho iniziato ad andare a fare colazione da sola il sabato — e il giorno in cui...

IT6 години ago

La lanterna che restò accesa per Susanna

Pioveva da appena cinque minuti quando hanno calato la bara di Umberto nella terra del cimitero di Prato. Io, Nicola,...

Storie di vita8 години ago

Eppure, agli occhi di mia madre, sono ancora una ragazzina incapace di prendere decisioni.

A 36 anni devo ancora giustificare ogni mio spostamento a mia madre. Ieri non ho risposto a quattro telefonate e...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.