Connect with us

Storie di vita

Чому наш 53-річний сусід ніяк не знаходить дружину, а тільки 40-річні жінки домагаються його?

Published

on

Наш новий 53-річний сусід поскаржився, що не може знайти собі дружину, бо до нього “лізуть” лише жінки по 40 років…

Рік тому я познайомилася з нашим новим сусідом. Спочатку ми просто віталися в ліфті, а потім якось я тримала для нього двері під’їзду, коли він переносив частинами кухонний гарнітур з машини в дім. Кухня, яку він привіз, була дуже дивною, була вживаною, сильно “пошарпаною”, і з неї сипалася тирса, але я не звертала на це уваги. Мало що у людини за статки.

Сусід сказав, що цю кухню йому подарував друг, вона стояла у гаражі, ще й завтра він має привезти диван, для цього йому потрібна була “Газель”. Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я відповіла, що моєму чоловікові це не сподобається, і більше він мене не запрошував. Ми час від часу стикалися в ліфті, він завжди був привітливим і намагався пригостити мене то морозивом, то яблуком, але я завжди ввічливо відмовлялася.

Спокійний чоловік, ввічливий, зовні привабливий, загалом, звичайна людина. Я бачила у вікно, як він на своїй старенькій машині часто приїжджає і від’їжджає в різний час доби, інколи зникаючи на тиждень-другий. Думала, у нього, мабуть, особливий графік роботи.

Ми порозмовляли з ним детальніше, коли зустрілися на лавочці біля будинку. Сусід вийшов покурити, а я чекала на доставку товару. Розговорившись, він розповів про себе: купив у нашому будинку двокімнатну квартиру в кредит за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, тепер заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів і так далі. Працює самостійно.

Він розлучений, і, як водиться, поскаржився на колишню дружину та її двох дітей, яких він виростив, вивчив і поставив на ноги, а потім вони його вигнали. Своїх дітей у нього немає. Житло йому допомогла придбати сестра, яка живе в Києві, вона й дала гроші на перший внесок для іпотеки. Проте у зв’язку з відомими обмеженнями, заробітки у нього стали нестабільними, зароблене віддають неохоче, і після завершення об’єкта він тижнями ходить, випрошуючи свої гроші.

А іпотеку ж потрібно сплачувати вчасно. І ще чимось харчуватися. От і зараз він був голодним, і холодильник у нього був вимкнений. Треба зазначити, що я помітила, що з моменту нашого останнього спілкування сусід помітно схуд. У цей момент доставка привезла мою покупку, і я зайшла додому, сказавши йому почекати. Вдома я зібрала і склала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшечку олії й ще дещо, що винесла і віддала сусідові.

Видно було, що він задоволений, радий до відвертості, знову став балакучим, і я змогла поставити йому кілька запитань.
— Як ти виплачуєш іпотеку з такими нестабільними заробітками? — запитала я.
— Коли наближається дата платежу, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона переказує гроші, це ж була її ідея з іпотекою, нехай допомагає.
— А за комунальні теж сестра платить?
— Ні, комунальні накопичуються.
— Чому ти не вибрав квартиру дешевшу, за 1,7 млн грн можно було взяти однокімнатну на околиці, щомісячний платіж і комуналка були б менші?
— Тому що я хочу одружитися, діти підуть, потрібно більше місця, а ще житло вибрав поруч з дитячими садками і школою.
Мені б працювиту господиню знайти, а поки не щастить, усі жінки за 40 до мене лізуть…
— Жінки в сорок років? — відверто здивувалася я, дивлячись на його добре посивілу голову…
— Ну так, жінки, вони ж уже не народять нікого.
— А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то різниця у тринадцять років — це вже добре?
— Мені потрібна жінка до 30 років, здорова, щоб і народжувати могла, і працювати на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора змінювати, зносилася, а у ній дітей майбутніх возити потрібно.

Тут я спочатку трохи застигла, а потім запитала у нього, навіщо він такий потрібен 30-річній, адже така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним стосунки на рівних.
— Вона жити не вміє, молода, а я її виховаю, підкажу, як жити, щоб усе склалося.
На ці його слова я не стрималася і стала сміятися, кажучи, що, може, йому спочатку варто навчити жити себе, а то у свої 53 йому сестра гроші шле. А про себе подумала, що ще й сусідка (тобто я) їжею ділиться. Він сказав, що в цьому немає нічого смішного, гордо підвівся й пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.

Тепер при наших зустрічах він сухо вітається і під час поїздок у ліфті мовчить. Образився. Знаю, що він поки що живе один, і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок. Бідні, вони ж не знають, що у них немає шансів, їм вже під 40, а кому й більше років. Жінки. А може, це й на краще, що він їх не обирає. Можливо, він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 3 =

Також цікаво:

EN11 хвилин ago

The Last Porch Light on Willow Creek Road

Ruth Ann Calloway hadn't planned on going to the shelter that Tuesday. She'd only stopped by the Bradenton Feed &...

Storie di vita1 годину ago

Qualche tempo fa, un mercoledì mattina, mi svegliai con mille pensieri per la testa

☕ Buongiorno e buon mercoledì! A volte basta un piccolo gesto per trasformare una giornata qualunque in un ricordo prezioso....

IT3 години ago

Il campanello che Teresa si è regalata da sola

Ho settantaquattro anni e vivo da sola in un appartamento di tre stanze a Bologna, secondo piano, balcone su via...

Storie di vita6 години ago

Mio figlio mi ha comunicato la sua decisione durante il pranzo della domenica, senza nemmeno chiedermi se fossi d’accordo.

«Mamma, io e Federica abbiamo deciso di trasferirci da voi. Così sarà più comodo per tutti!» Mio figlio mi ha...

Storie di vita6 години ago

Sono vedova da sei anni e lavoro come commessa in un supermercato vicino a Parma

«Mamma, perché non hai preparato niente per Serena? Lo sai che a quest’ora ha fame!» Mi ha rimproverata mio figlio...

IT7 години ago

Il mutuo di mia sorella e il prelievo che non ho più fatto

Mia moglie mi ha tolto la fiducia con un gesto che non ho visto arrivare, e io ancora adesso, alle...

Storie di vita7 години ago

Era un venerdì sera. Avevo appena finito di sparecchiare quando il cellulare di Roberto, lasciato sul tavolo della cucina, si illuminò.

«Guardo soltanto i profili di altre donne. Mica ti sto tradendo!» Mi disse mio marito dopo ventitré anni di matrimonio,...

IT9 години ago

Il garage di Matteo e il conto che non ho più intenzione di pagare

Avevo diciannove anni quando Simona mi disse che era incinta, in piedi davanti al distributore della Esso sulla statale, con...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.