Чому наш 53-річний сусід ніяк не знаходить дружину, а тільки 40-річні жінки домагаються його?

Наш новий 53-річний сусід поскаржився, що не може знайти собі дружину, бо до нього “лізуть” лише жінки по 40 років…

Рік тому я познайомилася з нашим новим сусідом. Спочатку ми просто віталися в ліфті, а потім якось я тримала для нього двері під’їзду, коли він переносив частинами кухонний гарнітур з машини в дім. Кухня, яку він привіз, була дуже дивною, була вживаною, сильно “пошарпаною”, і з неї сипалася тирса, але я не звертала на це уваги. Мало що у людини за статки.

Сусід сказав, що цю кухню йому подарував друг, вона стояла у гаражі, ще й завтра він має привезти диван, для цього йому потрібна була “Газель”. Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я відповіла, що моєму чоловікові це не сподобається, і більше він мене не запрошував. Ми час від часу стикалися в ліфті, він завжди був привітливим і намагався пригостити мене то морозивом, то яблуком, але я завжди ввічливо відмовлялася.

Спокійний чоловік, ввічливий, зовні привабливий, загалом, звичайна людина. Я бачила у вікно, як він на своїй старенькій машині часто приїжджає і від’їжджає в різний час доби, інколи зникаючи на тиждень-другий. Думала, у нього, мабуть, особливий графік роботи.

Ми порозмовляли з ним детальніше, коли зустрілися на лавочці біля будинку. Сусід вийшов покурити, а я чекала на доставку товару. Розговорившись, він розповів про себе: купив у нашому будинку двокімнатну квартиру в кредит за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, тепер заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів і так далі. Працює самостійно.

Він розлучений, і, як водиться, поскаржився на колишню дружину та її двох дітей, яких він виростив, вивчив і поставив на ноги, а потім вони його вигнали. Своїх дітей у нього немає. Житло йому допомогла придбати сестра, яка живе в Києві, вона й дала гроші на перший внесок для іпотеки. Проте у зв’язку з відомими обмеженнями, заробітки у нього стали нестабільними, зароблене віддають неохоче, і після завершення об’єкта він тижнями ходить, випрошуючи свої гроші.

А іпотеку ж потрібно сплачувати вчасно. І ще чимось харчуватися. От і зараз він був голодним, і холодильник у нього був вимкнений. Треба зазначити, що я помітила, що з моменту нашого останнього спілкування сусід помітно схуд. У цей момент доставка привезла мою покупку, і я зайшла додому, сказавши йому почекати. Вдома я зібрала і склала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшечку олії й ще дещо, що винесла і віддала сусідові.

Видно було, що він задоволений, радий до відвертості, знову став балакучим, і я змогла поставити йому кілька запитань.
— Як ти виплачуєш іпотеку з такими нестабільними заробітками? — запитала я.
— Коли наближається дата платежу, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона переказує гроші, це ж була її ідея з іпотекою, нехай допомагає.
— А за комунальні теж сестра платить?
— Ні, комунальні накопичуються.
— Чому ти не вибрав квартиру дешевшу, за 1,7 млн грн можно було взяти однокімнатну на околиці, щомісячний платіж і комуналка були б менші?
— Тому що я хочу одружитися, діти підуть, потрібно більше місця, а ще житло вибрав поруч з дитячими садками і школою.
Мені б працювиту господиню знайти, а поки не щастить, усі жінки за 40 до мене лізуть…
— Жінки в сорок років? — відверто здивувалася я, дивлячись на його добре посивілу голову…
— Ну так, жінки, вони ж уже не народять нікого.
— А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то різниця у тринадцять років — це вже добре?
— Мені потрібна жінка до 30 років, здорова, щоб і народжувати могла, і працювати на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора змінювати, зносилася, а у ній дітей майбутніх возити потрібно.

Тут я спочатку трохи застигла, а потім запитала у нього, навіщо він такий потрібен 30-річній, адже така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним стосунки на рівних.
— Вона жити не вміє, молода, а я її виховаю, підкажу, як жити, щоб усе склалося.
На ці його слова я не стрималася і стала сміятися, кажучи, що, може, йому спочатку варто навчити жити себе, а то у свої 53 йому сестра гроші шле. А про себе подумала, що ще й сусідка (тобто я) їжею ділиться. Він сказав, що в цьому немає нічого смішного, гордо підвівся й пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.

Тепер при наших зустрічах він сухо вітається і під час поїздок у ліфті мовчить. Образився. Знаю, що він поки що живе один, і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок. Бідні, вони ж не знають, що у них немає шансів, їм вже під 40, а кому й більше років. Жінки. А може, це й на краще, що він їх не обирає. Можливо, він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…