Connect with us

Storie di vita

Чому наш 53-річний сусід ніяк не знаходить дружину, а тільки 40-річні жінки домагаються його?

Published

on

Наш новий 53-річний сусід поскаржився, що не може знайти собі дружину, бо до нього “лізуть” лише жінки по 40 років…

Рік тому я познайомилася з нашим новим сусідом. Спочатку ми просто віталися в ліфті, а потім якось я тримала для нього двері під’їзду, коли він переносив частинами кухонний гарнітур з машини в дім. Кухня, яку він привіз, була дуже дивною, була вживаною, сильно “пошарпаною”, і з неї сипалася тирса, але я не звертала на це уваги. Мало що у людини за статки.

Сусід сказав, що цю кухню йому подарував друг, вона стояла у гаражі, ще й завтра він має привезти диван, для цього йому потрібна була “Газель”. Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я відповіла, що моєму чоловікові це не сподобається, і більше він мене не запрошував. Ми час від часу стикалися в ліфті, він завжди був привітливим і намагався пригостити мене то морозивом, то яблуком, але я завжди ввічливо відмовлялася.

Спокійний чоловік, ввічливий, зовні привабливий, загалом, звичайна людина. Я бачила у вікно, як він на своїй старенькій машині часто приїжджає і від’їжджає в різний час доби, інколи зникаючи на тиждень-другий. Думала, у нього, мабуть, особливий графік роботи.

Ми порозмовляли з ним детальніше, коли зустрілися на лавочці біля будинку. Сусід вийшов покурити, а я чекала на доставку товару. Розговорившись, він розповів про себе: купив у нашому будинку двокімнатну квартиру в кредит за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, тепер заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів і так далі. Працює самостійно.

Він розлучений, і, як водиться, поскаржився на колишню дружину та її двох дітей, яких він виростив, вивчив і поставив на ноги, а потім вони його вигнали. Своїх дітей у нього немає. Житло йому допомогла придбати сестра, яка живе в Києві, вона й дала гроші на перший внесок для іпотеки. Проте у зв’язку з відомими обмеженнями, заробітки у нього стали нестабільними, зароблене віддають неохоче, і після завершення об’єкта він тижнями ходить, випрошуючи свої гроші.

А іпотеку ж потрібно сплачувати вчасно. І ще чимось харчуватися. От і зараз він був голодним, і холодильник у нього був вимкнений. Треба зазначити, що я помітила, що з моменту нашого останнього спілкування сусід помітно схуд. У цей момент доставка привезла мою покупку, і я зайшла додому, сказавши йому почекати. Вдома я зібрала і склала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшечку олії й ще дещо, що винесла і віддала сусідові.

Видно було, що він задоволений, радий до відвертості, знову став балакучим, і я змогла поставити йому кілька запитань.
— Як ти виплачуєш іпотеку з такими нестабільними заробітками? — запитала я.
— Коли наближається дата платежу, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона переказує гроші, це ж була її ідея з іпотекою, нехай допомагає.
— А за комунальні теж сестра платить?
— Ні, комунальні накопичуються.
— Чому ти не вибрав квартиру дешевшу, за 1,7 млн грн можно було взяти однокімнатну на околиці, щомісячний платіж і комуналка були б менші?
— Тому що я хочу одружитися, діти підуть, потрібно більше місця, а ще житло вибрав поруч з дитячими садками і школою.
Мені б працювиту господиню знайти, а поки не щастить, усі жінки за 40 до мене лізуть…
— Жінки в сорок років? — відверто здивувалася я, дивлячись на його добре посивілу голову…
— Ну так, жінки, вони ж уже не народять нікого.
— А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то різниця у тринадцять років — це вже добре?
— Мені потрібна жінка до 30 років, здорова, щоб і народжувати могла, і працювати на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора змінювати, зносилася, а у ній дітей майбутніх возити потрібно.

Тут я спочатку трохи застигла, а потім запитала у нього, навіщо він такий потрібен 30-річній, адже така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним стосунки на рівних.
— Вона жити не вміє, молода, а я її виховаю, підкажу, як жити, щоб усе склалося.
На ці його слова я не стрималася і стала сміятися, кажучи, що, може, йому спочатку варто навчити жити себе, а то у свої 53 йому сестра гроші шле. А про себе подумала, що ще й сусідка (тобто я) їжею ділиться. Він сказав, що в цьому немає нічого смішного, гордо підвівся й пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.

Тепер при наших зустрічах він сухо вітається і під час поїздок у ліфті мовчить. Образився. Знаю, що він поки що живе один, і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок. Бідні, вони ж не знають, що у них немає шансів, їм вже під 40, а кому й більше років. Жінки. А може, це й на краще, що він їх не обирає. Можливо, він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − 1 =

Також цікаво:

EN23 хвилини ago

The Coat I Never Brought Back to Walter Hayes

I was standing on a folding stage behind a ribbon the color of a stop sign, and a reporter from...

Storie di vita2 години ago

Mi chiamo Patrizia, ho cinquantotto anni e vivo vicino a Ferrara. Quando ho sposato Roberto, avevo soltanto ventotto anni.

Dopo trent’anni di matrimonio, mio marito mi ha annunciato di aver finalmente conosciuto il vero amore. Mi sono chiesta che...

Storie di vita2 години ago

Erano così deboli che riuscivo a sentirle soltanto avvicinando il viso.

Quando avvicinai la mano, il gattino appoggiò la sua minuscola zampetta sul mio dito, abbassò la testa e cominciò a...

IT3 години ago

Giorno delle Dimissioni in Via dei Tigli

Carol Bennardi aveva scritto tutto su un quaderno a spirale: a che ora uscire, dove parcheggiare, quali fiori portare. Il...

EN5 години ago

The $96,000 Ledger at Kowalski Auto on Dorr Street

Dana Kowalski sat in her Honda CR-V across the street from her father's garage, engine running against the cold, watching...

EN5 години ago

Green Beans at Half Past Eight

Mom called on Wednesday at half past eight in the morning, right as I was trying to finish my coffee...

IT6 години ago

Il bastone di nonno Egidio e la battle di piazza Garibaldi

Lavoro al bar sotto i portici di piazza Garibaldi da nove anni, a Bari, e quel sabato di settembre ero...

EN8 години ago

Denise Hartwell Doesn’t Do Maybes Anymore

Denise Hartwell runs the books for a landscaping outfit off Route 9 outside Asheville, North Carolina. Thirty-eight years old, two...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.