Connect with us

З життя

Чужа оселя? Сплати оренду!

Published

on

На весіллі моєї дочки нависла загроза. Ми посварилися з майбутнім зятем, бо він не хоче приймати подарунок. Залишилося два тижні до весілля, а він здіймає сварки. Не знаю, як усе це закінчиться, але шкода дочки.

– Чому він свариться?

– Не повіриш, через квартиру. Ми з чоловіком вирішили порадувати молодят, зібрали всі заощадження і придбали квартиру як весільний подарунок. Довелося продати і дачу, і гараж, щоб на все вистачило. Нерухомість зареєстрували на дочку. Яке це має значення, на кого саме?

– Звичайно…

– Ми з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звичайно, порожня. Потрібно її відремонтувати і обставити меблями, але в нас більше немає заощаджень. Чоловік сказав зятю, що разом влаштуємо все крок за кроком, щоб вони швидше туди переїхали, але Андрій не хоче там робити ремонт!

– Чому ж?

– Він вважає, що це чужа квартира. Не хоче вкладати гроші в нерухомість, яка йому не належить. Сказав, щоб ми самі робили ремонт. Може купити дрібниці, але не збирається витрачати значні суми.

– А хіба не можуть переїхати без ремонту? В чорновий стан?

– Ні, квартира абсолютно порожня. До того ж, потрібно замінити сантехніку, електропроводку, підлогу і вирівняти стіни. Вікна старі, їх краще демонтувати. Ну, як мінімум, фінішна обробка повинна бути.

Я сама не жила б у таких умовах, хоча не потребую багато зручностей. Як молодь може жити у такому погромі? Їм буде соромно. Зять працює у великій компанії, отримує хорошу зарплату, але шкодує грошей. Вперся, що хоче накопичити на власну квартиру, щоб не залишитися без даху над головою.

Хоче все готове. Вимагає від нас купівлі квартири і ремонту за наш кошт. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить за оренду. Як нема нормальних стосунків, нехай так буде. Я сказала йому це, і найцікавіше, що він посміхнувся і погодився. Пообіцяв платити щомісяця сімсот гривень. Не більше, бо квартира в не житловому стані.

– А що каже твоя дочка?

– Дуже переживає, постійно плаче. Дуже його кохає і не може винести цієї ситуації. Їй уже не потрібна квартира, не потрібен ремонт, вона хоче, щоб усе було як раніше. Але мені не подобається, що людина не хоче інвестувати в родину. Що буде далі? Ще не одружилися, а вже думає про розлучення і поділ майна.

Як вважаєте, чи повинен Андрій інвестувати в квартиру своєї дружини? Він планує там жити, мати дітей, облаштовуватися. Кого хвилює, хто офіційний власник? А може, його думка логічна? Що б ви зробили на його місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 5 =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

Family ‘Happiness’: The Quirky Reality of Domestic Life

I shoved her hard enough to fling her through the front door and slammed it shut. Emma flew forward on...

З життя2 години ago

Wolfie…

Tommy Clarkes life began with a rejection that seemed to come from nowhere. One night his mother, after a long...

З життя2 години ago

Didn’t Attend the Milestone Celebration for My Mother-in-Law

Ethel, have you gone mad? Your temperature is forty degrees! Megan clutched Ethels shoulders, trying to push her back onto...

З життя5 години ago

Family “Bliss”: A Journey Through Love and Togetherness

He shoved her out of the doorway with such force that the old oak door slammed shut behind her. Emily...

З життя5 години ago

My Husband Left Me for Another Woman, and When He Had an Accident, My Mother-in-Law Insisted I Must Welcome Him Back into the Family.

My husband, James Turner, walked out on me a year ago for another woman. He simply told me hed met...

З життя8 години ago

Didn’t Attend the Milestone Celebration for My Mother-in-Law

15June2023 Its been a strange few weeks. Emily woke up with a temperature of forty degrees Celsius a proper high...

З життя8 години ago

The Act of Defiance

If it werent for the innate curiosity he inherited from his antiquarian father, Luke Harper would simply walk past the...

З життя11 години ago

The Leading Role

26October 2025 I awoke to the muffled snores of Brian, my husband, sprawled across the sofa like a halfcollapsed sack...