Connect with us

З життя

Чи можна жити з дивом на завжди?

Published

on

«Сподобається тобі, мамо. Вона просто диво!» — з захопленням промовив Андрій. «А чи не набридне жити з дивом?» — іронічно запитала Оксана.

Оксана стояла біля плити й прислухалася. За життя чоловіка вона завжди готувала вечерю так, щоб до його приходу все було готове. Чоловік помер вісім років тому. Тепер так само вона чекала з роботи сина.

У дверях клацнув замок, із передпокою почувся голос Андрія:
«Мамо, я вдома».
«Чую», — відповіла Оксана й посміхнулася.

«А що у нас сьогодні? Котлети, смажена картопля?» — Андрій обійняв матір і зазирнув через її плече, вдихаючи апетитний запах улюбленої картоплі з зеленим цибулем.

Оксана вимкнула газ, накрила кришкою сковороду.

«У тебе гарний настрій? Що сталося?» — за відтінками голосу вона могла вгадати синове почуття.
Андрій трохи відсторонився.

«Мамо, я одруюся».

«Вже час. А чому ж Марійка до нас не заходить?» — спитала Оксана й обернулася до сина, вдивляючись у його похмурішувате обличчя.

«Я одружуюся з Соломією».

І Оксана відчувала, як мороз пройшов по спині. Син давно став дорослим. Обіймав її, був ніжним лише в хвилини особливих зізнань чи радості.

«Ім’я багатообіцяюче. А як же Марійка?»

«Марійка виходить заміж у суботу. Не хочу про це говорити, мамо. Давай вечеряти.»

«Добре, що весілля Марійки не вплинуло на твій апетит. Мий руки.»

Оксана поставила перед сином тарілку з картоплею, сіла навпроти, підперла підборіддя рукою й дивилася, як він їсть.

«А ця Соломія… хто вона?»

«Хороша дівчина. Ти сама в цьому переконаєшся. Хочу познайомити тебе з нею. Може, у суботу?» — Андрій перестав їсти й подивився на матір. — «Соломія тобі сподобається, я певен. Вона просто диво!»

Щось схоже він говорив і про Марійку. Що та вибрала нареченого багатшого, Оксана дізналася від її матері, з якою вони вчилися в одній школі й дружили, сподівалися, що діти побратаються. Зустрілися випадково в магазині, і та поділилася новиною. Вибачилася за вибір доньки.

«Дива не буває забагато. А чи не набридне жити з дивом?» — іронічно запитала Оксана.

«Мамо, не смішно.»

«А я й не жартую. Розкажи про неї. Що в ній такого дивовижного?»

«Чому ти причепилася до цього слова?» — Андрій завагався. — «Вона вчителька, викладає в школі українську мову та літературу, правда, щойно перший рік. Серйозна, начитана. Мені з нею добре.»

«А батьки в неї хто?»

«Тато інженер, а мама домогосподарка.»

«І приїхала вона…» — Оксана не докінчила, чекаючи, що син продовжить.

«Та яка різниця, звідки приїхала?» — зірвався Андрій.

«Справді. Значить, не місцева. Жити будете тут?»

«Якщо ти проти, знімемо квартиру.» — Андрій зазирнув матері у вічі.

«Ні, зовсім ні. Я лише рада. Що мені самій робити? Чекатиму онуків. Якщо не зживемося — тоді знімете.»

«Соломія не хоче поспішати з дітьми, хоче попрацювати, набратися досвіду.»

«Соломія не хоче, Соломія вирішила…» — передраж«Соломія не хоче, Соломія вирішила…» — передражнила Оксана, але в глибині душі зрозуміла, що син колись знайде власний шлях, навіть якщо він спершу здається їй не таким, як вона очікувала.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 + тринадцять =

Також цікаво:

З життя9 години ago

When my grandfather walked in after I gave birth, his first words were: “Sweetheart, wasn’t the £200,000 I sent you every month enough?” My heart nearly stopped

When my grandfather entered the hospital after Id given birth, his first words took my breath away: My love, werent...

З життя9 години ago

I Must Share My Food Equally with My Husband – If I Don’t, I’ll Be Left Hungry

Im not sure if anyone else has this issue, but lately Ive started to split food evenly with my husband....

З життя9 години ago

William moved in with her, and her sister invited my husband and me over for a visit. When I first met her fiancé, my jaw dropped.

Emily and I had always been close since we were little, and life only brought us nearer. She moved to...

З життя9 години ago

When I returned from the supermarket, a man I had never seen before was sitting on the bench outside my front door.

So, picture this: Id just got back from the shops, and theres this bloke sitting on the bench right outside...

З життя10 години ago

After My Birth Mother Lost Her Battle with Cancer, My Dad Brought a New Woman into Our Home to Be a Mother to Me and My Siblings—I Resisted Calling Her “Mum” for Years, But Over Time, She Truly Earned That Title

After my biological mother passed away following her battle with cancer, my father decided to bring a new woman into...

З життя10 години ago

Throughout My Childhood, My Brother Treated Me Like a Servant, and the Words My Mum and Grandma Said Still Haunt Me

When I was a child, my little brother was always the apple of our mothers and grandmothers eye. They doted...

З життя11 години ago

My Mum Told Me to Get Rid of My Baby—Now I’ll Never Be Able to Have Children Again

I was just sixteen when I found out I was pregnant with a boy I cared for deeply. His name...

З життя11 години ago

The niece’s behaviour has become a source of worry for the family, as her parents have spoiled her so much that she believes herself to be a princess and treats everyone around her like servants; things have worsened now that she is about to start school, yet still relies on counting on her fingers.

My nieces behaviour became a matter of concern to our whole family, for her parents had so thoroughly indulged her...