З життя
Чи можу я провести з тобою зиму? Платежі за газ великі, а на рубання дров немає сил.
Вихідними до мене приїхала донька закупити продукти, і я вирішила запитати: – Чи можу я провести з тобою зиму? Платежі за газ дуже великі, а на дрова вже немає сили. А донька відповідає: – Де, мамо, в квартирі? Буде в мене будинок, тоді й заберу тебе.
Такої старості нікому не побажаю.
Хочу поділитися своїм болем. Я дуже рано овдовіла, у 26 років. Чоловік залишив мене з двома маленькими дітьми. Сину тоді було 3 роки, а доньці рік. Я присвятила їм все своє життя. Дітей потрібно було ростити, одягати, навчати. Іншого вибору не мала, мусила справлятись.
Працювала повний день, а після роботи ставала господинею та садівницею. Жила в селі, але грошей ні на що не вистачало. Сама косила сіно, сама рубала дрова. Що ж було робити, коли чоловіка немає?
Діти виросли і переїхали до міста.
Коли була молодшою, ще могла підтримувати господарство. Коли приїжджали онуки, мали змогу їсти свіжі овочі і пити молоко. Пенсію економила і передавала дітям.
Але на старість вже нічого не можу робити, ледве ходжу. Зима була найважчою.
Донечка приїхала на вихідні зробити мені покупки, і я вирішила спитати:
– Чи можу я провести з тобою зиму? Платежі за газ великі, а на дрова немає сили.
А донька каже мені:
– Де, мамо, в квартирі? Поки в мене не буде будинку, не зможу тебе забрати.
Коли перестала ходити, сусіди зателефонували синові. Він сказав, що дуже зайнятий, теща теж хворіє і немає часу їхати…
Попросила сусідів подзвонити сестрі. Сестра приїхала відразу. Забрала мене до себе. Завдяки їй я ще жива.
Минуло кілька місяців, а діти так і не зв’язалися зі мною.
Коли була молодшою і здоровою, були потрібні, а зараз забули, що мають матір.
Нікому цього не бажаю. Де я помилилась? Коли мої діти стали такими байдужими?
Прошу всіх, хто зараз це читає: бережіть своїх батьків. Ніхто в світі не любитиме вас так безкорисливо і віддано!
We’re Planning to Celebrate the New Year at Your Cottage. ‘I’ve Come for the Keys,’ said My Brother-in-Law’s Sister.
Were thinking of spending NewYears at your cottage. Im here for the keys, my sisterinlaw said. Why bother going up...
You Can’t Be Serious, Kiera! You’re Thirty, Yet Living Like a Granny,” She Said, Plonking Herself Beside Her Daughter.
31October Its a cold night and Im sitting by the kitchen window, watching the faint glow of street lamps flicker...
They Stole My Clothes, Cowboy! Save Me!” pleaded the Apache Woman at the Lake!
Steal my clothes, cowboy! Save me! the desperate woman shrieked from the fogshrouded pond, her voice echoing like a broken...
The Handwriting of History
My morning began exactly as it always had for years. I, Andrew Sinclair, was already up a minute before the...
Mum, I Forgive You!
Mother, I forgive you, Lucy whispered. Margaret Ellis lay still. One quiet evening she called her daughter over. Lucy, my...
Whispers of the Past: Unveiling Old Letters
Old letters When the postman stopped climbing the stairs and began leaving the newspapers and envelopes in the hallway, MrsAnne...
I Invited Mum and Sister Over for New Year’s, – My Husband Announced on the Evening of December 30th. – Will You Be Able to Get Everything Ready?
I called my mother and my sister to our house for NewYears, my husband announced on the evening of the...
You Can’t Go On Like This, Ksyusha. You’re Thirty, Yet You Live Like an Old Woman,” She Said, Sitting Down Beside Her Daughter.
You cant keep living like that, Em. Youre thirty, yet you act like youre already eighty, her mother said, settling...