Connect with us

З життя

Чи можу я провести з тобою зиму? Платежі за газ великі, а на рубання дров немає сил.

Published

on

Вихідними до мене приїхала донька закупити продукти, і я вирішила запитати: – Чи можу я провести з тобою зиму? Платежі за газ дуже великі, а на дрова вже немає сили. А донька відповідає: – Де, мамо, в квартирі? Буде в мене будинок, тоді й заберу тебе.

Такої старості нікому не побажаю.

Хочу поділитися своїм болем. Я дуже рано овдовіла, у 26 років. Чоловік залишив мене з двома маленькими дітьми. Сину тоді було 3 роки, а доньці рік. Я присвятила їм все своє життя. Дітей потрібно було ростити, одягати, навчати. Іншого вибору не мала, мусила справлятись.

Працювала повний день, а після роботи ставала господинею та садівницею. Жила в селі, але грошей ні на що не вистачало. Сама косила сіно, сама рубала дрова. Що ж було робити, коли чоловіка немає?

Діти виросли і переїхали до міста.

Коли була молодшою, ще могла підтримувати господарство. Коли приїжджали онуки, мали змогу їсти свіжі овочі і пити молоко. Пенсію економила і передавала дітям.

Але на старість вже нічого не можу робити, ледве ходжу. Зима була найважчою.

Донечка приїхала на вихідні зробити мені покупки, і я вирішила спитати:

– Чи можу я провести з тобою зиму? Платежі за газ великі, а на дрова немає сили.

А донька каже мені:

– Де, мамо, в квартирі? Поки в мене не буде будинку, не зможу тебе забрати.

Коли перестала ходити, сусіди зателефонували синові. Він сказав, що дуже зайнятий, теща теж хворіє і немає часу їхати…

Попросила сусідів подзвонити сестрі. Сестра приїхала відразу. Забрала мене до себе. Завдяки їй я ще жива.

Минуло кілька місяців, а діти так і не зв’язалися зі мною.

Коли була молодшою і здоровою, були потрібні, а зараз забули, що мають матір.

Нікому цього не бажаю. Де я помилилась? Коли мої діти стали такими байдужими?

Прошу всіх, хто зараз це читає: бережіть своїх батьків. Ніхто в світі не любитиме вас так безкорисливо і віддано!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім + 6 =

Також цікаво:

З життя51 хвилина ago

Все через тебе

— Олена Миколаївно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Софійки чіплявся. — Що значить — чіплявся? Марічко,...

З життя52 хвилини ago

Тайна загадкової картини

Тайemничий образ Соломія сиділа на задньому сидінні авто й дивилася у вікно. Настрій у неї був піднесений, немов перед святом...

З життя2 години ago

Шкідлива бабуся

Зла бабуся Маріанна вийшла з таксі і чекала, доки з машини вилізе маленька Олеся. — Дякую, — подякувала водієві Маріанна,...

З життя2 години ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Не звертайтеся так до мене. Мене звуть Олег. — Олежку… Сину!...

З життя3 години ago

Ти справжній чоловік чи ні?

Давно то було… — Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна? Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Тараса,...

З життя4 години ago

Пошуки щастя в особистому житті

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Мама завжди хвилюється занадто, але сьогодні вона просто не могла заспокоїтись. — Мам, ну...

З життя5 години ago

Якось вийшло незручно

Це було дуже незручно… — Як то я його дружина? — У самому прямому сенсі. Принаймні, юридично — можу навіть...

З життя6 години ago

Чому ти зрадила мене у спині?

— Привіт, Мар’яно. Скільки вже ми з тобою не бачились? П’ятнадцять років? Або більше? — Мабуть, більше. Але ти жодної...