Connect with us

З життя

Чи можу я провести з тобою зиму? Ціни на газ високі, а сил рубати дрова вже немає.

Published

on

На вихідні моя донька приїхала зробити мені покупки, і я вирішила запитати:

– Можна я проведу з тобою зиму? Оплата за газ дуже висока, а сил на рубання дров у мене вже немає.

А моя донька каже мені:

– Де, мамо, у квартирі? Як буде свій дім, тоді заберу тебе.

Такої старості нікому не побажаєш.

Я хочу поділитися своїм болем. Я рано стала вдовою, мені було 26 років. Чоловік залишив мене з двома маленькими дітьми. Син тоді мав 3 роки, а донька — лише рік. Я присвятила їм усе своє життя. Дітей треба було доглядати, одягати і вчити. Але в мене не було вибору, я мусила впоратись.

Я працювала повний робочий день, а після роботи ставала домогосподаркою та садівницею. Жила у селі, але грошей на все не вистачало. Сама косила сіно, сама рубала дрова на опалення. Що ще робити, коли немає чоловіка?

Мої діти виросли і переїхали до міста.

Коли я була молодша, все ще тримала господарство. Коли приїжджали онуки, вони могли їсти свіжі овочі та пити молоко. Я заощаджувала свою пенсію і віддавала її дітям.

Але на старість, нічого не можу зробити, ледь ходжу. Зима була найважчою.

На вихідні моя донька приїхала зробити мені покупки, і я вирішила запитати:

– Можна я проведу з тобою зиму? Оплата за газ дуже висока, а сил на рубання дров у мене вже немає.

А моя донька каже мені:

– Де, мамо, у квартирі? Як буде свій дім, тоді заберу тебе.

Коли я вже не могла ходити, сусіди зателефонували моєму сину. Він сказав, що дуже зайнятий, у його тещі теж проблеми зі здоров’ям, і в нього немає часу приїхати…

Я попросила сусідів зателефонувати до моєї сестри. Сестра приїхала миттєво. Вона забрала мене до себе. Завдяки їй я все ще жива.

Минули місяці, але діти так зі мною і не зв’язалися.

Коли я була молодша і здорова, вони потребували мене, а тепер забули, що у них є мама.

Нікому такого не побажаю. Що я зробила не так? Коли мої діти стали такими байдужими?

Прошу всіх, хто зараз це читає: поважайте своїх батьків. Ніхто у світі не любитиме вас так щиро і безкорисливо!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 1 =

Також цікаво:

З життя8 години ago

Anna Visited Her Every Other Day, Leaving Food and Water by the Bed Before Slipping Away.

Alice visited her every other day, leaving food and water by the bedside before slipping away. I have a neighbour...

З життя8 години ago

Oh dear, little sister, you’ve got troubles—this isn’t your apartment at all!

“Oh, you think *you’ve* got problems, little sis? Well, that flat isnt yours to begin with.” My mums sister never...

З життя11 години ago

Anna Came by Every Other Day, Leaving Food and Water by the Bed Before Slipping Away

Emily visited her mother every other day. Shed leave food and water by the bed before slipping out. Ive got...

З життя11 години ago

I Want to Live for Myself and No One Else

“Oh, Emily, hello! Come to see your mum?” Mrs. Thompson called from her balcony. “Good afternoon, Mrs. Thompson. Yes, to...

З життя19 години ago

I Want to Live for Myself and No One Else

“Oh, Madeline, hello! Come to see your mum?” Mrs. Wilkins called from her balcony, leaning over her geraniums with the...

З життя19 години ago

On My Husband’s Birthday, My Son Pointed at the Guests and Shouted: ‘That’s Her! She’s Wearing That Skirt!’

On my husbands birthday, our son pointed at the guests and shouted, “Thats her! Shes wearing that skirt!” I couldnt...

З життя21 годину ago

On My Husband’s Birthday, My Son Pointed at the Guests and Shouted: ‘That’s Her! She’s Wearing That Skirt!’

On my husbands birthday, our son pointed at the guests and cried out, Thats her! Shes wearing that skirt! I...

З життя22 години ago

You Stay Silent, You’re Paving the Way for Divorce”: How One Deed Nearly Tore a Family Apart

The air was thick with tension as Emily and James sat at the dining table, the clink of cutlery the...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.