Connect with us

Uncategorized

Чи можу я провести з тобою зиму? Ціни на газ високі, а сил рубати дрова вже немає.

Published

on

На вихідні моя донька приїхала зробити мені покупки, і я вирішила запитати:

– Можна я проведу з тобою зиму? Оплата за газ дуже висока, а сил на рубання дров у мене вже немає.

А моя донька каже мені:

– Де, мамо, у квартирі? Як буде свій дім, тоді заберу тебе.

Такої старості нікому не побажаєш.

Я хочу поділитися своїм болем. Я рано стала вдовою, мені було 26 років. Чоловік залишив мене з двома маленькими дітьми. Син тоді мав 3 роки, а донька — лише рік. Я присвятила їм усе своє життя. Дітей треба було доглядати, одягати і вчити. Але в мене не було вибору, я мусила впоратись.

Я працювала повний робочий день, а після роботи ставала домогосподаркою та садівницею. Жила у селі, але грошей на все не вистачало. Сама косила сіно, сама рубала дрова на опалення. Що ще робити, коли немає чоловіка?

Мої діти виросли і переїхали до міста.

Коли я була молодша, все ще тримала господарство. Коли приїжджали онуки, вони могли їсти свіжі овочі та пити молоко. Я заощаджувала свою пенсію і віддавала її дітям.

Але на старість, нічого не можу зробити, ледь ходжу. Зима була найважчою.

На вихідні моя донька приїхала зробити мені покупки, і я вирішила запитати:

– Можна я проведу з тобою зиму? Оплата за газ дуже висока, а сил на рубання дров у мене вже немає.

А моя донька каже мені:

– Де, мамо, у квартирі? Як буде свій дім, тоді заберу тебе.

Коли я вже не могла ходити, сусіди зателефонували моєму сину. Він сказав, що дуже зайнятий, у його тещі теж проблеми зі здоров’ям, і в нього немає часу приїхати…

Я попросила сусідів зателефонувати до моєї сестри. Сестра приїхала миттєво. Вона забрала мене до себе. Завдяки їй я все ще жива.

Минули місяці, але діти так зі мною і не зв’язалися.

Коли я була молодша і здорова, вони потребували мене, а тепер забули, що у них є мама.

Нікому такого не побажаю. Що я зробила не так? Коли мої діти стали такими байдужими?

Прошу всіх, хто зараз це читає: поважайте своїх батьків. Ніхто у світі не любитиме вас так щиро і безкорисливо!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

вісімнадцять − п'ять =

Також цікаво:

Uncategorized26 хв. ago

25 років тому чоловік поїхав за кордон… Стрес і тривога призвели до раку

25 років тому чоловік поїхав за кордон… Від стресу і тривог я захворіла на рак Добрий день. Довго вагалася, чи...

Uncategorized27 хв. ago

Долі за цифрами: справжній погляд на світ

Цифри, за якими приховані долі: правдива картина світу Нас 8 мільярдів. Для більшості людей — це просто велика цифра. Її...

Uncategorized28 хв. ago

25 років тому чоловік поїхав за кордон… Від стресу та тривоги я захворіла на рак

На 25 років тому чоловік поїхав за кордон… Від стресу і тривоги я захворіла на рак Добрий день. Довго вагалася,...

Uncategorized3 години ago

Долі за цифрами: справжня картина світу

Цифри, за якими приховані долі: реальна картина світу Нас 8 мільярдів. Для більшості людей це всього лише велика цифра. Вони...

Uncategorized3 години ago

Чому мій шурин не відводить погляду за сімейними обідами?

Він постійно дивиться на мене під час родинних обідів, і коли я сказала йому про це, він дав несподівану відповідь....

Uncategorized3 години ago

Не варто знущатися з людей із села!

В Україні не заведено насміхатися зі сільських людей! Я закінчила економічний факультет і декілька місяців тому влаштувалася на посаду бухгалтерки...

Uncategorized3 години ago

25 років тому чоловік виїхав за кордон… Від стресу та тривог я захворіла на рак

25 років тому чоловік поїхав за кордон… Від стресу та тривог я захворіла на рак Вітаю. Довго вагалася, чи варто...

Uncategorized3 години ago

25 років тому чоловік поїхав за кордон… Від стресу і тривог я захворіла на рак

На 25 років тому мій чоловік виїхав за кордон… Від стресу та тривог я захворіла на рак. Доброго дня. Я...