З життя
Чи важко назвати свекруху мамою?
**Щоденниковий запис.**
Коли Соломія виходила заміж, вона була впевнена: ніколи не називатиме свекруху мамою. Її подруги легко говорили «мамо» до матері чоловіка, розповідали про щиру близькість, вдячність. Але Соломія лише хитала головою: «Мати в мене єдина — та, що виростила». Вона не хотіла йти проти власних принципів.
Її свекруха, Ганна Дмитрівна, була суворою, але доброю жінкою. Допомагала молодим: грішми, порадою, підтримкою. Завдяки їй вони купили добрий авто, а згодом зібрали на перший внесок за квартиру у Львові. Вона не втручалася в їхнє життя, але завжди трималася з гідністю.
Соломія ж лишалася холодною. Ні «матусю», ні «мамо» — лише «ви» та «Ганно Дмитрівно». Віжливо, але віддалено. Ніби між ними стояла невидима стіна.
Одного разу, коли Соломія зайшла до свекрухи на чай, Ганна раптом промовила:
— Знаєш, можна без «ви». Називай мене просто Ганною. Або… як тобі зручніше.
Соломія піднесла куточки губ і заперечила:
— Ні, дякую. Я не можу інакше…
Свекруха мовчала. Але після того, як син Соломії, Дмитро, одружився, щось змінилося. Його дружина, Марічка, з перших днів називала її «матусею». Спочатку здавалося — це лише з хвилювання. Але коли Марічка повторила це знову, у Соломії щось обірвалося.
У цьому слові було стільки тепла, стільки щирості… Вона навіть не очікувала, як приємно його чути.
Через кілька днів Соломія раптом зрозуміла — хоче побачити Ганну Дмитрівну. Чоловік був на роботі, вона взяла таксі до Івано-Франківська, де жила свекруха. Привод знайшла — привезла нову скатертину. Але насправді тягнуло інше.
Ганна зустріла її, пригостила чаєм і медовиком. І коли вони сиділи на кухні, Соломія раптом, сама собі дивуючись, промовила:
— Мам, ну куди ти? Давай спокійно посидимо…
Вона замовкла. Ці слова вилетіли самі — без думок, без наказу. Просто так. Ганна — вже не свекруха, а мама — підняла на неї очі, і в них з’явилися сльози. Такі ясні, щирі, яких Соломія ніколи не бачила.
Більше вони про це не говорили. Не треба було.
Коли вона повернулася додому, у грудях було легше. Ніби зняла з плечей камінь.
Сьогодні я зрозумів: іноді одне маленьке слово може зруйнувати стіну, яку будували роками. Одне просте слово — «мам».
Didn’t Want To, But Did: The Nerve-Wracking Choices of Vasilisa Living Alone in Her Grandmother’s Country Cottage, Facing Village Gossip, Deadly Debts, and a New Love with Anton the Local Policeman
Didnt want to, but did Sarah wasnt much of a smoker, you know? Still, shed convinced herself that a cigarette...
Relatives Demanded My Bedroom for the Holidays, Left Empty-Handed When I Refused to Give Up My Sanctuary
Relatives demanded my bedroom for the holidays and left with nothing So where am I supposed to stick this massive...
A Silent New Year’s Eve
New Years hush November drifted in, drab and drizzly, the kind of grey that seeps into your bones. Each day...
Mother-in-law Helped Herself to My Gourmet Foods from the Fridge—Stuffing Them All into Her Bag Before Saying Goodbye
The mother-in-law slipped the delicacies from my fridge into her handbag before heading home. “Are you sure we need all...
My Husband Invited His Ex-Wife Over for the Sake of the Children—So I Celebrated My Freedom in a Hotel Instead
Husband invited his ex-wife for the kids, so I spent the celebration at a hotel Where are you planning to...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...
Yesterday: The Feast, the Critique, and the Great Brotherly Showdown Over Galina’s Handmade Roast and Her Patiently Worn Apron in a London Flat
Yesterday “Where are you putting that salad bowl? Youre blocking the cold cuts! And move the glasses, would you? Olivers...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...