Connect with us

Storie di vita

Дівчина з квартири тітки привернула увагу сина господині.

Published

on

Марта мешкала у квартирі тітки Оксани. Її примітив собі єдиний син власниці квартири – Олексій. Не можна сказати, що Олексій одразу припав Марті до душі, але одна в чужому селі жити було складно, та й тітка Оксана ставилася до неї добре. Цілком могла б стати чудовою свекрухою, тому настирливість Олексія перемогла.

Марта працювала вчителькою вже 13 років у школі. Кожен її день був складним. Марту Євгенівну любили всі діти та колеги за її доброту, чесність та велику мудрість, яка завжди допомагала долати безліч проблем.

По закінченню уроків вона кинулася на автобус, що їхав до міста. В неї була термінова справа в суді. Причина? Розлучення. Вона нарешті вирішила покінчити з шлюбом, терплячи зради чоловіка протягом 12 років.

Як вона познайомилася з цим чоловіком? Ось як: після університету її направили до школи в цьому селі. Вона жила у тітки Оксани, і швидко сподобалася її єдиному сину – Олексію. Не можна сказати, що їй він справді імпонував, але тітка добре до неї ставилася. Дійсно могла б стати хорошою свекрухою, тому завзятість Олексія перевершила широкі можливості тітки.

Як тільки молодята одружилися, мама Олексія дала їм землю для будівництва будинку. Будували довго, років 9-10. Але всі, хто міг, допомагали. Марта влаштувалася на роботу на півтори ставки. Будучи чудовою вчителькою математики, вона додатково навчала дітей, які цього хотіли чи потребували. Проте, не завжди за гроші. Іноді батько дитини приходив їй на поміч у ремонті: оббивав стіни, ставив вікна.

Будинок звели, заселилися, але щастя їх оминула. Дітей у них не було. І навіть любові між ними не було. В селі всі знали про невірність Олексія і не розуміли, як Марта це все терпить.

Однак терпінню прийшов кінець. Відкривши черговий роман Олексія, вона заявила про своє бажання розлучитися. Але Олексій тільки насміявся, сказавши, що вона залишиться ні з чим. Він переоформив будинок на тітку Оксану, і тому той не вважався спільно нажитим майном.

Марта звернулася до суду, де їй порадили відомого адвоката, який справлявся зі складними випадками. Отримавши візитку, вона поїхала за вказаною адресою, не зауваживши прізвища адвоката.

На дверях висіла табличка з іменем Богдана Тарасовича Демченка. Ім’я було їй знайоме: колись він навчався в школі, де вона працювала. На випускному Богдан зізнався їй у коханні, але вона виходила заміж за Олексія і відмовила йому.

Це був перший раз, коли Марта бачила сльози юнака. Він вважав, що вона ніколи не буде щаслива з Олексієм. Згодом Богдан вступив до юридичного інституту. Вони більше не бачилися. Не було сумнівів, хто за дверима. Так, він майже не змінився, лише став дорослішим.

Богдан одразу її впізнав, але сказав, що не може прийняти її, бо має забрати свою донечку зі школи. Запропонував обговорити питання по дорозі.

***

Богдан був радий бачити Марту. Він розповів їй, що його життя склалося непросто. Одружився з одногрупницею, але, коли їхня донечка мала народитися, дружина не витримала пологів. Тепер Богдан сам виховує доньку.

Під час розмови він запропонував Марті стати нянею для його донечки, виконувати хатню роботу та допомагати у навчанні дівчинки. Він пообіцяв гідну платню, і Марта погодилася.

Протягом кількох місяців Марта чудово справлялась зі своєю роботою. Богдан спокійно займався справами. Для Марти маленька дівчинка стала рідною.

– Знаєш, Марто, я тебе все ще не забув, – сказав Богдан. – Ти залишилася в моєму серці. Я вірив, що колись наші шляхи знову перетнуться. Тепер ти не можеш сказати, що нічого бути не може, адже я не повірю.

– Тепер, Богдане, я розумію, що все можливе…

За півтора роки у них народилася ще одна донечка, і Марта стала матір’ю. Навіть якщо майже в 40 років. Тепер вона впевнена, що життя непередбачуване, і в ньому можливо все. Головне вірити в краще.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять − 4 =

Також цікаво:

IT2 години ago

Il peso di un invito

La prima cosa che Celeste Marchetti notò del mio abito fu il colore. La seconda fu che non mi vergognavo...

Storie di vita5 години ago

Alessandro aprì la cartellina con un sorriso arrogante, come se fosse convinto di trovarci qualche documento privo di valore.

Alessandro aprì la cartellina con un sorriso arrogante, come se fosse convinto di trovarci qualche documento privo di valore. Ma...

EN7 години ago

The Denim Jacket That Cost Her a Business Partner

Renata Castellano turned sixty-two in March, and she still ran the front counter of her own tailoring shop on Fillmore...

EN9 години ago

The Folder on Hollyhock Lane

I knocked on my daughter's door the same week her name showed up on Channel 7 News with a number...

EN9 години ago

Dana Pruitt Didn’t Wobble, and the Calloways Finally Paid $186,000

I've fitted hems at Calloway's Department Store on Bull Street for nineteen years. I know the smell of that building...

IT9 години ago

Il peso che mio nipote Nicolò non voleva portare

Mi chiamo Edoardo Ferraris, ho quarantatré anni, sono geometra e vivo a Bergamo con mia moglie Chiara e i nostri...

IT11 години ago

Il furgoncino bloccato davanti alla scuola

Io quella mattina avevo solo voglia che il turno finisse. Mi chiamo Marco Ferretti, ho quarantadue anni, guido un furgone...

EN15 години ago

The $14,200 Lien My Mother Hid Behind the Toaster on Woodmont Avenue

My mother called me eleven times the week before she collapsed in the Kroger parking lot on Woodman Drive, and...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.