Connect with us

З життя

Донька привела хлопця познайомитись з нами, але коли чоловік побачив його — вказав на двері й заборонив їй з ним спілкуватись

Published

on

Наша донька завжди була потайливою, коли йшлося про її особисте життя. Так, вона ділилася з нами навчанням, планами, навіть плітками про подружок, але про хлопців жодного слова. Ми з чоловіком жартували, що, мабуть, вона чекає ідеального моменту, щоб представити нам когось особливого.
І ось цей момент настав. Донька сказала, що хоче познайомити нас із своїм хлопцем.
Я зранку в неділю вже метушилася на кухні готувала святковий стіл. Чоловік ходив по хаті похмурий, але я вирішила, що це звичайне батьківське хвилювання.
Коли пролунав дзвінок, я посміхнулася й пішла відчиняти двері. За порогом стояв високий чоловік у костюмі. А поруч сяюча від щастя наша Оленка.
Мамо, тату, знайомтеся… це мій хлопець, промовила вона з такою гордістю, що в мене на мить стиснулося серце.
Але в наступну секунду я помітила, як обличчя чоловіка змінилося. Воно стало кам’яним, а потім зблідло.
Ти?.. тихо видихнув він. Що ти тут робиш?
Хлопець також напружився, але лише знизав плечима:
Я коханий твоєї доньки.
Що?! голос чоловіка затремтів. Геть з мого дому! Зараз же!
Тату! скрикнула Оленка, не вірячи своїм вухам. Що коїться?
Тоді чоловік, стиснувши кулаки, розповів страшну правду про нового парубка нашої доньки.
Ця людина… через нього я сидів у вязниці. Він зрадив мене, коли ми були хлопцями. Ми разом влипли в одну справу, а він звалив всю провину на мене. Я рік свого життя втратив через нього. Він мій колишній однокласник.
Зависла мовчанка. Донька дивилася на нас із злістю й нерозумінням:
І що тепер? Він не той, ким був двадцять років тому! Я кохаю його!
Колишній однокласник чоловіка вийшов із хати. Оленка вибігла за ним, грюкнувши дверима.
Ми залишилися самі. Чоловік важко дихав, його руки тремтіли. Я розуміла його стара рана раптом відкрилася. Але я також розуміла доньку: адже почуття не обирають.
Тепер перед нами постало найважче рішення. Або ми приймаємо цю людину заради щастя доньки, або ризикуємо втратити її довіру назавжди.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × два =

Також цікаво:

З життя20 хвилин ago

Valerie Was Washing the Dishes When John Walked In and Turned Off the Light: A British Kitchen Drama…

I was standing at the sink in our cramped kitchen, washing the dishes, when Tom walked in. He flicked off...

З життя25 хвилин ago

Deja Vu She Always Waited for Letters—Ever Since Childhood, All Her Life. Addresses Changed, Tre…

Déjà vu She was always waiting for letters. Always had, since she was a little girl. Her whole life. The...

З життя2 години ago

“WHY DID YOU SAVE HIM? HE’S PRACTICALLY A VEGETABLE! YOU’LL BE EMPTYING BEDPANS FOR THE REST OF YOUR…

WHY ON EARTH DID YOU SAVE HIM? HES PRACTICALLY A VEGETABLE! YOULL BE EMPTYING BEDPANS FOR THE REST OF YOUR...

З життя2 години ago

There He Goes Licking Again! Max, Get Him Away! Nina Glared at Barney, Hopelessly Bouncing at Her …

Hes licking himself again! David, get him away from there! Sophie was staring at Alfie with a look of pure...

З життя2 години ago

My Ex-Wife… It Happened Two Years Ago: As My Work Assignment Ended and I Prepared to Return Home t…

My Ex-Wife… This all happened two years ago. I was nearing the end of a work assignment, and it was...

З життя2 години ago

Odd New Neighbours at Flat 222 on Byron Street: How a Mysterious Middle-Aged Couple Changed Life for…

STRANGE NEIGHBOURS Flat 222 at number 8, Wren Street, had new neighbours move in. They were a married couple, about...

З життя3 години ago

Anna Parker sat on a bench in the hospital garden, wiping away tears. Today she turned seventy, but …

Dear Diary, Today is my 70th birthday. I found myself sitting on a bench in the hospital garden, quietly crying....

З життя4 години ago

“We’ll Stay Here Till Summer!”: How I Evicted My Cheeky In-Laws, Changed the Locks, and Reclaimed My…

6th March Well, that just about takes the biscuit. Never have I regretted marrying into someones family more than I...