З життя
Дорогі подарунки для родини: гра долі зниклих скарбів.

Я подарую сину й онучкам дорогі подарунки, але невістка від них позбувається.
Я на пенсії та живу для себе. Все ще доволі енергійна і сильна жінка. Навіть працюю на пів ставки. У мене є єдиний син, який живе у власній родині вже вісім років.
Дружина народила йому дві доньки, які є моїми онучками. Я люблю всю їхню родину, але з невісткою у мене не ладиться. Я дізналася, що кожен подарунок, який я їй дарувала, вона продає в Інтернеті. І я не дарую їй нічого непотрібного. Зазвичай, це речі високої якості. Якби вона продавала лише свої речі, це було б не так погано, але вона продає і речі мого сина та онучок.
Винна, мабуть, жадібність невістки. Вона завжди була такою. Вони не сплачують жодних іпотек, не мають фінансових обтяжень, мій чоловік подарував їм квартиру, машину, меблі, все. Син працює на гарній посаді, а її все одно не вистачає. Колись я намагалася дати гроші онучкам, але син відмовився їх приймати. Сказав, що заробляє достатньо, тоді як невістка ніколи не відмовляє. У будь-якому разі, подарунки їй непотрібні.
Я хочу балувати моїх онучок. Як усі бабусі, купувати гарні сукні та модне взуття. В той час, як отримую зарплату, ходжу в дитячі магазини. Онучки йдуть зі мною й обирають іграшки для себе. Нещодавно невістка мала день народження. Я запитала сина, що б вона хотіла, а він назвав конкретну марку хлібопічки. Я купила й подарувала, а вона вдавала, що щаслива. Ще перед врученням цього подарунка я похвалилася ним сусідці. Пояснила, що він дорогий, бо не дарую його аби-кому. Вона була в захваті.
Якби не цей випадок, я нічого б не дізналася. Виявилося, що невістка вирішила продати подарунок. Сусідка хотіла знайти собі таку ж машину в Інтернеті, зайшла на сайт, де продають вживані речі, а там була ця ж хлібопічка, підписана ім’ям моєї невістки. Я була шокована. Я почала переглядати інші речі з цього акаунту, вона навіть продавала одяг, який я купувала онучкам. Деякі навіть жодного разу не вдягнули. Виставила й іграшки, і навіть сорочки мого сина за дуже низькою ціною. Мені було так шкода, що майже заплакала.
Я подзвонила до невістки й почала лаятися. Вона була збентежена, намагалася знайти виправдання, але потім сказала:
– Що в цьому поганого? Зрештою, це вже наші речі. Ми можемо розпоряджатися ними на свій розсуд. Діти виросли з одягу й не хочуть гратися іграшками, а чоловік не носить ті сорочки, бо вони вийшли з моди. Я спробувала пекти хліб, але мені не сподобалося, тож вирішила продати пристрій!
Я подзвонила до сина, він нічого не знав. Сказав, що нічого не може зробити, бо дружина вирішує все сама.
Не знаю, що робити. Всі ці речі були дуже дорогими, я не заощаджувала на своїй родині. А ця жінка продавала всі мої цінні подарунки та збирала гроші, які витрачала на себе. Було видно, що онучки не мають до цього відношення, бо вони завжди були у захваті від моїх покупок. Я буду їх і надалі балувати, адже вони не винні, що мають таку матір. Прийдеться також попросити, щоб вона не продавала речі, які я їм подарувала.
Як з цим впоратися?
