З життя
Двоє в родині: мій світ із сестрою через півтора року після мого народження.
У нашій родині було двоє дітей. Сестра народилася на 1,5 року пізніше за мене. У ті часи дітей не вважали центром Всесвіту, головними були дорослі. Влаштувати істерику на вулиці навіть не спадало на думку в будь-якому віці. Тим більше, вимагати щось у магазині.
Але вдома ми часто сперечалися. Різниця у віці була невеликою, ми грали разом, а де спільні інтереси, там і протиріччя. Без сліз і крику не обходилося. Завжди потрібно було саме те, чим заволоділа сестра. Ображена дитина ридала на всю квартиру. Розумні аргументи не діяли.
Моя мама (викладач, педагог університету) не заглиблювалася в довгі пояснення. Вона не карала, тим самим не даючи приводу розкрутити трагедію повною мірою. Ставши в куток, а там жаліти себе.
Мудра мама діяла інакше. Вона співчувала:
– Ти також хочеш гратися цією лялькою?
– Аааааа, вона не дає!
– Тобі прикро, будеш плакати?
– Так, аа…!
– Добре, плач! Іди на кухню, сідай і плач. Скільки тобі часу треба, п’ять хвилин чи десять?
– Десять! Аааа!
– Я заведу годинник, коли стрілка дійде сюди, час закінчувати.
Пам’ятаю свої відчуття – жодного задоволення. Одне діло, коли насварили, покарали – свята справа повідомити всьому світу про несправедливість. Совсім інше, коли дозволили плакати. Час тягнувся, сльози не видушувались, стрілка рухалася ледве-ледве. Я ридала незрозуміло навіщо і для кого, заздрячи сестрі, яка гралася у кімнаті:
– Мам, скільки мені ще плакати?
– Ще дві хвилини!
– Аааа, эеее!
– Мамо, я більше не хочу!
– Усе, наплакалася? Йди грайся!
Ну, нарешті! Я бігла до іграшок, забуваючи про ту ляльку, з якої почалася істерика. У домі довго панував мир і спокій. Сваритися бажання не було. Враз доведеться плакати цілих десять хвилин? Звідки стільки сліз? Завершити на половині – не діло, якщо дозволили побавитися повною мірою. Наче, не виправдала довіру. Навіщо починала?
Всім нам часом потрібно викинути емоції. Поругатися, посваритися, покричати. З віком людина вчиться контролювати поганий настрій. Дитина ж ще не вміє справлятися.
Мама нами керувала. З одного боку – дозволяла плакати, щоби зняти стрес, а з іншого – встановлювала рамки, не дозволяючи капризу перерости в повноцінну істерику. Яку добром не зупинити.
Цей метод я успішно застосовувала зі своїми дітьми. Діяв безвідмовно.
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...