Connect with us

З життя

Голубоглазый незнакомец из сновидений

Published

on

Голубые глаза из сна

Ваня не помнил материнских объятий, не слышал отцовского смеха. Казалось, он не родился у людей, а появился прямо в холодных стенах новосибирского детского дома. У других воспитанников были обрывки прошлого — бабушкина колыбельная, запах пирогов, тёплые руки. У него — лишь пластмассовые солдатики да звук капающего крана.

Но ночью мир менялся.

Во сне к нему приходила женщина. Садилась на край кровати, гладила по волосам, шептала нежные слова. Её глаза были, как лёд на Оби в первые весенние дни — ясные, голубые, бесконечно знакомые. Проснувшись, Ваня лежал неподвижно, боясь шевельнуться, чтобы не спугнуть остатки тепла. Весь день он ходил тихий, но не угрюмый — будто капелька её ласки оставалась в груди.

В реальности же всё было иначе. В детдом часто наведывались «гости» — взрослые, ищущие приёмных детей. Ребята наряжались, зубрили стихи, растягивали рты в натянутых улыбках. Толкались, перебивали, наперебой кричали: «Возьмите меня!» А Ваня стоял в сторонке. Не подлизывался, не юлил — просто ждал. Не кого попало. Ту самую женщину с голубыми глазами.

— Ванюша, ну улыбнись хоть разок! — вздыхала воспитательница Лидия Петровна.

Но он лишь каменел, сжимал кулаки. Он знал: пойдёт только с ней. Узнает её, даже если придётся ждать сто лет.

Как-то в детдом нагрянули с проверкой — министерские чиновники с блестящими значками. Всюду мелькали вспышки фотоаппаратов, звенели фальшивые смешки. Ваня притулился в углу, но вдруг замер. Среди чужих лиц — она. Высокая, в строгом пиджаке, с короткими пепельными волосами. И улыбка… та самая, снизу доверху. А глаза — ну точно, её! Сердце ёкнуло.

И вдруг — она посмотрела прямо на него. Взгляды скрестились, и Ваня… засмеялся.

Лидия Петровна уронила поднос с чашками. За пять лет никто не слышал, чтобы Ваня смеялся. А тут — вдруг, без причины, звонко и по-настоящему.

Женщина подошла. Присела рядом. Он не отводил глаз. Слушал её истории о дальних городах, кивал, задавал вопросы. И не боялся. С ней было так же, как во сне — будто знал её сто жизней назад.

Потом она началЖенщина взяла его за руку, и в тот же миг детдомовые стены расплылись, словно их и не было.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 4 =

Також цікаво:

З життя56 хвилин ago

Я знайшов маленького хлопчика, який плакав босий на парковці… але ніхто його не знав

На парковці торгового центру я побачив маленького хлопчика, який ридав біля чорного седана Але ніхто його не знав.Він стояв біля...

З життя2 години ago

ДОCHКА, ЯКА ЗМІНИЛА ВСЕ

**ЩОДЕННИК** Навіщо дівчат одних відпускають? Ще зовсім діти, а вже автостопом подорожують. Леонід пригальмував, побачивши, як відчайдушно махають руками підлітки....

З життя2 години ago

В 70 я зрозуміла, що найбільший страх — це не порожня квартира, а переповнений дім чужих людей.

У сімдесят років я зрозуміла, що найстрашніше не порожня квартира, а будинок, повний людей, які в тобі не потребують. Ви...

З життя4 години ago

Щастя не знайдеш у самотності

Щастя не в самотності Не дуже молода, але зі блиском у очах Оксана Михайлівна після сніданку вимила чашку з-під чаю,...

З життя6 години ago

Я побачив маленького хлопчика босого й плачуть на парковці… але ніхто його не знав

**Щоденник**Я побачив маленького хлопчика, який стояв босоніж на парковці й ридав. Він тримався за дверцята чорного седана, його тіло тремтіло...

З життя7 години ago

Зрада, повернення до початку

Щоденник: Зрада, друга спроба В робочих справах подруги Віра та Тетяна завжди разом. Тетяна за кермом відповідальна, серйозна, гарна. Віра...

З життя7 години ago

Донька заборонила мені навіть торкатися їжі у їх холодильнику, хоча я цілими днями доглядала за її дитиною

Коли моя донька Наталя народила сина, моє серце сповнилося щастям. Але радість швидко змінилася тривогою вона мала важливу роботу в...

З життя8 години ago

Я спіймала чоловіка з моєю найкращою подругою… але вони й не підозрювали, яку помсту я для них приготувала – вони цього ніколи не забудуть!

Схопила свого чоловіка з моєю найкращою подругою але вони й гадки не мали, що їх чекає помста, яку вони ніколи...