Connect with us

З життя

Я — Алёша. Моя родина, мов автобот.

Published

on

Вітаю! Я — Олексій. У мене така родина, що заслуговує окремої пісні. Мама у нас недавно поїхала. Вона спершу лікувалася, довго лежала в ліжку, обіймала мене. А потім бабуся сказала, що вона поїхала в санаторій, далеко дуже. Хотілося б, аби вона привезла мені з того санаторію щось захопливе, може, Оптимуса Прайма!

Після маминого від’їзду тато теж почав сумувати. Дуже втомлювався на роботі, так сильно, що коли приходив додому, дивився на мене і плакав. Може, хтось знає його начальника? Скажіть йому, аби тата не перевантажували. Неправильно, коли дорослий чоловік плаче. Відставав від роботи, і коли повертався, весь запах від нього був як після важкого дня. Напевно, він у мене спортсмен, бігав, а потім з калюжі пив. Круто ж, я ж придумав?

Однієї ночі, коли я вже майже заснув, почув, як бабуся кричала на тата, що треба відпустити минуле, що є я. А він рюмсав, ледь не як Олька з другого поверху, яка головна плакса у дворі. У тому, що тато плаче, винна робота. Значить, він працьовитий. І веселим був, поки маму не відпустив поїзд. Ми з ним зібрали майже всю колекцію лего, хто ще таке може?

Потім бабуся повела мене у дитсадок. Я всю дорогу казав, що мені і вдома непогано. Але бабуня у нас вперта, хоча й добра. У садочку мені не сподобалося. По-перше, Олексіїв там багато, а повинен бути один — це ж я. По-друге, дівчата. Я не проти дівчат, але вони можуть дратувати. Плаксії, всіх із себе ставлять, банти носять. А ви носите? І я ні. Найгірше в садку вихователька Валентина Семенівна. Чому вона бабусі подобається, не розумію, мабуть, уперті одне одного люблять. Ми з татом називаємо її Тітка Бос.

В садку у мене найкращий друг — Платон, разом весело, а Валентина Семенівна заздрить. Якось сказала, що якщо ми не замовкнемо, вона нам мови проб’є дироколом. Дирокол завжди на її столі. Дірка у мові — це, мабуть, круто, бачено по телевізору. Але, напевно, болісно, тому слухаємо Тітку Боса.

На сон-час у мене є ліжко. Вдома своє і тут своє, уявляєте? Ми з Платоном спимо поруч. А взагалі не спимо, говоримо про Оптимуса. Валентина Семенівна свариться, що треба мовчати, як риба об лід. Не знаю, що це за тряпочка для мовчання, але ми не знайшли. Шкода.

Я собі думаю. Тітка Бос каже, що ми не цінуємо свого щастя, і якби у неї була така можливість, вона б спала з качками. У чому прикол? Це ж незручно і качки кусаються, я точно знаю, у селі був.

На підвечірок у садочку дають компот з булочкою. Ну і ж смакота. Давайте я помовчу, а ви купіть собі булочку. Почекаю трохи.

Ну як? Я ж казав, що сподобається. А зараз ще розкажу, як мене забули в садку, класна історія. Загалом, був вечір. Усі вже забрали дітей, ми з Платоном залишилися одні. Валентина Семенівна дзвонила татові, а він не відповідав. Подзвонила бабусі, та сказала, що хтось на машині в’їхав у стовп. Я не зрозумів, у чому справа, але Тітка Бос заплакала, а поки вона всіх розжаліла, за Платоном прийшла мама. Вихователька попросила її взяти мене на ніч. А уявіть — до друга ночувати!

Ми сіли в їхню машину. Мама Платона працює в таксі, уявляєте. Водить швидко, як той відомий гонщик, і за кермом лається. Тато Платона теж поїхав далеко, Платон думає, що в Японію — секрети японські вивчати.

Квартира у них невелика, але весело. Ми грали в хованки і пили газованку, вдома такої нема. Мама у Платона класна, мені голову помила й нігті підстригла, каже, якщо на ногах нігті, то на руках рукті. От жарт! День був дуже хороший! Потім вона нас спати поклала і прочитала казку про Русалоньку. Як мама.

* * *

Вранці мене забрав тато. Сказав, що загубив машину. Не розумію, як можна загубити таку велику річ, це ж не лего. А ще на його обличчі були страшні порізи та синець. Мабуть, у бані сильно парився і подряпався. Іноді мені його навіть шкода.

Ввечері до нас у гості прийшов татів найкращий друг Сергій. Головне, що у Сергія є Чарлі! Справжня собака. Зуби величезні, як у вовка, але мене ніколи не кусає, тільки руки лиже. Поки ми з Чарлі грали, дорослі посварилися. Сергій кричав: “Ти зовсім здурів, куди Льошу залишиш? Так не можна, живи, заради неї і нас живи”. Тато у відповідь кричав, що не треба втішати. Вони врешті-решт побилися, чи тато першим Сергія стукнув, чи навпаки, в загальному, боролися на кухні та сопіли, а ми з Чарлі розбороняли. Чарлі молодець, за попи обох вкусив, щоб нікому не було прикро. Потім ми всі втомилися, лежали на підлозі разом. Я сказав:

– Для чого ви б’єтеся? Погана звичка, мамі б не сподобалося.

– Її немає, – відповів тато.

– Що немає? – не зрозумів я.

– Занадто рано! – сказав Сергій татові, а мені пояснив, що немає машини.

Тато точно дивний, знайшов через що засмучуватися. Довелося його втішати.

– Ти тільки не плач, це всього лише машина. Нову купимо. Ти у мене розумний, щось придумаєш, і Сергій допоможе. Пам’ятаєш, я загубив велику іграшку? Ну так, спочатку важко, щодня плакав. Потім так вирішив: я є, а її немає. Мені тут добре, а їй деінде добре. Нема чого сумувати.

Тато сильно обійняв мене. Вони з Сергієм мовчали і плакали, точно вам кажу, я бачив сльози. Чарлі скімлив. Двоє дорослих — і разнюнювалися через машину. Потім усі з підлоги піднялися, тато обіцяв Сергію постаратися і взяти себе в руки. Чарлі в ту ніч спав зі мною, такий крутий і теплий!

* * *

На наступний день тато прийшов за мною в садок пішки. Приніс мені велосипед, а мамі Платона — квіти, довго просив пробачення. Вони усміхались, ми з Платоном теж. Його мама у машинах добре розуміється, одразу сказала: нічого, буває. Гарно разом виглядають, як наречені.

Потім я їхав додому на велосипеді, а тато біг за мною. Я сміявся, і він чомусь у мене просив пробачення. Дорослі всі дивні, навіть свої.

* * *

Відтоді, як тато з Сергієм побилися і Чарлі його відкусив, тато ніби змінився. Тепер приходить додому раніше. Напевно, хтось поговорив із його начальником. Спасибі! Ще ми з татом на вівторки ходимо у басейн. Він плаває, як дельфін, і пообіцяв, що і мене навчить. В четвер ми з ним карате займаємось, одягаємо білі кімоно і машемось аж до напівсмерті. Тату особливо подобається бити грушу, він може без зупину двадцять хвилин молотити — такий злий, вам цього і не снилося. А потім усміхається. Ходили вчора на китайську мову, думаємо, і туди записатися. Тато каже, китайську знати корисно. Мені подобається, що там малюють каракулі, а насправді це не каракулі, а слова. І вчаться їсти двома паличками, як у кіно.

* * *

Нещодавно у мене був дитячий корпоратив. Так тато у жарт зветь день народження. Я спитав, чи приїде мама, але виявилося, що вона дуже зайнята у санаторії. Зате тато запросив усіх моїх друзів з садочка, щоб день народження був кращим у житті. Він дзвонив організаторам свят, клоунам, тортамейкерам. Каже, простіше на Місяць полетіти, ніж влаштувати день народження дитині. Бабуся мудра, запропонувала залучити маму Платона. Вийшло суперкласно! Вони з татом швидко домовились, все зробили, вона спекла торт із Бамблбі. Чарлі прийшов, ми з ним танцювали і з дівчатами теж. Іноді і дівчата на щось спроможні. Шкода, що мама не подзвонила.

* * *

Минав Я. Ми дуже багато часу проводимо вчотирьох. Я, тато, Платон і його мама. Круто ж завжди мати друга поруч. Мама Платона добра. Ви б бачили, як вона відлупцювала хулігана, який хотів забрати мій велосипед. Тато з нею після роботи не втомлюється. Сьогодні бабуся й тато сказали, що хочуть серйозно зі мною поговорити. Я знаю, про що. Звичайно, оберу Бамблбі. Оптимус, тільки не ображайся! Сьогодні вночі мені наснилася мама. Гарна така. Гладила мене і тихенько на вушко сказала, що татові й мені з мамою Платона жити краще, що вона хороша і щоб я це пояснив татові. Олексій розумний, Олексій усе пояснить, як треба.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 5 =

Також цікаво:

З життя47 хвилин ago

Моя свекруха облила мене відром води, щоб розбудити, але вона не передбачала такого розвитку подій.

Моя свекруха облила мене відром води, щоб розбудити, але не очікувала такого фіналу.З моменту мого весілля минуло два роки, і...

З життя48 хвилин ago

Дитина світла

ДОЧКА Нащо дівчат зовсім малих саміх відпускають? Ще діти, а вже автостопом їздять! Леонід пригальмував, побачивши, як махають рукою підлітки....

З життя2 години ago

Ванесса раптово з’являється вдома з відрядження і виявляє, що її житло наповнене таємничим немовлям

Ванесса несподівано повернулася з відрядження й виявила в будинку немовляПлануючи приємний сюрприз, Ванесса прибула додому на день раніше. Увійшовши непомітно,...

З життя3 години ago

Перед операцією собака хлопчика постійно гарчав на лікаря: коли причина його поведінки стала відома, усі були в шоці. Собака проявив агресію в палаті через таємничу зв’язок.

Перед операцією пес хлопчика вперто гарчав на лікаря: коли зясувалась причина, всі анімілисяСобака став вести себе агресивно у палаті. Це...

З життя3 години ago

Разом до перемоги!

Ми зможемо Коли сльози всихають, коли вже немає сил переносити біль втрати, треба змусити себе жити. Жити наполегливо, щоб дарувати...

З життя3 години ago

Молода дружина щодня змінювала постільну білизну… поки одного дня свекруха не зайшла в її кімнату і не зробила шокуюче відкриття… яке здатне зламати серце будь-якої матері.

Молода дружина щодня змінювала постільну білизну поки одного разу її свекруха не зайшла до кімнати й не виявила шокуючу правду...

З життя4 години ago

Щастя не знайдеш у самотності

Ось так, слухай Не дуже молода, але з іскоркою в очах Оксана Дмитрівна після сніданку вимила чашку з-під чаю, неспішно...

З життя4 години ago

Ванесса повертається додому раніше з відрядження і знаходить на порозі своєї оселі малюка незворотньо втраченого щастя

Ванесса приїхала додому достроково з командировки й знайшла в будинку дитину.Повернувшись із Парижа раніше запланованого, Ванесса мріяла приємно здивувати чоловіка....