Я юна закінчила школу і вийшла заміж, але тепер зради та розлучення стали реальністю.

Ми з чоловіком побралися досить рано. Я щойно завершила школу, а Василь вже добре заробляв і забезпечував нашу сім’ю. Для мене це були величезні гроші, а різниця у віці у нас становила шість років.

Майже відразу після весілля я подарувала чоловікові сина. А через два роки у нас народилася донечка. Ми жили у двокімнатній квартирі Василя. Впоратися самій з двома дітьми було важко, але дуже допомагала моя свекруха. Я їй безмежно вдячна за це. Вона завжди приходила на допомогу в потрібний момент. Ніби відчувала.

Я була гарною господинею: смачно готувала, в нашому житлі завжди було затишно й чисто. Коли доньці виповнилося два роки, я вийшла на роботу – влаштувалася нянечкою в дитячий садок. Хоч зарплата була невеликою, але це також було щось.

З часом я все більше зосереджувалася на дітях, віддаючи їм усе, забуваючи про себе. Багато матерів роблять таку помилку. Я почала радіти уживаним речам від родичів, перестала користуватися косметикою. Відчувала, що мій чоловік стає до мене байдужим, довго затримувався на роботі, а вдома ми майже не спілкувалися. Ми почали віддалятися одне від одного.

Якось Василь прийшов додому й зізнався, що зраджував мені, і хоче розлучитися. Це був для мене шок. Я плакала тижнями. Та свекруха витягла мене в торговий центр на шопінг. Звісно, мені було шкода витрачати гроші, але я розуміла, що це потрібно. Ми купили гору косметики і одягу, сходили до салону краси. Я почала більше собі подобатися.

Після цих змін я помітила, як мій чоловік знову почав звертати на мене увагу. Відносини поступово налагодилися. На щастя, до розлучення справа не дійшла. Все це завдяки моїй любій свекрусі. Я буду вдячна їй все життя.