Я повернула чоловіка його матері, на яку він завжди ставив мені за приклад.

Мій чоловік постійно ставив мені в приклад свою матір. Повернула йому його назад.

Ця ситуація досить типова. Я вийшла заміж у 25 років. Через рік народила доньку. У нашій родині все йшло добре. Але за якийсь час чоловік почав називати мене ледачою. Мовляв, я відпочиваю в декреті та отримую копійки, хоча заробляла трохи менше за нього.

Є багато правди в тому, що перед весіллям слід перевірити, наскільки син прив’язаний до своєї матері. З самого початку треба було запідозрити, що щось не так. Але я була сліпа та глуха.

Мій чоловік постійно наводив мені приклад своєї матері. Вона доглядала за садком, працювала в бухгалтерії, виховувала двох дітей і чудово справлялася зі всім сама. А я? Працювала позмінно і загалом на неповний день.

Я робила все, щоб бути як моя свекруха. Допомагала їй в садку, прибирала в домі, а коли моя донька пішла до школи, допомагала їй з уроками. Проте проблеми ставали все більшими. Я повинна була витримувати звинувачення і бути залежною від чоловіка. Не хотіла бути розлученою і позбавити дитину батька.

Але кожен знає, що чим більше дозволиш, тим більше ускладнень буде. Я пояснювала чоловікові, що втомлена від однієї роботи, а з іншою не впораюсь. Він сказав, що тоді таку ж суму зі своєї зарплати віддасть на сім’ю, а решту забере собі. Наші стосунки були на межі, а потім зовсім порвалися. Загалом почалась незгода.

З того часу я зрозуміла, що це не може тривати далі. Я втомилася від його скарг, моралізаторства та постійних згадок про його маму. Крапкою над “і” стало його твердження, що якщо я не знайду нормальної роботи, то він піде до матері. Я рада, що він знайшов цю ідею. Мені знадобилося три роки, щоб повернути його свекрусі. Знайшла іншу роботу. У цей час я переїхала з дитиною в орендовану квартиру. Не хочу говорити про те, що мені довелося пережити в цей час. Ми розлучилися, і треба було поділити майно. Тоді спалахнув скандал.

А тепер я живу в спокої з донькою. Іноді приходить моя мама, а я радісна і щаслива без чоловіка.

У мене є власне житло і улюблена робота. У мене не все, але є те, що потрібно. Тільки родичі постійно намагаються мене з кимось звести. Дехто вважає мене розлученою без перспектив. Через це я не повинна бути вибагливою, так стверджують. Але навіщо мені це? У мене вже є все, що потрібно для життя. У мене також є любляча донька і мама, яка мені допомагає. Я б хотіла встановити статус: «Молода, красива, не схильна до знайомств». Я задоволена, не хочу все зіпсувати шлюбом. А мій колишній чоловік теж щасливий з матір’ю.