Connect with us

З життя

Я повинна віддати свою квартиру матері, яку не бачила 10 років!

Published

on

Вдома у мене з’явилася мама, яку я не бачила 10 років, і вона хоче, щоб я віддала їй свою квартиру!

Коли я перейшла у другий клас, мама відправила мене до бабусі, мовляв, вона зараз не може виховувати. Ми з бабусею чудово знали, що справа не в “можливості”, а в її новому чоловікові, якому не подобалася дитина від іншого батька. Мама була закохана в нього до безтями і не могла суперечити.

Бабуся прийняла мене, як рідну доньку, попри те, що мала неприязнь до моєї мами. Ми жили лише на її пенсію, буквально виживали.

Бабусю дуже радувало, що характером я вдалася в її покійного чоловіка, а не в матір. Вона завжди була поруч, підтримувала мене і стала моєю справжньою родиною.

Коли мені було 19 років, бабусі не стало. На щастя, вона встигла подарувати мені свою трикімнатну квартиру, тож у мене був дах над головою.

Минуло пів року, і на моєму порозі з’явилася мама, яку я не бачила понад 10 років і яка навіть не прийшла на похорон бабусі. Спочатку вона розповідала, як сумувала за мною, а потім перейшла до справжньої мети – вона хотіла, щоб ми обмінялися квартирами. Мовляв, їм з вітчимом незручно в однокімнатній, а мені три кімнати не потрібні.

Я відповіла, що нікому нічого не винна. Її реакція була несподіваною – вона почала кричати і ображати мене, називаючи невдячною за те, що народила і виховувала мене.

Я вигнала її, і наступні п’ять років ми знову не бачилися.

За цей час я стала дружиною і матір’ю чудового трирічного хлопчика.

Коли знову на порозі з’явилася заплакана мама, в мене не виникло жодних емоцій. Вона розповіла, що з вітчимом продали квартиру, збирались купити більшу, але він зник із грошима, і їй ніде жити. Вона була впевнена, що тепер я все ж таки дозволю їй залишитися у нас, але вона помилилася знову.

Я дозволила їй переночувати одну ніч. Наступного ранку я зателефонувала бабусиній подрузі, яка потребувала допомоги, і запропонувала їй маму в якості помічниці з умовою, що та зможе там жити.

Подруга погодилася. Мамі це не сподобалося, і вона влаштувала скандал про мою невдячність. Але вибору не було, тож вона пішла до тієї жінки.

Я не можу зрозуміти, за що я повинна бути вдячна матері, що віддала мене бабусі і проміняла на чоловіка. Можливо, я чогось не розумію, але за таке не дякують!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять + дванадцять =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

Starting from Square One: A Fresh Beginning

The flat was dead quiet. It was such a grave silence that I didnt even realise at first what had...

З життя44 хвилини ago

Sorry for Not Living Up to Expectations!

Im sorry I didnt live up to your expectations! It all unfolds like a joke or a melodramatic TV episode:...

З життя2 години ago

I’m at a Loss: My Son Always Backs His Wife—Even When She’s in the Wrong

I havent the foggiest idea what to do, says sixtyyearold Margaret Thompson, her voice quivering with tears. My son, Michael,...

З життя2 години ago

Are you seriously suggesting I run two miles with a baby just to buy bread? Honestly, I’m starting to wonder if you really need me and Varya at all!

And you expect me to run two miles with a newborn just to buy a loaf? Honestly, Im not even...

З життя3 години ago

He Didn’t Write It

Yesterday morning Katie Harper cranked her phone to maximum volume, just in case. Deep down she already knew he wouldnt...

З життя3 години ago

Cure for Sleepless Nights

Hey love, so over the weekend I decided to pop over to Mums cottage in the Cotswolds. Last week had...

З життя4 години ago

What Will Be Meant to Happen, Will Indeed Come to Pass

Dear Diary, Today I watched my lad James off to his National Service, and my heart ached as I clung...

З життя4 години ago

A Week Later, Our Neighbours Returned from Their Holiday Cottage on the Last Boat – But They Were Missing Their Enormous Grey Cat, the One-Eared Little Rogue!

Monday, 11th November It was only a week after the neighbours from the little cottage down the lane came back...