Connect with us

З життя

Я повинна віддати свою квартиру матері, яку не бачила 10 років!

Published

on

Вдома у мене з’явилася мама, яку я не бачила 10 років, і вона хоче, щоб я віддала їй свою квартиру!

Коли я перейшла у другий клас, мама відправила мене до бабусі, мовляв, вона зараз не може виховувати. Ми з бабусею чудово знали, що справа не в “можливості”, а в її новому чоловікові, якому не подобалася дитина від іншого батька. Мама була закохана в нього до безтями і не могла суперечити.

Бабуся прийняла мене, як рідну доньку, попри те, що мала неприязнь до моєї мами. Ми жили лише на її пенсію, буквально виживали.

Бабусю дуже радувало, що характером я вдалася в її покійного чоловіка, а не в матір. Вона завжди була поруч, підтримувала мене і стала моєю справжньою родиною.

Коли мені було 19 років, бабусі не стало. На щастя, вона встигла подарувати мені свою трикімнатну квартиру, тож у мене був дах над головою.

Минуло пів року, і на моєму порозі з’явилася мама, яку я не бачила понад 10 років і яка навіть не прийшла на похорон бабусі. Спочатку вона розповідала, як сумувала за мною, а потім перейшла до справжньої мети – вона хотіла, щоб ми обмінялися квартирами. Мовляв, їм з вітчимом незручно в однокімнатній, а мені три кімнати не потрібні.

Я відповіла, що нікому нічого не винна. Її реакція була несподіваною – вона почала кричати і ображати мене, називаючи невдячною за те, що народила і виховувала мене.

Я вигнала її, і наступні п’ять років ми знову не бачилися.

За цей час я стала дружиною і матір’ю чудового трирічного хлопчика.

Коли знову на порозі з’явилася заплакана мама, в мене не виникло жодних емоцій. Вона розповіла, що з вітчимом продали квартиру, збирались купити більшу, але він зник із грошима, і їй ніде жити. Вона була впевнена, що тепер я все ж таки дозволю їй залишитися у нас, але вона помилилася знову.

Я дозволила їй переночувати одну ніч. Наступного ранку я зателефонувала бабусиній подрузі, яка потребувала допомоги, і запропонувала їй маму в якості помічниці з умовою, що та зможе там жити.

Подруга погодилася. Мамі це не сподобалося, і вона влаштувала скандал про мою невдячність. Але вибору не було, тож вона пішла до тієї жінки.

Я не можу зрозуміти, за що я повинна бути вдячна матері, що віддала мене бабусі і проміняла на чоловіка. Можливо, я чогось не розумію, але за таке не дякують!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 2 =

Також цікаво:

З життя25 хвилин ago

My Husband Always Chose His Mother – Until He Finally Chose Me

“Thomas always chose his mother but then he chose me” “Lord, Emily, what on earth are you doing, love?” Margaret...

З життя26 хвилин ago

My Husband Thought I Couldn’t Survive Without Him – So I Walked Away

12October2025 Ive spent most of today recalling the way Andrew kept insisting that without him Id be lost. Youre digging...

З життя1 годину ago

I Refused to Let My Mother Move into Our Flat and Now I Feel Guilty

25March Today I found myself wrestling with a dilemma that seemed to have materialised out of thin air, and I...

З життя1 годину ago

A Bride’s Shocking Revelation About Her Fiancé in Front of Guests at the Wedding – and Then She Walked Out

17April2025 Ashford Im writing this after the chaos at the wedding, hoping the ink will make sense of what happened....

З життя1 годину ago

The Neighbour’s Husband Paid Frequent Visits, Until His Wife Arrived Unexpectedly

I arrived in that tiny hamlet at the end of August, fleeing the wreck of my marriage, escaping the citys...

З життя1 годину ago

My Husband Asked Me to Move Out and Make Room for His Friend

My husband, Simon, asked me to pack my things and vacate the flat so his old schoolmate could stay. Should...

З життя3 години ago

Packed My Bags and Left My Relative Behind

You think I dont understand why youve come all the way here? Aunt Margaret sneered, her smile as sharp as...

З життя3 години ago

You Don’t Belong Here, Mum

The door didnt swing open straight away. Anne Whitaker managed a brief breath, but the thin sweat gathering on her...