Connect with us

З життя

Я повинна віддати свою квартиру матері, яку не бачила 10 років!

Published

on

Вдома у мене з’явилася мама, яку я не бачила 10 років, і вона хоче, щоб я віддала їй свою квартиру!

Коли я перейшла у другий клас, мама відправила мене до бабусі, мовляв, вона зараз не може виховувати. Ми з бабусею чудово знали, що справа не в “можливості”, а в її новому чоловікові, якому не подобалася дитина від іншого батька. Мама була закохана в нього до безтями і не могла суперечити.

Бабуся прийняла мене, як рідну доньку, попри те, що мала неприязнь до моєї мами. Ми жили лише на її пенсію, буквально виживали.

Бабусю дуже радувало, що характером я вдалася в її покійного чоловіка, а не в матір. Вона завжди була поруч, підтримувала мене і стала моєю справжньою родиною.

Коли мені було 19 років, бабусі не стало. На щастя, вона встигла подарувати мені свою трикімнатну квартиру, тож у мене був дах над головою.

Минуло пів року, і на моєму порозі з’явилася мама, яку я не бачила понад 10 років і яка навіть не прийшла на похорон бабусі. Спочатку вона розповідала, як сумувала за мною, а потім перейшла до справжньої мети – вона хотіла, щоб ми обмінялися квартирами. Мовляв, їм з вітчимом незручно в однокімнатній, а мені три кімнати не потрібні.

Я відповіла, що нікому нічого не винна. Її реакція була несподіваною – вона почала кричати і ображати мене, називаючи невдячною за те, що народила і виховувала мене.

Я вигнала її, і наступні п’ять років ми знову не бачилися.

За цей час я стала дружиною і матір’ю чудового трирічного хлопчика.

Коли знову на порозі з’явилася заплакана мама, в мене не виникло жодних емоцій. Вона розповіла, що з вітчимом продали квартиру, збирались купити більшу, але він зник із грошима, і їй ніде жити. Вона була впевнена, що тепер я все ж таки дозволю їй залишитися у нас, але вона помилилася знову.

Я дозволила їй переночувати одну ніч. Наступного ранку я зателефонувала бабусиній подрузі, яка потребувала допомоги, і запропонувала їй маму в якості помічниці з умовою, що та зможе там жити.

Подруга погодилася. Мамі це не сподобалося, і вона влаштувала скандал про мою невдячність. Але вибору не було, тож вона пішла до тієї жінки.

Я не можу зрозуміти, за що я повинна бути вдячна матері, що віддала мене бабусі і проміняла на чоловіка. Можливо, я чогось не розумію, але за таке не дякують!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять + сімнадцять =

Також цікаво:

З життя6 години ago

Why Did You Bring Your Son to the Wedding? We Didn’t Invite Children!

Why did you bring your lad to the wedding? We didnt ask for any children! My boy, Tom, is nine...

З життя7 години ago

One Day My Wife and Her New Rival Crossed Paths By Chance. How Did That Encounter Unfold?

The morning light slipped through the cracked curtains of a cramped flat in Camden, and I was perched on the...

З життя8 години ago

How Grandma Left Her Newborn Grandson Outside the Maternity Hospital

Margaret was sixty and finally ready to retire, though she wasnt in any rush. After finishing her shift she changed...

З життя9 години ago

“Only After the Wedding!” – She Told Her Fiancé.

Only after the wedding! she whispered to her fiancé. Id just left the gym and saw I had seven missed...

З життя10 години ago

My Grandmother Raised Me, but Now My Parents Have Decided I Must Pay Them Child Support

My grandmother raised me, but now my parents have decided that I should start paying them maintenance. My mother and...

З життя11 години ago

Richard was Embarrassed by His Mother – Teenagers Laughed at Him for Having an “Old Lady” Since Their Parents Were Young!

17 June 2023 I was seventeen when the whispers at school turned my cheeks a deeper shade of red. My...

З життя12 години ago

My Husband Was My Rock Until Our Son Turned Three. Then He Left Me.

16October2025 Diary I still marvel at how quickly life can turn on its head. When I was eighteen I married...

З життя13 години ago

I Was Abroad for Two Years, and Upon My Return, I Discovered My Son Had a ‘Surprise’!

I had been living across the pond for two long years, and when I finally stepped back onto the cobbled...