Connect with us

З життя

Я вважала, що знайшла щастя…

Published

on

Думав, що одружився… Поки Соломія розраховувалася за покупки, Богдан стояв осторонь. А коли дівчина почала класти їх у пакети, він і зовсім вийшов надвір. Соломія вийшла з магазинчику й підійшла до Богдана, що курив трохи далі.

— Богдане, візьми пакети, — попросила вона, простягаючи чоловікові два найважчі мішки з продуктами.

Богдан глянув на неї так, ніби він мав зробити щось злочинне, й здивовано спитав:
— А ти що?
Соломія розгубилася, не знаючи, що відповісти на таке питання. Що значить це “ти що”? І навіщо це питати? Зазвичай чоловік завжди пропонує фізичну допомогу. Та й якось не по-людськи це — коли жінка тягне важкі покупки, а чоловік поруч іде порожніми руками.

— Богдане, адже вони важкі, — відповіла Соломія.
— І що? — продовжував викручуватися Богдан.
Він бачив, що Соломія починає сердитися, але через принцип не хотів брати мішки. Швидко пішов уперед, знаючи, що вона не встигне. “Що значить ‘візьми пакети’! Я що, батрак?! Чи підкаблучник?! Я — чоловік! І сам вирішую, чи брати покупки! Нехай сама тягне, не помре!” — думав Богдан. Таке в нього сьогодні було настріє — показувати дружині, хто в домі голова.

— Бодю, куди пішов? Візьми ж пакети! — покликала його Соломія, ледве стримуючи сльози.
Мішки справді були важкими. І Богдан знав про це про це — сам висипав у кошик ці продукти. До хати було близько, хвилин п’ять пішки. Та коли йдеш із навантаженням, дорога здається вкрай далекою.

Соломія йшла додому й ледь не плакала. Сподівалася, що Богдан лише пожартував і повернеться. Але ні — вона бачила, як він віддалявся. Хотілося кинути ці пакети, але вона в якомусь затуманенні тягла їх далі.

Дійшовши до під’їзду, вона сіла на лавку, не маючи сил йти. Хотілося плакати від образи й втоми, але стримувала сльози — соромно ридати на вулиці. Та й проглинути таку ситуацію не могла — він не просто образив, а принизив її ставленням. Адже до шлюбу був такий уважний… Зрозумів би, якщо не збагнув цього, та він зробив це навмисно!

— Здоровенькі, Соломійко! — голос сусідки вивів її із задуми.
— Добридень, бабцю Марто, — ледве посміхнулась дівчина.
Баба Марта, або ж Марта Петрівна, мешкала поверхом нижче й дружила з Соломіїною бабусею, поки та була жива. Соломія знала її з дитинства й ставилася як до родички. Після бабусиної смерті саме баба Марта допомагала їй із першими побутовими труднощами. Справитися самой було важко — Соломіїна мати жила в іншому місті з новим чоловіком та дітьми, а батька вона й не пам’ятала. Тож єдиною рідною людиною завжди була бабуся. А тепер — баба Марта.

Соломія без роздумів вирішила віддати всі продукти бабусі Марті. Таки недарма їх тягла! Пенсія у Марти Петрівни невелика, а Соломія часто пригощала її смачненьким.
— Ходімо, бабцю, я вас проводжу, — промовила дівчина, знову вхопивши важкі мішки.
Піднявшись до сусідки, Соломія лишила в неї покупки, сказавши, що це для неї. Побачивши в пакетах шпроти, печінку тріски, консервовані персики й інші ласощі, які вона любила, та не могла дозволити, баба Марта розплакалася. Соломії на
А баба Маша, побачивши заплакані очі Катрусі та сумку Сережі біля його ніг, мовчки обняла дівчину й повела до себе на кухню пити теплий чай з вишневим варенням.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 1 =

Також цікаво:

З життя17 хвилин ago

The Man Who Planted Trees to Breathe Again

**The Man Who Planted Trees to Breathe Again** When he was diagnosed with COPD, James Carter was 58 years old...

З життя18 хвилин ago

The Man Who Planted Trees to Breathe Again

The Man Who Planted Trees to Breathe Again When he was diagnosed with COPD, Peter Dawson was 58 and had...

З життя2 години ago

Rahmat’s Unexpected Stroke of Luck

Rahmats Unexpected Blessing In that little town tucked at the edge of nowhere, like the last speck of dust on...

З життя3 години ago

I’ve Been Sick of You Since Our Wedding Night! You Disgust Me! Leave Me Alone!” My Husband Shouted at Me on Our Anniversary

“Ive been sick of you since our wedding night! You disgust me! Leave me alone!” my husband spat at me...

З життя3 години ago

On My Wedding Night, the Family Housekeeper Urgently Knocked on My Door and Whispered: ‘If You Want to Live, Change Your Clothes and Flee Out the Back Door Now—Before It’s Too Late.’

On the night of my wedding, long ago in the quiet countryside of Yorkshire, the housekeeper who had served my...

З життя3 години ago

On My Wedding Night, the Family Maid Quietly Knocked on Our Door and Urged, ‘If You Value Your Life, Change Clothes and Flee Out the Back at Once—Before It’s Too Late.’

A wedding night ought to be the most blissful moment in a womans life. There I sat at the dressing...

З життя4 години ago

If You Think I Do Nothing for You, Try Living Without Me!” — Wife’s Emotional Outburst

“If you think I dont do anything for you, try living without me!” Emma snapped. That evening, the silence in...

З життя5 години ago

Here’s the Truth About Your Fiancée,” the Father Said Coldly, Handing His Son a Flash Drive

**Diary Entry** “Heres the truth about your fiancée,” Father said sharply, handing me a flash drive. I checked my watch...