З життя
Я викликала поліцію, тому що ми чули дивні звуки, які йшли з нашого дивана
15 жовтня 2023 року
Сьогодні сталося щось таке, від чого аж мороз по шкірі. Викликали поліцію через дивні звуки з нашого дивана першою затривожилася наша собака. Коли приїхали правоохоронці, вони знайшли щось жахливе…
Ніколи б не подумав, що такий звичайний вечір перетвориться на сцену з фільму жахів.
Ми з дружиною, Оленою, спокійно сиділи у вітальні. Наша вівчарка Міра почала неспокійно кружляти довкола дивана, гарчачи та гавкаючи якось незвично. Спочатку подумали може, зовні щось лунає, або їй просто нудно. Але її наполегливість незабаром і нас налякала.
Прислухавшись, я чітко почув приглушені удари всередині меблів. Шурхіт, ніби хтось намагався вибратися. Серце застукало, як божевільне.
Що там? Миша? Дика тварина? Одна думка про це викликала огиду. Коли Міра не вгамовувалася, а ми самі були на межі паніки, вирішили зателефонувати в поліцію.
За кілька хвилин на порозі стояли два патрульних Богдан Шевченко та Ігор Коваленко. Ми пояснили ситуацію, трохи соромлячись, що турбуємо їх через можливу дурницю.
Але коли вони підійшли до дивана, то почули те саме, що й ми. Після короткої наради вони розрізали оббивку.
У кімнаті повисла напружена мовчанка, поки ніж роздирав тканину. І раптом… знахідка.
Коли оббивку розтягнули, повітря наче застигло. Поліцейскі на мить завмерли, потім Богдан строго глянув на напарника. Всередині, між поролоном та деревяною основою, лежав… худий, переляканий кошеня.
Я остовпів. Як воно туди потрапило?
Ігор обережно дістав його, і бідолашне створіння тихо запищало. Міра відразу затихла й обережно підійшла, ніби хотіла переконатися, що з кошеням усе гаразд.
Виявилося, диван, який ми купили вживаним тиждень тому, мабуть, вже привезли з тваринкою всередині. Продавець нічого не знав, а кошеня, напевно, так перелякалося, що не могло само вилізти.
Життя іноді підкидає такі сюрпризи… Навіть у найзвичайніших речах може ховатися несподіванка. Тепер у нас вдома на одного члена родини більше. А головне завжди варто прислухатися до тих, хто не може сказати, але відчуває небезпеку.
