Connect with us

З життя

Я изгнала свекровь и совершенно не сожалею

Published

on

Дневник Марины.

Сегодня вспомнила тот день, когда выставила свекровь из дома. И знаете что? Ни капли не жалею.

Мне тридцать. Живу в Казани. Полгода назад я родила двойню — двух чудесных малышей, о которых мы с мужем так мечтали. Дочь назвали Светланой, сына — Никитой. Это было настоящее счастье после лет надежд и врачебных кабинетов. Когда на УЗИ сказали: «У вас будет двое» — я расплакалась прямо в кабинете.

Но не всем наше счастье пришлось по душе. Свекровь, Галина Петровна, с самого начала вела себя так, будто мы её в чём-то обманываем.

— В нашем роду двойни не бывало, — говорила она с подозрительным взглядом. — И дочка… ну не похожа она на нашего Максима. У нас все мальчики рождались, а тут на тебе…

Сначала я молчала. Потом терпела. На третий раз ответила, что, видно, природа решила внести разнообразие. Но хуже всего было потом.

Однажды собирались на прогулку. Я одевала Светлану, свекровь — Никиту. Она вдруг повернулась ко мне и совершенно спокойно, словно о погоде, говорит:

— Смотрю я… у Никиты там не так, как у Максима в детстве было. Совсем другое… Странно как-то…

У меня в глазах потемнело. Не сразу даже поняла — серьёзно ли она это говорит. Вместо злости подкатил дикий смех. Схватила пелёнку, сжала зубы и выдохнула:

— Ага, видимо, у Максима в детстве всё было, как у девочки.

После этого спокойно велела ей собирать вещи. И добавила:

— Пока не принесёшь ДНК-тест, доказывающий, что это дети твоего сына — можешь не возвращаться.

Мне было всё равно, где она его возьмёт и на какие деньги. Предел. Последняя капля.

Максим меня поддержал. Он и сам устал от её ядовитых намёков, сплетен и вечного недоверия. Он знал, что дети — его. И ему тоже было больно.

Совесть не грызёт. Я не из вредности старушку на улицу выставила. Я защищала своих детей, свой дом. Женщина, которая allows herself заглядывать в подгузники и шептаться про «непохожесть», не место рядом с моими детьми.

Кто-то скажет: «Как можно? Она же бабушка!» Но скажите честно — разве бабушка должна сеять сомнения с первых дней?

Я хочу, чтобы в доме были покой и любовь. Пусть лучше дети растут без такой «бабушки», чем с человеком, который каждое утро подливает яд вместо чая.

Так что да. Я выгнала свекровь. И не стыжусь.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − 6 =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Вигнала з квартири: історія свекрухи, що завершила життя в селі

«Вона мене вижила з квартири — і тепер я доживаю свій вік у селі»: історія однієї свекрухи Так сталося, що...

З життя11 хвилин ago

Свекруха переїхала до нас жити: я зібрала речі і втекла додому.

Мене звати Оксана. П’ять років тому ми з чоловіком, Андрієм, купили квартиру в містечку під Черніговом, мріючи про щасливе сімейне...

З життя15 хвилин ago

Несподіваний візит свекрухи: Як повідомлення про переїзд змінило моє життя

Мене звати Оксана. П’ять років тому ми з чоловіком, Олегом, купили квартиру в містечку під Львовом, мріючи про щасливе сімейне...

З життя26 хвилин ago

Несподіваний візит: на порозі плачуща свекруха і шокуючі новини про обман

Пролунав дзвінок у двері. Я відчинила — на порозі стояла заплакана свекруха: виявилося, що коханка обікрала їх догола. П’ятнадцять років...

З життя56 хвилин ago

Відпочинок без турбот: як свекруха залишила нас у скруті

У кожній родині бувають свої труднощі. Десь ділять спадщину з лютощі, десь борються з пияцтвом або пробачають зради, десь люди...

З життя58 хвилин ago

Забута на порозі: через 25 років зустріч з донькою в новій ролі.

“Дитина без коріння — ніхто. Лише тінь, що випадково знайшла собі тіло.” “Ти завжди відчувала себе тінню?” — запитав Микола,...

З життя1 годину ago

Вигнали з квартири, і тепер я доживаю в селі: історія однієї свекрухи

Так сталося, що на старі літа я залишилася сама. Не зі своєї волі, не злісною долею — а тому що...

З життя1 годину ago

Дзвінок у двері: на порозі плакала свекруха, розкрита таємниця невірності

Задзвонили у двері. Я відчинила — на порозі стояла заплакана свекруха: виявилося, що коханка обібрала їх до нитки. П’ятнадцять років...