Connect with us

З життя

Як я чекав дружину в аеропорту через затримку рейсу

Published

on

Відчуваю себе я якось в аеропорту, чекаю на повернення дружини з Італії. Літак затримується вже години на три, і я починаю тихо кип’ятитися. Поруч зі мною аналогічно нервує ще один чоловік інтелігентного вигляду: окуляри, капелюх, портфель… Підходить він до мене, весь нерішучий, і просить постерегти його портфель на кілька хвилин, поки він збігає до вбиральні. Я людина по натурі доброзичлива — погоджуюсь, і ось стою. Півгодини. Годину. Півтори. Вже не просто нервую — мене це доводить!

Нарешті підходжу до сержанта аеропортової служби і описую ситуацію з портфелем. Він просить пройти з ним. Приходимо в чергову частину, починаємо оформляти портфель, протокол, як належить, мої паспортні дані, опис ситуації. Врешті дійшли до опису вмісту портфеля.

Відкриваємо…

Свята Мати Божа! Слава Україні! Портфель до самого верху набитий великими євро-купюрами в банківських упаковках! Ледь не вдавився бородою, усвідомлюючи, що не забрав цього! Відчуваю себе дурнем останнім, навіть сил нема на себе сваритися! Дивлюся, а протоколчик тихенько зім’яли люди у формі та соромливо переглядаються між собою і портфелем… Тут їх як понесло, кинулися до нього і почали запихати пачки грошей у всі кишені, а я стою слину ковтаю… Та сержант змилувався і каже:

— Чого стоїш, годувальнику наш?! Бери собі також, що, ми вже зовсім?!

Кинувся я до портфеля, забувши, як мене звати, і почав теж набирати собі гроші…

Набираю, набираю, набираю, набираю…

Прокидаюся — а ковдра вся в труси заправлена…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × чотири =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

I Stopped Ironing My Husband’s Shirts After He Called My Work Just Sitting at Home

I stopped ironing Jamess shirts the day he dismissed my work as just sitting at home. Come on, Emily, what...

З життя2 години ago

My Husband Said He Was Off on a Business Trip, But I Spotted His Car Outside My Best Friend’s Flat

James said he was off on a work trip, but I found his car parked outside my best friends flat....

З життя3 години ago

The Bride’s Mother Seated Me at the Worst Table with a Smirk: “Know Your Place,” She Said.

The brides mother, Margaret Whitfield, slid me into the worst table with a sardonic smile. Know your place, she sneered....

З життя4 години ago

Without a Proposal: Navigating Uncertainty and Unexpected Turns

Rain tapped against the sill of the little rented twobedroom flat. James watched the droplets trace strange patterns on the...

З життя5 години ago

A Kindred Spirit

Granddad, yes! Sam, a lanky boy wrapped in a coat far too big for him, clutched his grandfathers hand, shuffling...

З життя6 години ago

He Installed a Camera to Catch His Cleaner, but What He Discovered Left Him Speechless.

The Kelle­r manor in Surrey sat poised in its immaculate, chilly silence most days, its marble corridors echoing only with...

З життя6 години ago

The Bride’s Mother Placed Me at the Worst Table with a Smirk: “Know Your Place,” She Sneered.

The brides mother, Margaret Whitfield, slotted me into the worst table with a smug grin. Know your place, she said....

З життя6 години ago

Settling in Comfortably

28October2025 Today I sat at the kitchen table, the old brass kettle humming, and tried to untangle the knot of...