З життя
Як я чекав дружину в аеропорту через затримку рейсу
Відчуваю себе я якось в аеропорту, чекаю на повернення дружини з Італії. Літак затримується вже години на три, і я починаю тихо кип’ятитися. Поруч зі мною аналогічно нервує ще один чоловік інтелігентного вигляду: окуляри, капелюх, портфель… Підходить він до мене, весь нерішучий, і просить постерегти його портфель на кілька хвилин, поки він збігає до вбиральні. Я людина по натурі доброзичлива — погоджуюсь, і ось стою. Півгодини. Годину. Півтори. Вже не просто нервую — мене це доводить!
Нарешті підходжу до сержанта аеропортової служби і описую ситуацію з портфелем. Він просить пройти з ним. Приходимо в чергову частину, починаємо оформляти портфель, протокол, як належить, мої паспортні дані, опис ситуації. Врешті дійшли до опису вмісту портфеля.
Відкриваємо…
Свята Мати Божа! Слава Україні! Портфель до самого верху набитий великими євро-купюрами в банківських упаковках! Ледь не вдавився бородою, усвідомлюючи, що не забрав цього! Відчуваю себе дурнем останнім, навіть сил нема на себе сваритися! Дивлюся, а протоколчик тихенько зім’яли люди у формі та соромливо переглядаються між собою і портфелем… Тут їх як понесло, кинулися до нього і почали запихати пачки грошей у всі кишені, а я стою слину ковтаю… Та сержант змилувався і каже:
— Чого стоїш, годувальнику наш?! Бери собі також, що, ми вже зовсім?!
Кинувся я до портфеля, забувши, як мене звати, і почав теж набирати собі гроші…
Набираю, набираю, набираю, набираю…
Прокидаюся — а ковдра вся в труси заправлена…
Every afternoon after school, Thomas strolled down the cobblestone streets with his backpack slung over one shoulder and a wildflower gently cradled between his fingers.
Every afternoon after leaving secondary school, Thomas walked along the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and...
I’m Your Granddaughter
“Your granddaughter is here.” “Your mum’s come to pick you up. Get your things together.” Most kids in care dream...
Can I Have Your Leftovers?”—But When I Looked Into His Eyes, Everything Changed…
Can I have whats left?But the moment she looked into his eyes, everything changed It was a quiet Monday evening,...
How to Spread Your Legs with Ease, Yet Shirk Responsibility Like a Child
“If you can spread your legs, you can take responsibilityor else youre better off giving the child up.” Emma and...
Can I Have Your Leftovers?”—But When I Looked Into His Eyes, Everything Changed…
The air smelled of roast beef with Yorkshire pudding, fish and chips, and tall bottles of fine claret. In the...
‘Having a Baby at Forty-One? You Must Be Joking!’ He Yelled at Nasty. ‘Women Your Age Are Already Grandmothers!’ – Nasty, Stop This Nonsense. Children’s Books
“Forty-one and wanting a babyare you mad?” John shouted at Emily. “At your age, most women are grandmothers! Emily, dont...
Why Should I Cook for Everyone? It’s Just for Me and Annie Now!” – “What Do You Mean?” Nikita Fumed. – “Because in This Family, I’ve Learned It’s Every Man for Himself. So Live Like It!
In a small town in England, long ago, there lived a woman named Margaret. One morning, she lay in bed...
In Rio de Janeiro, in one of those neighborhoods where electric wires twist above the streets like the city’s veins, lived Mariana.
In the heart of London, where tangled power lines stretch overhead like the citys veins, lived Eleanor Whitmore. She was...