Connect with us

З життя

Як він наважився? Історія однієї тріщини в шлюбі

Published

on

«Як він сміє?» – сторінка із щоденника

«Годі!» – Іван ударив кулаком по столу, аж тарілки дзенькнули. – Щоб більше я її не бачив!

«Ти серйозно?» – Марія зіщулила брови, голос тремтів від гніву. – А тебе не цікавить, що й я тут живу й можу запрошувати, кого хочу?

«Поки живеш», – буркнув він.

«Ось як?»

«Я все сказав», – різко підвівся Іван, перевернув стілець і вийшов, грюкнувши дверима.

Марія залишилася одна. Серце калатало так, ніби хотіло вискочити. «Поки живеш»… Як він сміє?

Оля – її найкраща подруга з дитячого садка. Разом тікали від дощу під одним парасолькою, ночували одна в одної, витягували з пригод, про які тепер смішно згадувати. І ось Іван вимагає, щоб вона викреслила Олю з життя? Чому? Тільки тому, що та не вийшла заміж? Тому, що не сидить над казаном борщу, а живе на повну, сміється, ходить на побачення? Що з того, що їй дарять подарунки? Це її вибір.

Вона розповідала Іванові про всі їхні дурниці. Він і сам колись сміявся! А тепер раптом – заборона? На якій підставі?

Марія увійшла до вітальні, вирішивши докопатися до суті.

«Іване, ми не домовились. Поясни – що тобі Оля зробила?»

«Мені?» – він усміхнувся. – Та мені б ще й цього не вистачало! Просто годі її тягнути в наш дім.»

«Розкажи чому.»

«Ти й справді не розумієш?» – він схопився, наче збирався бігти на вулицю. – «Твоя Оля – вітрогонка. Міняє чоловіків, як рукавички. Сидить на чужих шиях. А ти з нею дружиш – значить, схвалюєш.»

Марія остовпіла:

«Ти збожеволів? Я тебе люблю, мені більше ніхто не потрібен!»

«Звісно. Люблю-не можу. Але самій хочеться – як Олі, чи як тій Катрі!»

Марія спалахнула:

«До чого тут Катя?!»

«А до того, що й її в моєму домі більше не буде!»

Тут усе стало зрозуміло. Катя, молодша сестра, потрапила в історію: зустрічалася з чоловіком, який виявився одруженим. Коли правда виплила, скандал був гучний. Усі осудили Катю. А потім – несподіваний подарунок: той чоловік, переїхавши до іншого міста, залишив їй маленьку, але добротну квартиру у центрі.

Тоді всі раптом замовкли. Хтось навіть похвалив: «Принаймні, вчинив гідно». Марія розповіла про це Іванові – і, мабуть, не втрималася, щоб не зізнатися: «Молодець Катя, впоралась.»

«Ну, скажи щось!» – гаркнув Іван, виводячи її з німот«Не обертай мені душу навколо пальця – або ми закінчимо це сьогодні.»

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × два =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Готовуй, прибирай та заробляй сам! Я не твоя покоївка, – гучно сказала я, виходячи з дому.

“Хочеш сарделек чи яєшню?” — запитала Оксана. Олег сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. “Сардельки. Тільки без твоїх експериментів”,...

З життя5 години ago

Вигнана з дому: жінка залишає все з розбитим валізою.

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...

З життя8 години ago

Не залишай чоловіка, ми звикли до розкішного життя! — схлипувала мати

“Мамо, я більше не можу так жити”, — стояла біля вікна Оксана, дивлячись на сиве небо, затягнуте важкими хмарами. “Що...

З життя8 години ago

Право вибрати свій шлях

Сліпучий промінь сонця прорізався крізь штори, висвітлюючи напружені обличчя за обіднім столом, але навіть він не зміг розтопити лід, що...

З життя11 години ago

— Просто служи, – промовив чоловік. Але моя відповідь залишила його без слів.

**Щоденник Оксани** “Просто доглядай за домом,” – голос Віктора звучав буденно. Навіть не відірвав очей від телефона. – “Твоя робота...

З життя12 години ago

Жених став чоловіком, але золовка вирішила виселити наречену з спальні

— Ой, а ти хто? — глухо промовив чоловічий голос із спальні, коли Соломія відчинила двері своєї хати. — Це,...

З життя14 години ago

Повертай мого сина негайно, або зіткнешся з наслідками! — грізно вимагала колишня свекруха, стоячи на порозі моєї квартири.

Соломія сиділа на кухні у своїй новій квартирі, розглядаючи старі фотографії. Сім років шлюбу вмістилися в один маленький альбом. Вона...

З життя15 години ago

– Я обожнюю цей дім. Синку, переведи його на моє ім’я! – Свекруха зазіхає на моє житло.

Оля завмерла, почувши слова свекрухи. Пальці самі розкрилися, і піднос із приголомшливим грюкотом впав на підлогу веранди. Усією хатою розлетілися...