Connect with us

З життя

«Хотіли допомогти сусідці, а отримали донос. Це така вдячність?!»

Published

on

Колись ми просто хотіли допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Хіба це подяка?!

— Недавно до нас додому завітав соціальний працівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не забезпечуємо їм гідних умов. Оглянув хату, зазирнув у холодильник, поговорив із дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але досі не розумію — хто й навіщо це зробив?

Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У сім’ї лад, діти доглянуті, чемні, добре вчаться. Ні в школі, ні в садочку ніхто не скаржився. Та й самі малята на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла ззовні. Та від кого?

Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Євгенію — онуку їхньої літньої сусідки, бабці Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Євгенією посварилися під час першої ж зустрічі. Відносини так і не склалися, з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.

З бабою Ганною у Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старочка раділа, коли поруч із нею оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Тарасиком, коли Оксані треба було вийти. А Оксана й Богдан, у свою чергу, допомагали бабці з покупками, приносили ліки, вивозили літом на дачу.

Коли баба Ганна захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, варила, стежила за її станом. Так, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало користі. Родичів у старочки, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїздив, не цікаввся.

— За вісім років я жодного разу не чула про її дочку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна сім’я. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді сама запропонувала бабці знайти її рідних, безперечно, налагодити зв’язок.

Ганна зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її дочку Марію й онуку Євгенію у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати в тяжкому стані, їй дуже потрібна підтримка.

Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє дочка бувала, коли Євгенії виповнилося лише сім. Тоді вони жорВони жорстоко посварились — Марія хотіла продати мамину хату, а бабуся відмовила, і з того часу донька зникла з її життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 3 =

Також цікаво:

З життя34 хвилини ago

«Это не его ребёнок!» — кричала свекровь. Но он вернулся с кольцом… Слишком поздно

«Это не его ребёнок!» — вопила свекровь. А потом он пришёл с кольцом… но время уже утекло. Тот вечер врезался...

З життя36 хвилин ago

Я — не доглядальниця

— Тетяно, в мене для тебе не найрадісніші новини, — Олексій поклав ложку на тарілку, опустив очі. — З мамою...

З життя37 хвилин ago

Зворушливо до сліз… МАТИ

Ой, слухай… МАМА Мамі — сімдесят три. Невпоказна, зігнута від роботи, з руками, які ніколи не спочивають, і поглядом, де...

З життя2 години ago

Свекровь обиделась на “дар”: старая мебель стала причиной конфликта

Свекровь обиделась на «подарки»: старую мебель сочла унижением Я замужем три года. Детей пока нет, хотя мысли о материнстве давно...

З життя2 години ago

Зірка у пітьмі: як в простому ресторані ожила легенда високої кухні

Зірка серед тіней: як у занедбаній їдальні розкрилася легенда високої кухні Вона увійшла до залу майже непомітно. Невисока жінка у...

З життя3 години ago

«Ти годував мене обіцянками, а він — вечерею»: як втратити все

Ось адаптований текст історії: Левко метався по крихітній кухні, немов вовк у пастці. Він тер долоні, переставляв блюдця, перебирав цукерничку,...

З життя3 години ago

Предательство сестры: как мне теперь жить?

Как жить дальше — не знаю. Моя сестра оказалась предательницей. Мы с мужем были, как говорят в народе, душа в...

З життя4 години ago

Десятилетие молчания

Тёмный вечер окутал старую хрущёвку на окраине Москвы, и жёлтый свет фонарей дрожал в осенних лужах, словно подмигивая холодным звёздам....