Connect with us

З життя

«Хотіли допомогти сусідці, а отримали донос. Це така вдячність?!»

Published

on

Колись ми просто хотіли допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Хіба це подяка?!

— Недавно до нас додому завітав соціальний працівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не забезпечуємо їм гідних умов. Оглянув хату, зазирнув у холодильник, поговорив із дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але досі не розумію — хто й навіщо це зробив?

Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У сім’ї лад, діти доглянуті, чемні, добре вчаться. Ні в школі, ні в садочку ніхто не скаржився. Та й самі малята на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла ззовні. Та від кого?

Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Євгенію — онуку їхньої літньої сусідки, бабці Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Євгенією посварилися під час першої ж зустрічі. Відносини так і не склалися, з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.

З бабою Ганною у Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старочка раділа, коли поруч із нею оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Тарасиком, коли Оксані треба було вийти. А Оксана й Богдан, у свою чергу, допомагали бабці з покупками, приносили ліки, вивозили літом на дачу.

Коли баба Ганна захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, варила, стежила за її станом. Так, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало користі. Родичів у старочки, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїздив, не цікаввся.

— За вісім років я жодного разу не чула про її дочку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна сім’я. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді сама запропонувала бабці знайти її рідних, безперечно, налагодити зв’язок.

Ганна зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її дочку Марію й онуку Євгенію у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати в тяжкому стані, їй дуже потрібна підтримка.

Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє дочка бувала, коли Євгенії виповнилося лише сім. Тоді вони жорВони жорстоко посварились — Марія хотіла продати мамину хату, а бабуся відмовила, і з того часу донька зникла з її життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − три =

Також цікаво:

BG3 години ago

Трябва ли майка да живее „на издръжка” в апартамент, който сама е подарила

Казвам се Стоян, на петдесет и осем съм, работя като автомонтьор от трийсет и три години, имам собствен сервиз на...

BG6 години ago

Женихът отказа да бъде “благодарното момче” на сватбата си

Казвам се Валентин и преди две седмици на собствената ми сватба тъстенята ми обяви на шейсет гости, че се надява...

BG8 години ago

Грешният номер

Катя Радева се събуди от собствения си пулс. Коремът притискаше ребрата, сякаш някой бе напъхал вътре футболна топка. Три часа...

BG8 години ago

Старшина с кашона в двора на мотел “Калина

Казвам се Валентин Ковачев и съм на двайсет и шест. Онзи ден, когато ме изритаха от мотела край Севлиево, не...

BG8 години ago

Ключът за студиото в Поморие

Казвам се Деян и три години бях женен за Валерия. Сега, като гледам отстрани, разбирам, че всичко звучи иначе от...

BG17 години ago

Четиристотин левa за седем дни в болница

Четиристотин лева за седем дни в болница Четиристотин лева. Точно толкова плати майка ми, докато лежах цяла седмица в хирургията...

BG17 години ago

Числото, което свекърва ми използва против мен

Видях съобщението една четвъртък вечер. Пишеше: „Числото от рождената ти дата може да разкрие повече, отколкото си мислиш." Прелистих го,...

BG19 години ago

Къщата на Найден Ковачев без Нина Петрова

Казвам се Найден Ковачев, на четиридесет и осем години, и притежавам две хале за строителни материали на изхода на Хасково....