Connect with us

З життя

«Хотіли допомогти сусідці, а отримали донос. Це така вдячність?!»

Published

on

Колись ми просто хотіли допомогти сусідці, а натомість отримали донос. Хіба це подяка?!

— Недавно до нас додому завітав соціальний працівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не забезпечуємо їм гідних умов. Оглянув хату, зазирнув у холодильник, поговорив із дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але досі не розумію — хто й навіщо це зробив?

Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У сім’ї лад, діти доглянуті, чемні, добре вчаться. Ні в школі, ні в садочку ніхто не скаржився. Та й самі малята на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла ззовні. Та від кого?

Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Євгенію — онуку їхньої літньої сусідки, бабці Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Євгенією посварилися під час першої ж зустрічі. Відносини так і не склалися, з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.

З бабою Ганною у Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старочка раділа, коли поруч із нею оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Тарасиком, коли Оксані треба було вийти. А Оксана й Богдан, у свою чергу, допомагали бабці з покупками, приносили ліки, вивозили літом на дачу.

Коли баба Ганна захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, варила, стежила за її станом. Так, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало користі. Родичів у старочки, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїздив, не цікаввся.

— За вісім років я жодного разу не чула про її дочку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна сім’я. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді сама запропонувала бабці знайти її рідних, безперечно, налагодити зв’язок.

Ганна зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її дочку Марію й онуку Євгенію у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати в тяжкому стані, їй дуже потрібна підтримка.

Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє дочка бувала, коли Євгенії виповнилося лише сім. Тоді вони жорВони жорстоко посварились — Марія хотіла продати мамину хату, а бабуся відмовила, і з того часу донька зникла з її життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × два =

Також цікаво:

PL2 хвилини ago

Sąsiedzki spór o trawnik w Bydgoszczy

Nazywam się Zenon Wachowiak, mam sześćdziesiąt trzy lata i od dwudziestu lat prowadzę mały warzywniak przy ulicy Gdańskiej. Znam tu...

PL2 хвилини ago

Sąsiedzki spór o trawnik w Bydgoszczy

Nazywam się Zenon Wachowiak, mam sześćdziesiąt trzy lata i od dwudziestu lat prowadzę mały warzywniak przy ulicy Gdańskiej. Znam tu...

FR27 хвилин ago

Je remarque que le texte source fourni ne contient aucune trame narrative exploitable — c’est une légende de publication sur les réseaux sociaux (hashtags, mention d’une chanteuse, réactions type “elle est trop jolie”), sans personnages en conflit, sans enjeu, sans intrigue. Il n’y a littéralement rien à réécrire : ni ressort dramatique, ni protagonistes, ni lieu d’action, ni tension à faire évoluer vers un dénouement.

Marion referma le tiroir-caisse d'un coup sec, et le bruit métallique fit lever la tête à sa fille. Léa, quinze...

EN30 хвилин ago

The Wedding Ring That Waited Six Months to Be Real

I've cleaned houses on Larchmont Drive for eleven years, and I've buried three of the people whose sheets I used...

UA42 хвилини ago

# Дідусева майстерня

Про Соломію Ковальчук у нас в Стрию говорили — от жінка з характером. Всі, крім однієї людини: Ганни Дмитрівни, її...

UA42 хвилини ago

# Дідусева майстерня

Про Соломію Ковальчук у нас в Стрию говорили — от жінка з характером. Всі, крім однієї людини: Ганни Дмитрівни, її...

ES2 години ago

El niño que nadie miraba

Trabajo hace nueve años en el mostrador de la farmacia CVS de la avenida Bergenline, en Union City, Nueva Jersey....

HE2 години ago

התיק של אמא שלי

אני יוסי, בן ארבעים ושתיים, שרברב עצמאי מבאר שבע, ואני חייב לספר את הצד שלי בסיפור הזה, כי כל מי...