Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господарці, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені давня колежанка. Вдома у неї живе великий білий красень, який відзначається неабияким розумом та кмітливістю.

Про свого улюбленця господарка може розповідати дуже довго, а мені завжди цікаво послухати і вкотре здивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

От, каже мені приятелька, стався з нею нещодавно подивужний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Б будильник чомусь не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А ж потрібно ще вдягнутися, підмалюватися, поснідати, дістатися до офісу.

От вона бігає по квартирі, одною рукою натягує сукню, іншою розчісує волосся.

Зітхає, охкає, сокрушається, як тепер їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно так за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерію.

На мить вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з жалем каже сама собі і біжить у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від накладання макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, пхає туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого котика, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Дивно, але того дня начальник її не сварив, ніби як сам запізнився чи ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, то вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому перекусити.

Треба було піти у ближній магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула його вранці. І раптом наштовхнулася на щось дрібне, розсипане по дну своєї торби.

Як же вона здивувалася, коли на стіл разом з ключами та помадою випали шматочки сухого котячого корму.

Спочатку моя приятелька й не зрозуміла, як це виявилося в її сумці, але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні у коридор до її ридикюлю не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Мабуть, розумне тварина зрозуміло, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, от і подбала про улюблену людину, як могла.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і у важкий момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 1 =

Також цікаво:

З життя1 секунда ago

Твої слова змінили моє життя, навіть коли ти була втомлена

У маленькому містечку під Києвом, де вечірні ліхтарі розливають м’яке світло на старі вулички, моє життя, здавалося таке спокійне, раптом...

З життя10 хвилин ago

Всередині мене буря, поки я мовчки сиджу на кухні з чаєм

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай — але всередині мене бушує шторм. У невеликому містечку під Львовом,...

З життя13 хвилин ago

Залишилось лише попросити тарілку супу

Мені сімдесят сім, і я дожила до того, щоб просити у своєї невістки, Олени, всього лише тарілку борщу. Ще зовсім...

З життя22 хвилини ago

Отпуск по уходу за ребёнком: призраки прошлого и риск развода

**Декретный кошмар: тень прошлого и разбитые надежды** Декрет стал для меня, Светланы, настоящим испытанием, едва не разрушившим наш брак. В...

З життя42 хвилини ago

«Моє рішення про дідуся розриває мені серце: як кішки дряпають душу»

“У мене так коти душу гризуть” — моє рішення щодо дідуся розриває мені серце Невеличке містечко під Києвом, де старі...

З життя45 хвилин ago

За спокійною чашкою чаю на кухні вирує буря в серці

Сижу на кухні й, як завжди, мовчки п’ю чай — але всередині мене клекоче буря. У невеликому містечку під Києвом,...

З життя58 хвилин ago

Тепер прошу лише миску супу

Мені сімдесят сім, і я дожила до того дня, коли прошу у своєї невістки, Оксани, лише тарілку юшки. Колись я...

З життя58 хвилин ago

Тепер мрію лише про тарілку супу

Мені сімдесят сім, і я дожила до того дня, коли прошу у своєї невістки, Олесі, лише тарілку борщу. Ще зовсім...