Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господарці, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені давня колежанка. Вдома у неї живе великий білий красень, який відзначається неабияким розумом та кмітливістю.

Про свого улюбленця господарка може розповідати дуже довго, а мені завжди цікаво послухати і вкотре здивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

От, каже мені приятелька, стався з нею нещодавно подивужний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Б будильник чомусь не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А ж потрібно ще вдягнутися, підмалюватися, поснідати, дістатися до офісу.

От вона бігає по квартирі, одною рукою натягує сукню, іншою розчісує волосся.

Зітхає, охкає, сокрушається, як тепер їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно так за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерію.

На мить вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з жалем каже сама собі і біжить у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від накладання макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, пхає туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого котика, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Дивно, але того дня начальник її не сварив, ніби як сам запізнився чи ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, то вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому перекусити.

Треба було піти у ближній магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула його вранці. І раптом наштовхнулася на щось дрібне, розсипане по дну своєї торби.

Як же вона здивувалася, коли на стіл разом з ключами та помадою випали шматочки сухого котячого корму.

Спочатку моя приятелька й не зрозуміла, як це виявилося в її сумці, але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні у коридор до її ридикюлю не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Мабуть, розумне тварина зрозуміло, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, от і подбала про улюблену людину, як могла.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і у важкий момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × три =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

An Elderly Woman Living in Poverty Fed Two Hungry Children for Months… Then They Vanished Without Saying Goodbye. Twenty Years Later, the Truth Finally Emerged.

An elderly woman fed two hungry boys for months then they vanished without saying goodbye. Twenty years later, the truth...

З життя2 години ago

The Girl Upstairs

The Upstairs Neighbour Helen, where have you put my saucepan? The big one I make stew in? Mrs. Green, it...

З життя2 години ago

FIFA: The Ultimate Football Experience

Posh Girl Look at her, all dolled up! Normal folks, they head off to work first thing in the morninglike...

З життя4 години ago

In a quiet English village during the wartime year of 1943, she wore mourning for her soldier husband with such grace that all the neighbours gossiped with envy. Her new suitor seemed almost too perfect, and everyone waited for his true colours to show. But when the mask finally slipped, it wasn’t his to fall—it was that of their grown-up daughter, when she tried to reclaim what was never really hers.

In the bleak days of 1943, in a quiet English village tucked far from the worlds roar, she wore her...

З життя4 години ago

Between Truth and Dream

Between Truth and Dreams Friday, 7:05pm I curled up under my warm tartan blanket, relishing the quiet of my flat....

З життя6 години ago

The Price of a Second Chance

The Cost of a Second Chance I stood opposite Emily in our lounge, slightly hunched forward, trying to coax her...

З життя6 години ago

State of Mind

State of Mind Margaret Whitmore sits quietly at her kitchen table and gazes through the window. Though spring is arrivingsnowdrops...

З життя8 години ago

A Letter from Myself

A Letter from Myself The envelope was orange. Bright, outrageously solike a tangerine in a January snowbank. Lying amongst council...