Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг своїй господині, яка спізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, який відзначається неабияким розумом й кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господиня може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати й знову дивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

Отже, каже мені подруга, трапився на днях з нею дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці вона прокидається й з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося всього 20 хвилин.

Адже треба ще й вдягнутися, нафарбуватися, поснідати, дістатися до роботи.

І ось вона літає по квартирі, однією рукою натягує сукню, іншою зачісує волосся.

Лає себе, турбується, як їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає вона, що її кіт сидить на ліжку і пильно за нею спостерігає.

Прямо головою повертає туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На мить вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигну взяти обід, зі сумом каже сама собі і мчиться у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, вона бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від нанесення макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, сує туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши з поведінки свого кота, вона швидко закінчує збиратися, поспіхом накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Першу половину дня у колеги минула спокійно, в звичному робочому ритмі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого з дому з собою не взяла на перекус.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його вранці. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане по дну своєї сумки.

Як же вона здивувалася, коли на стіл разом з ключами і помадою випали грудочки сухого котячого корму.

Спочатку моя подруга і не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні у коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбав про улюблену людину, як міг.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − шість =

Також цікаво:

З життя3 години ago

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...

З життя3 години ago

How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare

**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...

З життя14 години ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя14 години ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя16 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя17 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя18 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя19 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.