Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Лис допоміг господині, яка запізнювалась на роботу.

Цю веселу історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, який відрізняється винятковим розумом і кмітливістю.

Розповідати про улюбленця господиня може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати й щоразу дивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

От, каже мені подруга, стався з нею нещодавно дивовижний випадок, після якого вона ще більше поважає свого котейку.

Вранці вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник чомусь не прозвучав вчасно, а до початку робочого дня залишилось всього лиш 20 хвилин.

А ж ще потрібно одягнутись-накраситись, поснідати, дістатися до роботи.

От вона і носиться по квартирі, однією рукою сукню натягує, іншою волосся розчісує.

Причитає, охкає, журиться, як їй зараз від начальника дістанеться за запізнення.

І ось помічає, що її кіт сидить на ліжку і так уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота потрібно погодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, із собою вже не встигаю взяти обід, з жалем говорить сама собі і біжить до ванної фарбувати вії.

І ось, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від нанесення макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, яка стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не чіплявся, начебто сам запізнився чи ще щось сталося.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому перекусити.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула й його в ранковій метушні. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її рюкзака.

Яке ж було її здивування, коли на стіл разом із ключами та помадою впали шматочки сухого котячого корму.

Спочатку моя подруга і не зрозуміла, як це опинилось у її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її рюкзака не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Видно, кмітлива тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати й взяти з собою перекус, от і подбала про улюблену людину, як могла.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + 11 =

Також цікаво:

З життя9 години ago

You’re Not the Mistress — You’re the Maid

You’re not the lady of the houseyoure just the help, Molly, dear, just a little more of this salad for...

З життя9 години ago

I Married My 82-Year-Old Neighbour to Prevent Him from Being Placed in a Care Home…

I married the widower next door, Arthur Bennett, whos eighttwo, just to keep the care home at StAlbans from taking...

З життя12 години ago

Oh, my boy has arrived!” Evdokiya exclaimed with joy.

Ah, my lads arrived, my mother, Evelyn, shouted with delight. I stood at the door, cap in my hand, and...

З життя12 години ago

A Young Woman’s Journey

A young woman, cradling a little girl, stepped off the omnibus at the sign that read Willowmere Village of Willowmere....

З життя20 години ago

You’re Not the Mistress — You’re the Help

You’re not the mistress of the houseyoure just the servant, my motherinlaw, Agnes Whitaker, said, her voice as sweet as...

З життя20 години ago

The Weight of Solitude

Loneliness The lady turned down a marriage proposal from a cavalry officer, and he rejected her. It was better to...

З життя22 години ago

Oh, My Son Has Come Home!” Exclaimed Evdokia with Delight.

I remember that day as if it were a scene from a faded photograph. My mother, Edith Whitaker, brightened the...

З життя23 години ago

Wolfie: A Tale of Adventure and Camaraderie

30October2025 Im writing this down because the strange twists of my early life still haunt me, and perhaps by putting...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.