Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Лис допоміг господині, яка запізнювалась на роботу.

Цю веселу історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, який відрізняється винятковим розумом і кмітливістю.

Розповідати про улюбленця господиня може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати й щоразу дивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

От, каже мені подруга, стався з нею нещодавно дивовижний випадок, після якого вона ще більше поважає свого котейку.

Вранці вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник чомусь не прозвучав вчасно, а до початку робочого дня залишилось всього лиш 20 хвилин.

А ж ще потрібно одягнутись-накраситись, поснідати, дістатися до роботи.

От вона і носиться по квартирі, однією рукою сукню натягує, іншою волосся розчісує.

Причитає, охкає, журиться, як їй зараз від начальника дістанеться за запізнення.

І ось помічає, що її кіт сидить на ліжку і так уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота потрібно погодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, із собою вже не встигаю взяти обід, з жалем говорить сама собі і біжить до ванної фарбувати вії.

І ось, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від нанесення макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, яка стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не чіплявся, начебто сам запізнився чи ще щось сталося.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому перекусити.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула й його в ранковій метушні. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її рюкзака.

Яке ж було її здивування, коли на стіл разом із ключами та помадою впали шматочки сухого котячого корму.

Спочатку моя подруга і не зрозуміла, як це опинилось у її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її рюкзака не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Видно, кмітлива тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати й взяти з собою перекус, от і подбала про улюблену людину, як могла.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + шістнадцять =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

An Elderly Woman Living in Poverty Fed Two Hungry Children for Months… Then They Vanished Without Saying Goodbye. Twenty Years Later, the Truth Finally Emerged.

An elderly woman fed two hungry boys for months then they vanished without saying goodbye. Twenty years later, the truth...

З життя3 години ago

The Girl Upstairs

The Upstairs Neighbour Helen, where have you put my saucepan? The big one I make stew in? Mrs. Green, it...

З життя3 години ago

FIFA: The Ultimate Football Experience

Posh Girl Look at her, all dolled up! Normal folks, they head off to work first thing in the morninglike...

З життя5 години ago

In a quiet English village during the wartime year of 1943, she wore mourning for her soldier husband with such grace that all the neighbours gossiped with envy. Her new suitor seemed almost too perfect, and everyone waited for his true colours to show. But when the mask finally slipped, it wasn’t his to fall—it was that of their grown-up daughter, when she tried to reclaim what was never really hers.

In the bleak days of 1943, in a quiet English village tucked far from the worlds roar, she wore her...

З життя5 години ago

Between Truth and Dream

Between Truth and Dreams Friday, 7:05pm I curled up under my warm tartan blanket, relishing the quiet of my flat....

З життя7 години ago

The Price of a Second Chance

The Cost of a Second Chance I stood opposite Emily in our lounge, slightly hunched forward, trying to coax her...

З життя7 години ago

State of Mind

State of Mind Margaret Whitmore sits quietly at her kitchen table and gazes through the window. Though spring is arrivingsnowdrops...

З життя9 години ago

A Letter from Myself

A Letter from Myself The envelope was orange. Bright, outrageously solike a tangerine in a January snowbank. Lying amongst council...