Connect with us

З життя

Когда родственники по браку нашли общий язык

Published

on

Когда тёща и зять нашли общий язык

— Ну и где они? — Ольга озабоченно заглянула на кухню, затем в зал. Пусто. В доме стояла непривычная тишина, от которой становилось не по себе.

С утра всё шло наперекосяк. Мать — властная, неуступчивая, с взглядом, пробивающим насквозь, и бесконечными придирками. Муж — угрюмый, вечно на взводе, будто глухой ко всем просьбам. Жить вместе с матерью они согласились «буквально на пару дней». Прошло два дня. Затем неделя. Уже третья.

— Мам! Денис! — громко крикнула она. В ответ — молчание. Сердце ёкнуло.

Ольга накинула куртку и поспешила к сараю. Там обычно прятался её муж — мастерил что-то по дереву, спасаясь от бытовых баталий. Дверь была приоткрыта, и оттуда доносились оживлённые голоса.

— Если правильно подготовить поверхность, лак ляжет идеально, — говорила мать. В её голосе слышалась редкая мягкость.

— Я обычно первый слой разбавляю, — отвечал Денис. — Так дерево лучше пропитывается.

Ольга замерла на пороге, боясь нарушить эту хрупкую идиллию. Перед ней разворачивалось невероятное: её вечно конфликтующие мама и муж сидели за столом и вместе реставрировали старую рамку для фотографий. На матери был фартук с пятнами краски, Денис держал в руках кисть и шкурку.

— Ну надо же, — прошептала Ольга и незаметно присела в уголке, наблюдая.

Пару недель назад она настояла: маме нужно переехать. В пансионате, где та жила после смерти отца, начали ремонт. Пообещали временно переселить. Но мать категорично заявила: «Лучше к дочери. И помогу, и лишней не буду».

Денис, конечно, был не в восторге. Он и раньше не скрывал: с тёщей у них отношения — как кошка с собакой. Слишком разные. Она — резкая, принципиальная, с железной волей. Он — спокойный, но злопамятный.

С первого дня начались стычки: то ложки не туда положил, то газету не там оставил, то дверью слишком громко хлопнул. По вечерам Ольга выслушивала их взаимные претензии. Двое упрямых, привыкших быть главными — под одной крышей.

Она боялась: семья не выдержит.

Но вот теперь — эти двое сидели за одним столом. Оказалось, мать в молодости работала на мебельном комбинате. А Денис — самоучка, который всегда мечтал поучиться у профессионала.

— У вас рука твёрдая, — заметил он. — Не у каждого мастера так получится.

— А ты способный, — ответила мать. — Чутьё у тебя есть.

Потом они вместе заварили чай, достали из буфета банку малинового варенья, и Ольга не выдержала:

— Вы что, мою маму подменили?

Мать фыркнула:

— Раньше общего языка не находили. А теперь вот — дело объединило. Я-то думала, он безнадёжен. А он, оказывается, руки золотые!

Денис рассмеялся:

— А я думал, вы меня на дух не переносите.

— Дурость не переношу. А ты, как выяснилось, не дурак.

Ольга молча смотрела на них. А потом улыбнулась.

Когда поздно вечером они вернулись домой, она услышала, как Денис шёпотом сказал:

— Спасибо, что мама с нами. Не думал, что мы сойдёмся во взглядах.

А утром мать объявила:

— Я решила. В пансионат не вернусь. Останусь здесь. Помогу вам мастерскую организовать.

Ольга не стала возражать. Когда двое людей, которые ещё вчера не могли друг на друга смотреть, начинают понимать и уважать друг друга — это не конец света. Это маленькое чудо.

И, возможно, в этом доме снова будет уютно. Даже тепло.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 − 7 =

Також цікаво:

З життя56 хвилин ago

– Я запросив маму й сестру до нас на Новий рік, – раптом оголосив чоловік ввечері 30 грудня. – Встигнеш усе приготувати?

Я запросив матір і сестру до нас на Новий рік, повідомив сам увечері 30 грудня. Встигнеш усе приготувати? Нарешті довгоочікувані...

З життя56 хвилин ago

Неодмінність вибору

Піти чи залишитися Оксана відчинила двері й здивувалася, побачивши доньку Марійку та незнайомого хлопця, який привітно посміхався. Привіт, мамо, знайомся,...

З життя2 години ago

Фу, жебрачка! — кривилися перехожі, дивлячись на бабусю в багнюці. Та почувши слова малятка — оніміли

“Фу, жебрачка!” кривилися перехожі, дивлячись на бабусю, що лежала у калюжі. Але коли почули слова малого завмерли.“Фу, жебрачка!” відтягнула свого...

З життя2 години ago

Несподівана зрада жінки

Жіноча хитрість Досі Дмитро лишається вільним чоловіком. Хоч і збирався одружуватися всерйоз, але логіки своєї нареченої так і не зрозумів....

З життя3 години ago

Ти вигнала мене з дому в 14 років, а тепер сподіваєшся, що я буду доглядати тебе у старості? Дарма чекатимеш!

Ти мене у 14 років із дому викинула, а тепер чекаєш, що я за тобою у старості доглядатиму? Не дочекаєшся!Ольга...

З життя4 години ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...

З життя5 години ago

Мрії розсипаються як пісок

**Щоденник** Коли закінчувався девятий клас, Маряна сильно змінилася однокласники й навіть старші хлопці почали обертатися на її тонку, струнку фігуру....

З життя5 години ago

Мій чоловік з погордою подивився на мене й кинув подушку, щоб я її випрала: коли я розстібнула наволочку, побачене просто шокувало мене

Мій чоловік кинув на мене зневажливий погляд і шпурнув подушку, щоб я її випрала. Я розстібнула наволочку і те, що...