Connect with us

З життя

Кохання, народжене в ненависті

Published

on

Любов крізь ненависть

Оксана Іванівна стояла біля вікна й дивилася, як її сусідка Ганна Сергіївна розвішує білизну у дворі. Кожен рух тої здавався навмисне повільним, ніби Ганна спеціально тягнула час, щоб довше познущатися перед чужими вікнами.

— Знову ця кобила виставляється, — пробурчала Оксана Іванівна, стискаючи край фіранки. — Мабуть, гадає, що всі на неї зиркають.

Ганна Сергіївна тим часом розвішувала випране простирадло, наспівуючи щось під ніс. Вона була на три роки молодшою від Оксани Іванівни, але виглядала на все п’ятдесят. Волосся завжди зачесане, спідниці випрасовані, черевики вичищені. І ця її манера триматися — пряма спина, піднятий підборідок — дратувало Оксану Іванівну до скреготу зубів.

Жінки жили у сусідніх квартирах вже більше двадцяти років, і всі ці роки між ними тліла якась незрозуміла ворожнеча. Почалося все з дрібниці — Ганна колись зауважила, що Оксана Іванівна неправильно саджає герань у палісаднику. Порадила, як краще. Оксана Іванівна сприйняла це як нахабне втручання у її справи.

— Я сама знаю, як квіти саджати! — відірвалася вона тоді. — Не вчіть мене жити!

— Та я просто хотіла допомогти, — збентежено відповіла Ганна. — У мене такі самі росли на городі, дуже гарні виходили.

— Не треба мені вашої допомоги! — відрізала Оксана Іванівна й демонстративно відвернулася.

З того часу вони віталися через силу, а частіше просто робили вигляд, що не помічають одна одну. Оксана Іванівна знаходила у кожному вчинку сусідки прихований підступ чи бажання її принизити. Коли Ганна купувала нову сумочку, Оксана вважала, що та хизується. Коли пекла пироги, запах яких розносився по всьому під’їзді, — що назло їй старається, мовляв, дивіться, яка я господарка.

— Мамо, ну чого ти до неї чіпляєшся? — говорила Оксанина донька Настя, коли приїжджала в гості. — Нормальна жінка, що ти в ній такого страшного знаходиш?

— Ти її не знаєш, — похмуро відповідала Оксана Іванівна. — Вона тільки з виду така поряд— А як на мене, так вона зовсім не така, — зітхнула Настя, беручи в руки свій телефон.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − вісім =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Не покладайтеся на мої заощадження

– Мамо, ну годі вже своє тягнути! – Оксана роздратовано вдарила долонею по столу. – Ми ж домовились, що ти...

З життя2 години ago

Кохання, народжене в ненависті

Любов крізь ненависть Оксана Іванівна стояла біля вікна й дивилася, як її сусідка Ганна Сергіївна розвішує білизну у дворі. Кожен...

З життя3 години ago

Мені не потрібна ваша турбота

Сьогодні ввечері я хочу записати одну історію, яка змусила мене переосмислити багато чого. Стояла біля під’їзду, переводила дух. Тяжкі пакети...

З життя6 години ago

Гості на вихідних: несподівана зустріч

Родичі приїхали на вихідні — Мамо, ти зовсім з’їхала?! Які ще родичі?! — скрикнула Оля в трубку, ледь не випустивши...

З життя9 години ago

Звільнення невістки: несподівана драма на роботі

Олена Миколаївна сиділа у тролейбусі й дивилася у вікно на знайомі вулиці. Щодня одна й та сама дорога на роботу,...

З життя10 години ago

Жінка без ідентичності

Ольга підійшла до дзеркала у передпокої, поправила волосся ще раз уважно оглянула себе. Нова сукня — глибоко синя, строга, але...

З життя12 години ago

Нагодувала, прихистила, зрадила

Дощ стукав по даху котеджу, коли Марія Іванівна почула ніжний стук у двері. Вона відклала в’язання, прислухалася. Стук повторився —...

З життя14 години ago

Сім причин залишити все позаду

**Сім причин піти** — Годі! Досить! — Ганна кинула ганчірку в раковину так, що бризки розлетілися по всій кухні. —...