З життя
Кохання перетворилося на зраду: Як я повірила юнакові й залишилась із розбитим серцем
Кохання обернулася зрадою: Як я повірила чоловікові та залишилася з розбитим серцем
Мене звуть Оксана. Мені 62 роки, і моє серце, здавалося, знову ожило, коли я зустріла чоловіка, який обіцяв повернути мені радість життя. Та замість щастя я отримала приниження та біль. Він був молодший за мене на 17 років, і я, повіривши в його усмішки та квіти, впустила його до себе в дім у маленькому містечку під Житомиром. Лише пізніше я розуміла, що для нього я була не жінкою, а зручною прислугою. Ця історія — про мою боротьбу за гідність та гірке запитання: чому в мої роки так важко знайти справжнє кохання?
Моє життя не було легким. Багато днів тому я розлучилася з першим чоловіком. Він пив, пропивав мої гроші, забирав мої речі, а я терпіла, доки не сказала собі: «Годі!» Я зібрала його речі, виставила за двері й замкнула їх назавжди. Тоді я відчула, ніби гора з плечей звалилася. Після цього у мене були чоловіки, але я тримала їх на відстані, боячись знову обпектися. Мій син, Богдан, був моєю опорою, але чотири роки тому він поїхав до Канади на роботу й лишився там. Я раділа за нього, але не наважилася почати нове життя за кордоном. У мої роки це занадто ризиковано.
Самотність стала моїм супутником. «Оксанко, знайди собі хоч друга для компанії!» — умовляла мене подруга Марія. «Де я його знайду? Чоловіки мого віку — або хворі, або буркотливі. Їм потрібна не подруга, а доглядалка!» — відмахувалася я. Марія засміялася: «Спробуй з молодим! Ти ж виглядаєш чудово!» Я жартувала у відповідь, але її слова засіли в голові. Може, і справді варто ризикнути? Раптом доля дасть мені шанс відчути себе живою?
І доля, схоже, посміхнулася. Кожного ранку у парку неподалік я бачила чоловіка. Він гуляв із собакою — високий, з просіччю у волоссі, з доброю усмішкою. Ми почали вітатися, потім обмінюватися словами. Його звали Тарас, йому було 45, він був розведений, а його син жив окремо. Одного разу він подарував мені букет, потім запропонував пройтися. Я почувалася дівчинкою: серце билося, щоки горіли. Сусіди пошепки обговорювали, подруги заздрили, а я, як у молодості, вірила, що життя тільки починається.
Коли Тарас переїхав до мене, я була щасливою. Я готувала йому сніданки, прала його сорочки, із задоволенням прибирала домівку. Мені подобалось піклуватися про нього, відчувати себе потрібною. Але одного дня він сказав: «Оксано, вигуляй мою собаку. Тобі корисно повЯ вийшла з дому, тримаючи повідець міцніше, ніж свою пошматовану довіру.
For about an hour, I observed young would-be parents who had only just left sixth form.
For about an hour, I observed a pair of soon-to-be parents, barely out of sixth form. Not long ago, I...
“You’re Not a Wife, You’re a Servant. You Don’t Even Have Children!” – When Helena Moved in During Renovations, Her Mother-in-Law’s Cruelty Tested Her and Her Husbands Marriage in Their London Home
Youre not a wife, youre a servant. And you dont even have children! Mum, Emily will be staying here for...
“My Wife’s Mum Is Loaded—We’ll Never Need to Work!” My Friend Tom Was Sure His Rich Mother-in-Law Would Provide Forever, But Life Had Other Plans
Mate, let me tell you a story about my friend, James. Hes always been the type to look for an...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Also Can’t Bring Myself to Leave Her Alone
I lost the urge to help my mother-in-law when I found out what shed done. But I cant just leave...
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...
This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—One of Them Was in Another Woman’s Name
Honestly, you wont believe what happened. So, this is what I did when I found two vouchers for a sea...
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose and Won the Perfect Daughter-in-Law for My Beloved Son
I paid for my sons happiness For a long time, I wrestled with the thought, but eventually decided I would...