Connect with us

З життя

Коханий, забери мене з роботи: Женя мріє уникнути виснажливої поїздки після важкого дня

Published

on

Дорогий, ти забереш мене з роботи? – Марічка подзвонила чоловіку, сподіваючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще годину трястись у маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Ігор. На задньому плані чітко чувся звук телевізора, а це означало, що Ігор вдома.
Дівчині було прикро до сліз. Шлюб тріщав по швах, хоча ще пів року тому чоловік був готовий її на руках носити. Що змінилося за такий короткий час? Марічка не знала.
Вона дбала про свою фігуру, проводячи значну частину часу у спортзалі. Чудово готувала – недарма ж працює у популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – хитала головою мама, вислуховуючи скарги Марічки. – Не можна у всьому догоджати чоловікові.
– Я просто його люблю, – безпорадно усміхалася у відповідь дівчина. – І він мене любить…
*****
– Схоже, я йому набридла, – кусала губи Марічка, переглядаючи історію браузера. Виявилося, Ігор усе своє вільне час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучитись, живучи з нелюбимою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Значить, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…
Того ж вечора Марічка зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фото дівчина взяла з інтернету, трохи відретушувала і була впевнена, що Ігор клюне. І він клюнув.
Зав’язалося бурхливе листування. Чоловік у своїх повідомленнях розповідав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Усіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив дівчину. Вона ж знає, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Марічка, і, затамувавши подих, чекала відповіді.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло через кілька секунд. – Але у мене в квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та ну? – вирвалося у Марічки після прочитання. – Чому ти так впевнений, що дівчина тут же погодиться піти з тобою в готель? Адже будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Я живу в котеджі за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодитися чи ні?
– Чудова ідея! – Ігор явно зрадів. Скоріше всього тому, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Я примчуся на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підійде?
– Звісно! Чекай на мене.
У дев’ятій годині Ігор зробив вигляд, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і нехотячи спитав дружину, чи не бачила вона зв’язку.
– На тумбочці лежала, – Марічка дивилася на чоловіка щирими очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кіт утащив?
А дівчина і не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – збираючи свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка залишилася їй від бабусі. Єдине, що вона після себе залишила – це заява на розлучення, що лежала на найвиднішому місці.
А Ігор приїхав додому тільки вранці, страшенно злий. Мало того, що дорога в один бік зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, будинок теж був. Але ось жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на знімках. Двері йому відкрила жінка раз в три більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік віддав би всі свої гроші, щоб лише забути картину, що постала перед ним.
Та й взагалі, він ледве відбився від цієї божевільної! Довелося знову викликати таксі, щоб хоч якось поїхати з цього місця. Машину довелося чекати дуже довго, Ігор навіть встиг замерзнути у своєму піджачку. А ще і водій виявився якимось дивним, спочатку завіз його невідомо куди… Загалом, веселенька була нічка.
І тільки зайшовши в квартиру і побачивши на столі заяву, він зрозумів, хто стояв за всім цим розвагою. Адже поруч на столі, губною помадою було написано:
Це солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × три =

Також цікаво:

BG26 хвилин ago

Зетят, който плаща наема на Калина

Казвам се Явор и вече пет години съм женен за сестра на жена, която никога не съм срещал повече от...

BG5 години ago

Децата на Елена

Снахата ми Снежана роди в началото на март — през онази люта зима, когато в Габрово автобусите закъсняваха заради заледените...

UA6 години ago

Пімпик щодня тікав до притулку. Я думала, що він нас не любить, а він просто не міг покинути друга

Оксана, Київ. Місяць тому, в листопадовий ранок, коли Дніпро ніс із собою запах мокрого листя, ми поїхали до притулку. Софійка...

BG8 години ago

Гробът на капитан Делчев

Старите гробища над Карлово миришат на пръст и свещи — особено през октомврийските сутрини, когато мъглата се стича от Балкана...

CZ12 години ago

Nedělní lístek na Slavii, který jsem chtěl prodat

Nedělní lístek na Zbrojovku, který jsem chtěl prodat Jmenuju se David, je mi čtyřicet osm a bydlím v Brně. Táta...

BG13 години ago

Ключ към масата

Платих осемнайсет хиляди лева за седемдесетия рожден ден на майка ми и в същата вечер братовчедите накараха децата ми да...

BG14 години ago

Не чакай “някой ден

Казвам се Соня Радева, на шейсет и две години съм и живея в апартамент в кооперация в квартал "Лозенец" в...

BG16 години ago

Дървото на живота на улица „Шипка” №14

Залата на читалището в Карлово беше претъпкана с балони и цветя. Камери щракаха, бащи плачеха зад усмивките си, а аз...