Connect with us

З життя

Коханий, забери мене з роботи: Женя сподівається уникнути виснажливої поїздки додому.

Published

on

Я любий, ти зможеш мене забрати з роботи? — Оксана зателефонувала чоловікові, надіючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться сорок хвилин трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Андрій. А на задньому плані виразно чувся звук телевізора, що свідчило про його перебування вдома.
Дівчина була ображена до сліз. Шлюб розвалювався, а ще пів року тому Андрій був готовий носити її на руках. Що змінилося за цей короткий час? Оксана не знала.
Вона стежить за своєю фігурою, проводячи чимало часу у спортзалі. Прекрасно готує — не дарма ж працює в популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти так йому набриднеш, – хитала головою мама, слухаючи скарги Оксани. – Не можна у всьому потурати чоловікові.
– Я просто його кохаю, – безпорадно посміхалася у відповідь дівчина. – І він мене любить…
*****
-Все-таки я йому набридла, – кусала губи Оксана, переглядаючи історію браузера. З’ясувалося, Андрій все своє вільне час проводить на сайтах знайомств, спілкуючись відразу з декількома дівчатами. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучити себе, живучи з нелюбою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Отже, розлучення. Що ж, вона сильна, вона це переживе. Але просто так його не відпустить. Маленька помста заслужена…
Того ж вечора Оксана зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фотографію дівчина взяла з інтернету, трохи відфотошопила і була впевнена, що Андрій зацікавиться. І він зацікавився.
Зав’язалася палка переписка. Чоловік у своїх повідомленнях писав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків та дітей. Всяко хвалив свій чудовий характер, що до сліз смішило дівчину. Уж вона-то прекрасно знає, як складно під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Оксана, і, затаївши подих, чекала відповіді.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло за пару секунд. – Але в моїй квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та невже? – вирвалося у Оксани після прочитання. – Чому ти так упевнений, що дівчина відразу погодиться піти з тобою в готель? Та будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, мені це на руку.
– Так давай зустрінемося у мене вдома? Я живу в особняку за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодиться він чи ні?
– Чудова ідея! – Андрій явно зрадів. Скоріш за все тому, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Напиши адресу і час. Я прилечу на крилах кохання.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
О дев’ятій годині вечора чоловік зробив вигляд, ніби його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини й неохоче запитав дружину, чи не бачила вона їх.
– На тумбочці були, – Оксана дивилася на чоловіка чесними очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кицька утащила?
А дівчина й не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – збираючи свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, що дісталась їй від бабусі. Єдине, що вона залишила після себе – це заява на розлучення, що лежала на найвиднішому місці.
А Андрій повернувся додому лише вранці, неймовірно злий. Не тільки дорога в один бік зайняла більше години, так і Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, будинок теж був. Але жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на фотографіях. Двері йому відчинила жінка рази в три більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і Андрій віддав би всі свої гроші, лише щоб забути побачену картину.
І взагалі, він ледь відбився від цієї божевільної! Знову довелося викликати таксі, тільки щоб поїхати звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Андрій навіть встиг змерзнути в своєму піджаці. А ще й водій був якимось дивним і спочатку завіз його бозна-куди… Загалом, весела вийшла ночка.
І лише зайшовши в квартиру й побачивши заяву, що лежала на столі, він зрозумів, хто стояв за всім цим розіграшем. Адже поруч на столі, губною помадою було написано:
Ця солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять + п'ять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

On the Anniversary of the Tragedy, She Saw Wolves in the Snow. What She Did Next Was Nothing Short of a Miracle…

5th February Today marks the anniversary again. I suppose I knew, even before I set off, that the blizzard would...

З життя4 години ago

The Final Dance

The Last Dance I stood in the doorway of the ward, hesitating to enter. My shoulders instinctively hunched upan old...

З життя4 години ago

Imaginary Friend

Imaginary Friend For the third day running, a crowd of pupils clustered around Alice. Shed gained a reputation at school...

З життя5 години ago

The Unfinished Book

The Unfinished Book “Right then, Jane, Im off! No need to see me out. Ill be back late! Dont forget...

З життя6 години ago

Ever since Toby lost what he cherished most, he refused to enter his kennel. Now he slept out on the bare ground, ate almost nothing, and barely acknowledged his one remaining friend, Simon…

Ever since Charlie lost what he cherished most, he never set foot in his kennel again. Now he slept on...

З життя7 години ago

When My Neighbour Knocked on My Door at Ten in the Evening, He Was Holding a Mysterious Key

10pm. I was alone in the kitchen, washing up after what felt like an endless day. All I wanted was...

З життя7 години ago

A Chance Discovery Unveils a Secret That Had Been Hidden for Years!

Do you ever think fate has a way of upending everything you thought you knew? Sometimes its the smallest thing...

З життя8 години ago

In the bleak year of 1943, in an English village, she wore mourning for her soldier husband with such grace that the neighbours seethed with envy. Her new suitor seemed almost too perfect, and everyone waited for his mask to slip. It did—but not from him. Instead, the truth was revealed by their grown daughter when she tried to reclaim what was once hers.

In the silent fog of 1943, in a secluded village, she wore her mourning for her soldier husband so gracefully...