Connect with us

З життя

Коханий, забери мене з роботи: Женя сподівається уникнути виснажливої поїздки додому.

Published

on

Я любий, ти зможеш мене забрати з роботи? — Оксана зателефонувала чоловікові, надіючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться сорок хвилин трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Андрій. А на задньому плані виразно чувся звук телевізора, що свідчило про його перебування вдома.
Дівчина була ображена до сліз. Шлюб розвалювався, а ще пів року тому Андрій був готовий носити її на руках. Що змінилося за цей короткий час? Оксана не знала.
Вона стежить за своєю фігурою, проводячи чимало часу у спортзалі. Прекрасно готує — не дарма ж працює в популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти так йому набриднеш, – хитала головою мама, слухаючи скарги Оксани. – Не можна у всьому потурати чоловікові.
– Я просто його кохаю, – безпорадно посміхалася у відповідь дівчина. – І він мене любить…
*****
-Все-таки я йому набридла, – кусала губи Оксана, переглядаючи історію браузера. З’ясувалося, Андрій все своє вільне час проводить на сайтах знайомств, спілкуючись відразу з декількома дівчатами. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучити себе, живучи з нелюбою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Отже, розлучення. Що ж, вона сильна, вона це переживе. Але просто так його не відпустить. Маленька помста заслужена…
Того ж вечора Оксана зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фотографію дівчина взяла з інтернету, трохи відфотошопила і була впевнена, що Андрій зацікавиться. І він зацікавився.
Зав’язалася палка переписка. Чоловік у своїх повідомленнях писав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків та дітей. Всяко хвалив свій чудовий характер, що до сліз смішило дівчину. Уж вона-то прекрасно знає, як складно під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Оксана, і, затаївши подих, чекала відповіді.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло за пару секунд. – Але в моїй квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та невже? – вирвалося у Оксани після прочитання. – Чому ти так упевнений, що дівчина відразу погодиться піти з тобою в готель? Та будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, мені це на руку.
– Так давай зустрінемося у мене вдома? Я живу в особняку за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодиться він чи ні?
– Чудова ідея! – Андрій явно зрадів. Скоріш за все тому, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Напиши адресу і час. Я прилечу на крилах кохання.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
О дев’ятій годині вечора чоловік зробив вигляд, ніби його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини й неохоче запитав дружину, чи не бачила вона їх.
– На тумбочці були, – Оксана дивилася на чоловіка чесними очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кицька утащила?
А дівчина й не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – збираючи свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, що дісталась їй від бабусі. Єдине, що вона залишила після себе – це заява на розлучення, що лежала на найвиднішому місці.
А Андрій повернувся додому лише вранці, неймовірно злий. Не тільки дорога в один бік зайняла більше години, так і Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, будинок теж був. Але жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на фотографіях. Двері йому відчинила жінка рази в три більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і Андрій віддав би всі свої гроші, лише щоб забути побачену картину.
І взагалі, він ледь відбився від цієї божевільної! Знову довелося викликати таксі, тільки щоб поїхати звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Андрій навіть встиг змерзнути в своєму піджаці. А ще й водій був якимось дивним і спочатку завіз його бозна-куди… Загалом, весела вийшла ночка.
І лише зайшовши в квартиру й побачивши заяву, що лежала на столі, він зрозумів, хто стояв за всім цим розіграшем. Адже поруч на столі, губною помадою було написано:
Ця солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − вісім =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Claire was frying meatballs when her husband walked into the kitchen. – “Claire, we need to talk,” Mark declared firmly. – “Talk,” the woman snapped. – “Maybe sit down and listen properly?” Mark’s voice sounded impatient. – “I never… I have to keep an eye on the meatballs,” the wife replied. – “What did you want to tell me?” – “I…” Mark stammered, barely finding words. – “I’ve met another woman… I’m leaving you!” – “Congratulations. I’m really happy for you,” Claire said calmly. – “Do you mean congratulations? Are you happy for me?” the man looked at his wife in surprise. But Mark could not have imagined what Claire was planning at that moment.

**Diary 12May** I was panfrying mincedmeat patties when Mark slipped into the kitchen. Emma, we need to talk, he said,...

З життя4 години ago

Julia gets pregnant. Her husband George never leaves her side throughout the pregnancy, granting every wish and whim. At last the moment arrives and George drives Julia to the maternity ward. When a healthy baby girl is born, he sighs with relief. The delighted new dad heads home to rest. The next day he returns to visit his wife and daughter—“Your wife isn’t here,” they announce. “That can’t be!” George protests. “Maybe she stepped out? Look for her!” “No, she’s gone, here’s a note,” the nurse says, handing him a twice‑folded slip. George unfolds it and turns pale at what he reads.

Dear Diary, It feels strange to put all of this down on paper, but the past few months have been...

З життя6 години ago

My stepdaughter took me out to dinner – I was left speechless when the bill arrived.

I hadnt heard from my stepdaughter, Ethel, for what felt like an eternity. So when she asked me out for...

З життя9 години ago

Olivia and Her Mother‑in‑Law Huddle on an Old Bed, Warmly Dressed in Winter’s Chill, Only a Freshly Stoked Stove for Heat; “Don’t Fear, Mum, We’ll Have Everything—We’ll Survive. Here’s Your Medicine,” She Reassures, Though She’s Not Truly Her Mother, but Her Former Mother‑in‑Law, Almost Former.

**Diary 12March2024** Today I sit on the sagging wooden bed in the old cottage with my motherinlaw, Martha, both of...

ES9 години ago

La cinta dorada seguía intacta frente al pabellón. Detrás de ella, los trabajadores comenzaban a retirar la placa con el nombre de Eduardo.

Alicia dejó de escuchar a los periodistas cuando Leo hizo una pregunta en voz baja: —¿Mi madre esperó a que...

ES9 години ago

El violín descansaba entre sus manos. Desde el pasillo llegaba la sombra inmóvil de Arturo, que no se atrevía a entrar.

Isabel dejó de cantar cuando Mateo preguntó: —¿Mi madre lo esperó? El violín descansaba entre sus manos. Desde el pasillo...

ES9 години ago

Elena dejó de tararear cuando Daniel hizo la pregunta que nadie quería escuchar

Elena dejó de tararear cuando Daniel hizo la pregunta que nadie quería escuchar. —¿Mi madre esperó a que él volviera?...

З життя9 години ago

The question filled the marble hall more completely than the violin had filled the vineyard.

Eleanor stopped smiling when Nico asked: “Did my mother wait for him?” The question filled the marble hall more completely...