Connect with us

З життя

Коли дочка і зять повернулися з моря, вони не впізнали своє житло.

Published

on

Коли зять і донька повернулися з узбережжя Чорного моря, вони не впізнали власної квартири. Я переупорядкувала речі в шафах, помила холодильник і викинула непотрібне. В квартирі панувала ідеальна чистота, навіть вікна блищали. Ніхто мені за це не подякував. Донька була невдоволена, бо, за її словами, тепер не може знайти своїх речей. Олена вважає, що тепер її квартира втратила приватність, адже я заглянула у кожен куток. Але ж я хотіла як краще.

Під час зимових канікул донька з родиною вирішила відпочити в Єгипті. Вона попросила мене доглянути за квартирою, поки їх не буде. Вони повернулися, а замість вдячності донька показала своє велике невдоволення. Я не розумію, що зробила не так.

— Ми попросили тільки поливати квіти, а ти влаштувала генеральне прибирання і викинула наші речі без дозволу.

Я тільки хотіла допомогти. Коли діти купалися в морі, я наводила порядок в їхньому безладді. Загорнула рукави і прибрала у вітальні, на кухні і у ванній. Мені 60 років, а моїй доньці 34. Разом із чоловіком у них двоє дітей — старша цього року піде в перший клас. Олена з чоловіком досі виплачують кредит за квартиру, тому кожну заощаджену копійку відкладають у банк.

Рідко коли вони виїжджали за межі міста, а про закордонні подорожі й не йшлося. Її чоловік багато працює, а Олена ще перебуває в декретній відпустці. Цього року вони вирішили, що з’їздять відпочити. Купили квитки, зібрали валізи і полетіли. Взимку відпочинок дешевший, адже багато готелів надають знижки.

Олена залишила мені ключі на всякий випадок, щоб я доглядала за квартирою. Я з радістю погодилася допомогти. Прийшовши поливати квіти, вирішила навести чистоту, щоб їм було приємно повернутися.

Коли вони повернулися, не впізнали свого житла. Переупорядкувала речі в шафах, помила холодильник і викинула зайве. В квартирі панувала ідеальна чистота, навіть вікна блищали. Донька, однак, була невдоволена — казала, що нічого не може знайти, напевно, я викинула її речі. Вона сказала, що квартира втратила свою приватність, бо я заглянула у кожен куток. Це правда, завдяки цьому я дізналася багато нового про їхнє життя. Зятю це теж не сподобалося, хоча він спочатку не хотів залишати мені ключі.

Тепер вони сердяться і не хочуть зі мною розмовляти. Кажуть, що я втрутилася туди, куди не слід. Боже мій, я ж нічого поганого не зробила. Я тільки позбавила їх від купи бруду. На шафах був пил, а люстри були практично чорними. Коли їх мила, кілька разів міняла воду. Випрала фіранки, і квартира стала яскравіша. На кухні також навела лад, вимила і почистила посуд.

Могли б і самі прибрати! Працюють? Я все життя працювала, але ніколи не мала такого безладу вдома. Що ж я такого поганого зробила, що вони досі зі мною не розмовляють?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири − один =

Також цікаво:

З життя6 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.

**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...

З життя6 години ago

The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet

A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...

З життя14 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.

Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....

З життя14 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.

When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...

З життя16 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.

That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...

З життя17 години ago

On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection

**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...

З життя18 години ago

On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care

**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...

З життя19 години ago

Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.

“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...