Connect with us

З життя

Коли дочці виповнився місяць, до нас прилетіла бабуся, щоб побачити правнучку

Published

on

…Коли доньці виповнився місяць, до нас прилетіла – за три тисячі кілометрів – моя бабуся, подивитися на правнучку. І якось вдень дитина почала щось сильно плакати, годували-гойдали – та нічого не допомагало. І ось тут на сцену вийшов справжній майстер. Бабуся взяла дитину міцніше і почала колихати, вгору-вниз, енергійно, і співати пісню, ту саму, яку я з дитинства пам’ятаю, її власного творіння, а може, ще її мами: «Ти моя рідненька, ти моя лапочка, а бай-бай, а бай-бай, моє дитятко гойдай» – і так багато разів із варіаціями. Кожен звук, кожну інтонацію пам’ятаю і досі. Ми до того часу вже, звісно, втомилися від нічних пробуджень і всієї звичної круговерті з новонародженим, хотілося спати постійно. І ось донька почала заспокоюватися – думаю, ляжу і я, хоч трохи подрімаю. А бабуся все співає. Через п’ять хвилин прийшов чоловік, теж поруч ліг і миттєво заснув. Потім з’явився син, йому було майже десять, і взагалі він вдень ніколи не спав. Але тут він рішуче заліз між нами – і затих. Спротивитися було неможливо цьому «а бай-бай, а бай-бай…»
Усі спали до вечора, виспалися до глибини душі. Це одне з найщасливіших спогадів у моєму житті, як ми всі спимо, повалкою, а над нами бабусин голос, якому так солодко віддатися вряду, довіритися повністю і кожною клітинкою відчувати спокій та захищеність…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 5 =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Маленький друг на чотирьох лапах

**Щенок** Мар’янка з мамою жили удвох. Батько у Мар’янки, звісно, був, та тільки він їм був не потрібен. Про нього...

З життя2 години ago

Якби тільки здогадувались про наслідки…

Якби знати, що так буде… Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи заповнені водою калюжі, інколи навіть виїжджав на зустрічну...

З життя3 години ago

Другий шанс на щастя

— Оленко, ти вже йдеш? — Подруга Марійка нетерпляче постукала наманікюреними нігтиками по стільниці. — Ні, ще затримаюсь. Чоловік має...

З життя4 години ago

Чи бачиш ти, як він на тебе дивиться? З любов’ю і захопленням

— Знаєш, як він на тебе дивиться? З любов’ю й захопленням, — промовила задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

Чи знаєш ти, як він на тебе дивиться? З ніжністю і захопленням, – з гордістю промовила донька

Ой, слухай, як він дивиться на тебе? З любов’ю й захопленням, — вигукнула задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

«Чи залишила вона мені доньку? – Валентин охопив жах, – цього не може бути. Вона обов’язково повернеться»

«Залишила мені дочку?» – від жахливої здогадки Олену кинуло в жар. «Ні, цього не може бути. Вона обов’язково повернеться.» Олена...

З життя6 години ago

Хірурги зневірилися — але любов старшої медсестри повернула її до життя

Світлиця лікарні була занурена у напівтемряву. Легке світло від настільної лампи ледве освітлювало обличчя дівчини. Їй щойно виповнилося п’ятнадцять, але...

З життя6 години ago

Я ПРИГОСТИВ БЕЗДОМНОГО ШАУРМОЮ І КАВИ — ВІН ВРУЧИВ МЕНІ ЗАПИСКУ І ПОПРОСИВ ПРОЧИТАТИ ЇЇ УДОМА.

Сьогодні був сірий вівторок, той самий, коли на душі важко без причини. Щойно закінчила стресову нараду в центрі й вирішила...