Connect with us

З життя

Кожного ранку дитинства 8 березня починалося зі стуку в двері й питання

Published

on

Коли ми з сестрою були маленькими, кожен ранок 8 березня починався із стукоту у двері та запитання: «Дівчата, ви вже одягнені? Можна зайти?»
Дівчата у ситцевих нічних сорочках відповідали, що вони вже цілком одягнені, і запрошували заходити. Тим більше, що ми знали, що у вас там подарунки!
До нашої кімнати заходив тато із двома букетами квітів та двома однаковими коробками, в яких були однакові ляльки.
Тато декілька разів пробував дарувати нам різні подарунки, але швидко зрозумів, що це не найкраще рішення: старшій доньці (мені) здавалося, що мене безмірно обділили, і у Марії лялька краща, більша і гарніша, натомість молодшій (це Марічка) завжди здавалося, що її взагалі недолюблюють і навмисне обирають маленьких ляльок, щоб підкреслити її вікову різницю.
Вистоявши одну нашу потужну і подвійну жіночу істерику, тато завчасно посивів, та з того часу дарував лише однакові подарунки.
І ми з Марією завжди були впевнені: 8 березня — це такий день, коли Головний Чоловік У Світі приходить зранку до тебе з квітами і коробками, та з чимось вітає.
Чим особливий цей 8 березня — неважливо. Для нас це був день, коли приходив Головний Чоловік З Квітами І Подарунками.
Тоді тато був єдиним чоловіком у нашому житті (дідуся ж не рахуйте — він не чоловік, а старенький дідусь, ви що не розумієте?). Єдиним і Головним. Інших не було.
А потім минули роки.
І у мене, і у Марічки з’являлися інші Головні Чоловіки, які теж приносили квіти і подарунки зранку 8 березня. Та якось так виходило, що поспішили ми їм такий титул давати. Не дуже вони, врешті-решт, виявлялися чоловіками. І тим більше, не Головними.
Титул повертався до нашого тата. Він носив його гордо, звично, і не зраджував традиціям з однаковими коробочками. Хоча вже в тих коробках могли бути різні подарунки, але самі коробочки, чорт забери, досі завжди однакові!
Потім у нас з Марічкою з’явилися сини. Єдині. По одному у кожної. Маленькі Головні Чоловіки. І поки вони підростали, наш тато продовжував виконувати свої березневі обов’язки. Адже коли ж там підросте заміна йому? А доньки все ж чекають своїх квітів і коробочок.
Мій син виріс якось ну дуже швидко. І я навіть не встигла помітити: а коли так трапилося, що він раптом став чиймось ще Головним Чоловіком? І зранку 8 березня я отримую від нього лише телефонний дзвінок: «Мамусю, зі святом тебе! Не хвилюйся, я у Марії, повернуся в неділю».
Але!
Але цей дзвінок все одно йде лише після дзвінка від тата і питання: «Моя дівчино, ти готова до візитів?»
…В житті кожної жінки мають бути Чоловіки. Справжні. З великої літери. Чоловіки, сини, брати… Але Найголовнішим може бути лише хтось один. Не обов’язково це мусить бути тато. Адже не у всіх є тати. І брати. І сини. Але у кожної є хтось Найголовніший.
Той, з кого роками і десятиліттями починається ранок 8 березня.
У нас з Марічкою — це наш тато. Для якого ми з самого народження були і залишаємося Його Дівчатами.
Адже найголовніше для жінки — знати, що її дуже люблять.
Зі святом всіх нас, улюблені та люблячі.
І дякуємо за цей день нашим Найголовнішим Чоловікам.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три + 9 =

Також цікаво:

З життя57 хвилин ago

It’s All Your Fault! With Lips Tightly Pressed, Her Mother-in-Law Watched as Lena Did the Dishes, Wh…

Its your fault! With pursed lips, Barbara stared at Alice, who was washing the dishes. In the next room, three-year-old...

З життя58 хвилин ago

With the scent of freshly brewed Ethiopian Yirgacheffe coffee and the rich, sweet aroma of British garden petunias.

So, picture this: its my seventy-third birthday, but theres no fuss, just the comforting scent of freshly brewed Kenyan coffee...

З життя58 хвилин ago

Complex Joys

Bittersweet Joys I’m thirty-eight. In a month, I will become a motherto a daughter of fourteen. The journey to her...

З життя1 годину ago

My Mother-in-Law Was Astonished When She Came to Our Garden and Saw There Were No Vegetables or Frui…

My mother-in-law was utterly taken aback when she stepped into our garden and found it bare of any vegetables or...

З життя2 години ago

Yes, Dogs Are Truly Loyal! But Their Loyalty Belongs to Those Who Love Them—and They Never Forgive a…

Yes, dogs are incredibly loyal! But their loyalty belongs to those who love thema traitors, they never forgive Lizzie was...

З життя2 години ago

My Daughter-in-Law Fell Out with Me Over the Flat and Has Started Turning My Son Against Me

Oh, you wont believe the week Ive had. My daughter-in-law Lucy is absolutely fuming with me over the flat, and...

З життя3 години ago

I Won’t Let My Husband Support Another Man’s Child

How much child support does your ex give you? Emma almost choked on her tea. The question struck as unexpectedly...

З життя3 години ago

A Fly Buzzes at the Window: Vovka’s Journey from the City to the English Countryside—A Tale of Child…

A fly buzzed, thin and sharp, against the window pane. William opened his eyes. A golden ray of sunlight slid...