Connect with us

З життя

Кожного ранку дитинства 8 березня починалося зі стуку в двері й питання

Published

on

Коли ми з сестрою були маленькими, кожен ранок 8 березня починався із стукоту у двері та запитання: «Дівчата, ви вже одягнені? Можна зайти?»
Дівчата у ситцевих нічних сорочках відповідали, що вони вже цілком одягнені, і запрошували заходити. Тим більше, що ми знали, що у вас там подарунки!
До нашої кімнати заходив тато із двома букетами квітів та двома однаковими коробками, в яких були однакові ляльки.
Тато декілька разів пробував дарувати нам різні подарунки, але швидко зрозумів, що це не найкраще рішення: старшій доньці (мені) здавалося, що мене безмірно обділили, і у Марії лялька краща, більша і гарніша, натомість молодшій (це Марічка) завжди здавалося, що її взагалі недолюблюють і навмисне обирають маленьких ляльок, щоб підкреслити її вікову різницю.
Вистоявши одну нашу потужну і подвійну жіночу істерику, тато завчасно посивів, та з того часу дарував лише однакові подарунки.
І ми з Марією завжди були впевнені: 8 березня — це такий день, коли Головний Чоловік У Світі приходить зранку до тебе з квітами і коробками, та з чимось вітає.
Чим особливий цей 8 березня — неважливо. Для нас це був день, коли приходив Головний Чоловік З Квітами І Подарунками.
Тоді тато був єдиним чоловіком у нашому житті (дідуся ж не рахуйте — він не чоловік, а старенький дідусь, ви що не розумієте?). Єдиним і Головним. Інших не було.
А потім минули роки.
І у мене, і у Марічки з’являлися інші Головні Чоловіки, які теж приносили квіти і подарунки зранку 8 березня. Та якось так виходило, що поспішили ми їм такий титул давати. Не дуже вони, врешті-решт, виявлялися чоловіками. І тим більше, не Головними.
Титул повертався до нашого тата. Він носив його гордо, звично, і не зраджував традиціям з однаковими коробочками. Хоча вже в тих коробках могли бути різні подарунки, але самі коробочки, чорт забери, досі завжди однакові!
Потім у нас з Марічкою з’явилися сини. Єдині. По одному у кожної. Маленькі Головні Чоловіки. І поки вони підростали, наш тато продовжував виконувати свої березневі обов’язки. Адже коли ж там підросте заміна йому? А доньки все ж чекають своїх квітів і коробочок.
Мій син виріс якось ну дуже швидко. І я навіть не встигла помітити: а коли так трапилося, що він раптом став чиймось ще Головним Чоловіком? І зранку 8 березня я отримую від нього лише телефонний дзвінок: «Мамусю, зі святом тебе! Не хвилюйся, я у Марії, повернуся в неділю».
Але!
Але цей дзвінок все одно йде лише після дзвінка від тата і питання: «Моя дівчино, ти готова до візитів?»
…В житті кожної жінки мають бути Чоловіки. Справжні. З великої літери. Чоловіки, сини, брати… Але Найголовнішим може бути лише хтось один. Не обов’язково це мусить бути тато. Адже не у всіх є тати. І брати. І сини. Але у кожної є хтось Найголовніший.
Той, з кого роками і десятиліттями починається ранок 8 березня.
У нас з Марічкою — це наш тато. Для якого ми з самого народження були і залишаємося Його Дівчатами.
Адже найголовніше для жінки — знати, що її дуже люблять.
Зі святом всіх нас, улюблені та люблячі.
І дякуємо за цей день нашим Найголовнішим Чоловікам.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − 14 =

Також цікаво:

FR13 хвилин ago

Le Chaton Pelé et les Taupes

— Maman, tu es sérieuse ? — Pierre serrait le volant de sa vieille 406, le regard fixé sur la...

HU1 годину ago

A mikrofon fémhálója hidegen tapadt Réka tenyeréhez. A díszteremben vagy kétszázan ültek, a levegőben frissen vasalt ingek és virágillat keveredett. A lány a színpad szélén állt, nem az ünnepi műsor helyén, hanem kicsit oldalt, ahol a tanárok szoktak várni.

— Mielőtt bármit is elfogadnánk — szólalt meg, és a hangja túl nyugodt volt, szinte idegen —, szeretnénk, ha mindenki...

ES1 годину ago

Mi suegra llegó a la finca con un gato sarnoso. Yo lo iba a echar, hasta que lo vi en el jardín a las tres de la mañana

No lo voy a negar, me enfurecí cuando vi a ese animal. Era un martes de un calor sofocante en...

IT2 години ago

La donna che non era mai stata madre

Il ristorante era stato prenotato da mesi. Un locale elegante a due passi da Piazza Navona, con tovaglie di lino...

EN2 години ago

My Sister Was About to Marry My Ex-Husband — Then My Son Took the Mic at the Reception

I never thought I’d watch my own sister walk down the aisle toward a man I’d divorced fifteen years ago....

FR2 години ago

L’invitée que personne n’attendait

Je n’oublierai jamais ce dimanche de septembre. Emma, ma fille de vingt-huit ans, nous avait réunis dans le salon du...

CZ2 години ago

Dva světy v jedné aule

V aule kulturního domu v Ostravě bylo dusno jako před bouřkou. Maturitními zkouškami už prošli všichni, zbývaly diplomy a řeči....

FR2 години ago

La force d’une main tendue

La salle de réception du Château de Montclair scintillait sous les lustres en cristal. Ce soir-là, la fondation « Espoir...