Connect with us

З життя

Кулінарний хаос: битва з матір’ю партнера

Published

on

Кулінарний пекельний котел: війна зі свекрухою

Моє життя у невеличкому місті на березі Дніпра перетворилося на нескінченний кошмар через свекруху, яка вважає мене нікчемною господаркою. Її безкінечні догани за те, як я готую, доводять мене до розпачу. Кожен її візит – це новий скандал, нові докори, що підривають мої сили. Я втомилася терпіти, і мій гнів ось-ось вирветься назовні, загрожуючи зруйнувати крихку згоду в нашій родині.

Свекруха, Марія Степанівна, постійно наголошує, що я не вмію готувати. Її особливо дратує, що я роблю їжу на кілька днів наперед. «Чому мій син має їсти те саме три дні поспіль?! Невже ти не можеш щодня варити свіже?» – кидає вона з презирством. Марія Степанівна – професійна кухарка, її страви – справжні шедеври. А я не люблю стояти біля плити. Для мене головне, щоб їжа була простою, їстівною і не витрачала забагато часу. Якщо вона відповідає цим критеріям – я задоволена.

У будні я готую звичайні страви: борщ, юшку, картоплю з м’ясом, макарони. Мій чоловік, Тарас, не скаржиться – йому все підходить. А от у вихідні він сам береться за приготування, створюючи кулінарні витвори. На це йде півдня, а мені потім доводиться мити купу брудного посуду, забризкану плиту та підлогу, яку Тарас завжди встигає випачкати. Я не проти його захоплення, але після роботи у мене немає сил на щоденні подвиги у кухні. Тарас це розуміє, а от свекруха – ні.

Кожен її прихід – наче іспит. Вона відкриває холодильник і кривиться: «Що це, знову вчорашня юшка? Невже так важко вранці розморозити м’ясо, а ввечері зварити щось свіже? Це ж не відбирає багато часу!» На словах все просто, але після зміни в офісі я мрію лише про одне – впасти на диван і закрити очі. Тарас співчуває мені і не вимагає свіжих страв на щодня, але Марія Степанівна не хоче ставати на моє місце.

Нещодавно я народила сина, Данилка. Життя стало ще важчим. Малеча майже не спить уночі, я ходжу як тінь, ледве тримаючись на ногах. Буває, що я взагалі не встигаю готувати, і Тарасу доводиться самому варити вареники. Свекруха, побачивши в холодильнику вчорашні макарони або ковбасу, вибухає: «У мого сина, навМоя рука невольно стиснула кухонний рушник, і я зрозуміла — сьогодні або я скажу їй усе, або цей каток продовжить давити мене до кінця.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 5 =

Також цікаво:

З життя43 хвилини ago

Пішов зі зрадою, а повернувся з двома чужими дітьми на руках

Цею історією колись поділилася зі мною стара знайома, котру звали Ганна. Сталось це не де-небудь, а у маленькому містечку Славутичі,...

З життя2 години ago

Сімейні таємниці та нове житло

**Сімейні таємниці та новий дім** — Приїжджайте до мене в село з чоловіком! — запросила мати Віру. — Обов’язково, мамо,...

З життя3 години ago

Ви маєте місяць, щоб звільнити мою квартиру! — заявила свекруха

— Маєте місяць, щоб звільнити мою квартиру! — оголосила свекруха. Ми з Олексієм прожили разом два роки. Кохали одне одного,...

З життя3 години ago

Тайна, раскрытая спустя десять лет

Мы ждали этого момента, словно целую вечность. Ровно десять лет прошло с тех пор, как прозвенел последний звонок в нашей...

З життя4 години ago

Пустота с глубоким смыслом

Как будто пусто, но значит все Алевтина ехала в троллейбусе №42, который петлял через заснеженную Тулу. Прижалась лбом к запотевшему...

З життя4 години ago

Таємниці, що розірвали родину

Сьогодні записав у щоденник цю історію, як урок для себе. Олена приготувала бутерброди, заварила чай і сіла на кухні у...

З життя5 години ago

Окна, оставленные настежь

**Недозакрытые окна** Наталья впервые за долгие месяцы услышала собственный голос. Он звучал хрипло, словно пробивался сквозь слой застоявшегося воздуха и...

З життя5 години ago

Зрада у новій оселі

Зрада в новому домі Олег і Соломія одружилися й переїхали до нової квартири в передмісті Києва. Їх переповнювала радість: молоді...