Connect with us

З життя

Кулінарний хаос: битва з матір’ю партнера

Published

on

Кулінарний пекельний котел: війна зі свекрухою

Моє життя у невеличкому місті на березі Дніпра перетворилося на нескінченний кошмар через свекруху, яка вважає мене нікчемною господаркою. Її безкінечні догани за те, як я готую, доводять мене до розпачу. Кожен її візит – це новий скандал, нові докори, що підривають мої сили. Я втомилася терпіти, і мій гнів ось-ось вирветься назовні, загрожуючи зруйнувати крихку згоду в нашій родині.

Свекруха, Марія Степанівна, постійно наголошує, що я не вмію готувати. Її особливо дратує, що я роблю їжу на кілька днів наперед. «Чому мій син має їсти те саме три дні поспіль?! Невже ти не можеш щодня варити свіже?» – кидає вона з презирством. Марія Степанівна – професійна кухарка, її страви – справжні шедеври. А я не люблю стояти біля плити. Для мене головне, щоб їжа була простою, їстівною і не витрачала забагато часу. Якщо вона відповідає цим критеріям – я задоволена.

У будні я готую звичайні страви: борщ, юшку, картоплю з м’ясом, макарони. Мій чоловік, Тарас, не скаржиться – йому все підходить. А от у вихідні він сам береться за приготування, створюючи кулінарні витвори. На це йде півдня, а мені потім доводиться мити купу брудного посуду, забризкану плиту та підлогу, яку Тарас завжди встигає випачкати. Я не проти його захоплення, але після роботи у мене немає сил на щоденні подвиги у кухні. Тарас це розуміє, а от свекруха – ні.

Кожен її прихід – наче іспит. Вона відкриває холодильник і кривиться: «Що це, знову вчорашня юшка? Невже так важко вранці розморозити м’ясо, а ввечері зварити щось свіже? Це ж не відбирає багато часу!» На словах все просто, але після зміни в офісі я мрію лише про одне – впасти на диван і закрити очі. Тарас співчуває мені і не вимагає свіжих страв на щодня, але Марія Степанівна не хоче ставати на моє місце.

Нещодавно я народила сина, Данилка. Життя стало ще важчим. Малеча майже не спить уночі, я ходжу як тінь, ледве тримаючись на ногах. Буває, що я взагалі не встигаю готувати, і Тарасу доводиться самому варити вареники. Свекруха, побачивши в холодильнику вчорашні макарони або ковбасу, вибухає: «У мого сина, навМоя рука невольно стиснула кухонний рушник, і я зрозуміла — сьогодні або я скажу їй усе, або цей каток продовжить давити мене до кінця.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 12 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Магія зустрічі

**ОЛЕНЬКА.** Старая Марійка витирала сльози, що стікали по її блідим, зморшкуватими щоками. Вона махала руками, немов дитина, що ще не...

З життя5 години ago

Неочікувана любов: Заможний холостяк закохався в дівчину зі шрамами з дороги.

Ось як би я розказала цю історію по-своєму: Ярослав Коваленко обожнював свій балкон. Особливо у п’ятничні ранки, коли місто під...

З життя6 години ago

Сховай мої муки

**З\’їж мою боли** Найменше усього Олені подобалося працювати з дітьми. Важко, нудно й небезпечно. Простір можливостей навколо дитини ще не...

З життя8 години ago

— Твоя мама їде на місяць? Тож я — до своєї, — дружина вже з чемоданом.

— Твоя мама їде на цілий місяць? Тоді я — до своєї, — дружина стояла вже з чемоданом. У Оксани...

З життя10 години ago

Коли валіза без ручки стає пригодою…

— Вітьку, більше до мене не заходь, добре? — спокійно попросив я. — Як це? Сьогодні не приходити? — не...

З життя13 години ago

Чому мої подруги мають красивих мам, а моя більше схожа на бабусю?

У всіх подруг матусі молоді та гарненькі, а в мене… Ні, ну ви бачили? Моя більше схожа на бабусю, і...

З життя16 години ago

ВІДПОВІДЬ ЗА ВІТРИНОЮ: МРІЇ, ЯКІ НЕВІДПРАВЛЯЮТЬСЯ В УСВІТ.

Ніхто не знав, як його звати. Це був хлопчик років дев’яти, худий, у трохи поношеній сорочці. Кожного вечора, повертаючись із...

З життя16 години ago

ОКУТАНІ ЛЮБОВ’Ю

ЗАХИЩЕНІ ЛЮБОВ’Ю Зустріч Іринки та Богдана була призначена десь у небесах. …Богдан свого батька в очі не бачив. Виростав під...