Connect with us

З життя

Кулінарний хаос: битва з матір’ю партнера

Published

on

Кулінарний пекельний котел: війна зі свекрухою

Моє життя у невеличкому місті на березі Дніпра перетворилося на нескінченний кошмар через свекруху, яка вважає мене нікчемною господаркою. Її безкінечні догани за те, як я готую, доводять мене до розпачу. Кожен її візит – це новий скандал, нові докори, що підривають мої сили. Я втомилася терпіти, і мій гнів ось-ось вирветься назовні, загрожуючи зруйнувати крихку згоду в нашій родині.

Свекруха, Марія Степанівна, постійно наголошує, що я не вмію готувати. Її особливо дратує, що я роблю їжу на кілька днів наперед. «Чому мій син має їсти те саме три дні поспіль?! Невже ти не можеш щодня варити свіже?» – кидає вона з презирством. Марія Степанівна – професійна кухарка, її страви – справжні шедеври. А я не люблю стояти біля плити. Для мене головне, щоб їжа була простою, їстівною і не витрачала забагато часу. Якщо вона відповідає цим критеріям – я задоволена.

У будні я готую звичайні страви: борщ, юшку, картоплю з м’ясом, макарони. Мій чоловік, Тарас, не скаржиться – йому все підходить. А от у вихідні він сам береться за приготування, створюючи кулінарні витвори. На це йде півдня, а мені потім доводиться мити купу брудного посуду, забризкану плиту та підлогу, яку Тарас завжди встигає випачкати. Я не проти його захоплення, але після роботи у мене немає сил на щоденні подвиги у кухні. Тарас це розуміє, а от свекруха – ні.

Кожен її прихід – наче іспит. Вона відкриває холодильник і кривиться: «Що це, знову вчорашня юшка? Невже так важко вранці розморозити м’ясо, а ввечері зварити щось свіже? Це ж не відбирає багато часу!» На словах все просто, але після зміни в офісі я мрію лише про одне – впасти на диван і закрити очі. Тарас співчуває мені і не вимагає свіжих страв на щодня, але Марія Степанівна не хоче ставати на моє місце.

Нещодавно я народила сина, Данилка. Життя стало ще важчим. Малеча майже не спить уночі, я ходжу як тінь, ледве тримаючись на ногах. Буває, що я взагалі не встигаю готувати, і Тарасу доводиться самому варити вареники. Свекруха, побачивши в холодильнику вчорашні макарони або ковбасу, вибухає: «У мого сина, навМоя рука невольно стиснула кухонний рушник, і я зрозуміла — сьогодні або я скажу їй усе, або цей каток продовжить давити мене до кінця.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − дванадцять =

Також цікаво:

З життя59 секунд ago

Сыновья вновь появились, когда я решила отдать квартиру племяннице.

Пять лет мои сыновья не появлялись на пороге, но стоило мне заикнуться о передаче квартиры племяннице — как слетелись, словно...

З життя11 хвилин ago

Зрада в мережі: секрет дружини брата

Тиша в мережі: таємниця невістки Мене звуть Оксана, і моє сердце тріскається від болю та сумнівів. У нашому затишному містечку...

З життя12 хвилин ago

Як моя свекруха потрапила до лікарні з “серцем”, а повернулася з малюком

Як моя свекруха лягла до лікарні «із серцем», а повернулась… з немовлям З Ігорем ми одружені вже майже сім років....

З життя32 хвилини ago

Моя допомога сину і невістці обернулася, коли мене виставили за двері напередодні свята

Було це давно, але досі болить у серці, мов свіжа рана… Звали мене Оксана Михайлівна. Мій син Тарас був для...

З життя40 хвилин ago

Відплата байдужості: око за око

У сонному містечку над Дніпром Оксана Андріївна довгі роки намагалася бути ідеальною матір’ю та свекрухою. Вона жертвувала часом, силами та...

З життя41 хвилина ago

Сестра проситься до нас, а чоловік проти: я розриваюся між двох вогнів

Мене звуть Оксана. Зараз я опиняюся між двох вогнів: ризикую посваритися або з рідною сестрою, або з чоловіком, якого люблю....

З життя43 хвилини ago

Моя сестра хоче оселитися у нас, а чоловік категорично проти: опинилася між двох вогнів

Мене звати Оксана. Зараз я опиняюсь між двох вогнищ: ризикую посваритися або з рідною сестрою, або з коханим чоловіком. Серце...

З життя54 хвилини ago

Свекровь поддержала меня после родов, а мама даже не позвонила

После родов свекровь окружила меня такой заботой, что я расплакалась: а родная мама даже не позвонила. Есть такая поговорка: «С...