Connect with us

З життя

Кулон, который изменил всё: как жена спасла мужа

Published

on

**Один кулон изменил всё: как жена вернула мужа к жизни**

Сегодня я записала в дневник историю, которую не забуду никогда.

— Солнышко, я к Светке забегу, — сказала Арина, поправляя локоны перед зеркалом. — Со школы не виделись, сто лет уже.

— Хорошо, — кивнул Дмитрий. — Отлично проведи время.

Дверь захлопнулась, и в квартире воцарилась тишина. Дмитрий тут же уселся за компьютер — редкий шанс спокойно поиграть. Но не успел он погрузиться в игру, как зазвонил телефон.

— Привет, старина! — раздался голос Максима, его давнего друга. — Еду к тебе! Жена-то ведь не дома? Кстати, только что её возле нашего офиса видел…

Дмитрий замер. В голове пронеслось: «Как? Она же к Светке поехала…»

— У офиса? Ты точно не ошибся? — переспросил он, сжимая трубку.

— Да брось, — засмеялся Максим. — Выходила из ювелирного, с пакетиком. В машину села и умчалась. Может, свою Арину я бы с кем-то спутал, но твою — никогда.

В груди стало тяжело. Пять лет брака, ни одной серьёзной ссоры — все им завидовали. И вдруг…

Когда Максим пришёл, Дмитрий всё ещё перебирал в голове его слова.

— Ну чего сидишь? — друг поставил на стол бутылку пива. — Разливать будем?

— Подожди… — Дмитрий прищурился. — Ты точно не ошибся насчёт Арины?

— Точно. Причём сияла, как новогодняя ёлка, — к слову, подарок ей покупаешь?

— Нет, — пробормотал Дмитрий.

Мысли кружились: «Неужели у неё…» Он набрал номер Арины.

— Привет, зайка. Где у нас бокалы для гостей? Максим пришёл, а я не нашёл… — сказал он как можно бодрее.

— В буфете, на верхней полке, — ответила Арина. — Мы тут со Светкой её новые платья разглядываем. Всё в порядке.

Из трубки донёсся смех Светы. Дмитрий выдохнул. Наверное, Максим ослышался.

Арина вернулась глубокой ночью, пахнущая духами и чем-то новым, неуловимым.

— Как твои посиделки? — спросил Дмитрий.

— Отлично, — она поцеловала его в щёку. — Платья примеряли. Она в клуб звала, но я без тебя не пошла.

На душе стало легче. Решил: хватит накручивать себя.

Утром Дмитрий, как обычно, приготовил завтрак. Полгода без работы — но хоть заботился о ней, баловал. Поднёс ей тарелку в постель, любуясь её улыбкой.

Но тут Арина, поблагодарив, вдруг добавила:

— Ты бы работу нашёл уже… Сколько можно на мне висеть?

Слова, словно нож, кольнули в сердце. Он хотел ответить, но тут заметил — на её шее сверкал кулон в форме сердца, которого раньше не было.

— Это откуда? — прохрипел он.

— Подарок. Себе купила, с премии, — равнодушно ответила Арина.

Но сомнения уже въелись в душу. «У неё есть другой», — билось в висках.

Весь день он лихорадочно шерстил сайты с вакансиями. Работа — любой ценой.

Через несколько часов он сидел на собеседовании. А уже через день вышел на новое место — на завод по производству пластиковых окон. Зарплата скромная, зато стабильная.

— Всё, теперь жизнь наладится, — пообещал себе.

Через неделю, вечером, он устроил сюрприз — запечённую курицу, накрытый стол.

Арина, войдя, удивилась:

— Что за повод?

— Завтра аванс, — с гордостью сказал Дмитрий. — Празднуем.

Она смущённо улыбнулась. Где-то внутри кольнуло — ведь этот кулон был её маленькой хитростью…

На следующий день Арина позвонила маме:

— Мам, сработало! Он устроился! Теперь и работает, и носит меня на руках. А всё из-за кулона… — она рассмеялась. — Один дурацкий кулон — и он снова в деле.

Глядя на спящего после смены Дмитрия, она понимала: иногда маленькая ложь — лучший способ разбудить настоящие чувства.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять + 12 =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість, поглянула свекрусі і чоловіку у вічі, і сказала прямо:

Учора я зібрала всю свою волю, подивилася у вічі свекрусі, Дарині Степанівні, та чоловікові, Олегові, і сказала рішуче: “Вашої ноги...

З життя37 хвилин ago

Готова втікти з дитиною від чоловіка та його батьків, зібравши лише найнеобхідніше

Щоденник. Вже три роки. Три роки, як я опинилася в цьому селі, за кілька десятків кілометрів від Тернополя, і лише...

З життя56 хвилин ago

Родичі свекрухи приїхали за два тижні до свята і не поспішають від’їжджати

Ну, що ви думаєте? Приїхали родичі моєї свекрухи, Тетяни Петрівни, за два тижні до Великодня, і, судячи з усього, збиратися...

З життя58 хвилин ago

Звісно, не горю бажанням, але збираю речі та їду з сином до мами.

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до моєї мами, Ганни Миколаївни. А...

З життя1 годину ago

Мій чоловік настільки вважає себе центром всесвіту, що вирішив диктувати мені умови.

Мій чоловік Микола останнім часом так уявив себе центром світу, що вирішив, ніби має право ставити мені умови. І не...

З життя2 години ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість і прямо сказала свекрусі та чоловіку:

Сьогодні я зібрала усі свої сили, подивилася у вічі свекрусі, Ганні Василівні, та чоловікові, Олегові, і сказала прямо: «Вашої ноги...

З життя2 години ago

Я з небажанням збираю речі та вирушаю з сином до мами

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до своєї мами, Ганни Степанівни. А...

З життя2 години ago

Що ви думаєте? Родичі моєї свекрухи приїхали за два тижні до свята і, здається, не збираються їхати

Ну, що ви скажете? До нас нагрянули родичі від моєї свекрухи, Тетяни Степанівни, за два тижні до Великодня, і, схоже,...