З життя
Квартира в центрі міста: новий мешканець після непередбачуваних обставин.
В недавньому часі я потрапила в квартиру в центрі Києва, яку здали відразу після смерті власниці. Велика запущена квартира з чорним входом. Нові господарі — дуже далекі і, мабуть, дуже скупі родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагалися зберегти. І жити в такій обстановці було дивно — без дозволу чіпати все, ніби господар просто вийшов у магазин за хлібом.
Спершу здавалося, хтось повернеться, побачить мене і скаже голосом вчителя: що ви тут робите? Але ні, ніхто не прийшов. Біля телевізора катушка муліне. Гудзики у вазочці. Чеські різнокольорові бокали, красиві, але часто використовувані — з них, очевидно, часто пили вино. За склом фотографія закордонної дівчинки у мантії та капелюшку з пензликом. У коморі акуратно запаковані зимові пальта і чоботи типу ботів. Свіжі календарі у всіх кімнатах — настільні, перекидні, настінні, справжня якась манія. Тут слідкували за часом. На кухні в шафці недопиті вітаміни «Кораллового клубу». Тут збиралися жити довго і затишно. Ніяких ліків — ніхто не хворів.
Господиня жила одна в трьох кімнатах. У ванній різні шампуні для кошенят. Усюди сильний котячий запах. Коти тут були на королівських правах, і, мабуть, їх гуртом вигнали слідом за гробом. І відмінна бібліотека. Не декоративна, коли сторінки склеєні, а книги підібрані за кольором і висотою. А така жива, начитана, видно, все життя поповнювана бібліотека, для задоволення, без снобізму. І альбоми Філонова, і китайська філософія, і Чейз з Устиновою.
А ще багато-багато книжок про дідуся господині квартири. Товстелезних-претолстелезних, набагато товщих за Біблію. На декількох мовах. Всюди про його світову комуністичну значущість, його геній і вдячність народів за його дії. І ось я прийшла з вулиці, і якби був камін, я могла б підтримувати вогонь за допомогою цієї макулатури. Тоді від неї була б хоч якась користь.
Що залишилося від цієї людини? Київська квартира, здаючи яку, далекі родичі можуть більше не працювати.
Боже, можна померти в будь-який момент, і нічого з того, що було тобі дорогим, не буде дорогим вже нікому. Так, є діти, але і їм не потрібно нічого мого. У них буде своє. Господи, все, що є в нашому житті матеріального — все це такі дрібниці, такі смішні і незначні речі. Та і ми самі…
Виявилося, що досі у мене була надія на безсмертя)
А тепер більше ніколи не буду нічого накопичувати, облаштовувати і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна лише продовжувати день за днем.
А накопичувати — тільки враження, жити тільки зараз — щоб було що згадати, коли вже нічого не буде відбуватися. Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, затоптують твої сліди і варять каву в твоїй турці.
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...
That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.
That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...
On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection
**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...
On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care
**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Cried, Abandoning Grandma. Little Did Those Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back Around.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snowdrift. The fools didnt realise the...
A Wealthy Woman Visits Her Son’s Grave and Finds a Weeping Waitress Cradling a Baby — The Shocking Truth That Altered Their Lives Forever
A Wealthy Lady Visits Her Sons Grave and Finds a Weary Waitress Holding a Baby What She Learned Changed Everything...