З життя
Квартира з привидом: одразу після смерті власниці вже здали новим мешканцям.
В нещодавньому часі мені потрапилася квартира в центрі Києва, яку здали одразу після смерті власниці. Велика запущена квартира з чорним входом. Нові господарі – дуже далекі і, мабуть, дуже жадібні родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагалися зберегти. І жити в такій обстановці було дивно – без дозволу торкатися всього, ніби господарка вийшла до магазину.
Спочатку здавалося, що хтось повернеться, побачить мене і скаже голосом завуча: що ви тут робите? Але ні, ніхто не прийшов. Біля телевізора клубок муліне. Гудзики в вазочці. Чеські різнокольорові келихи, гарні, проте постійно в експлуатації – з них явно часто пили вино. За склом фотографія дівчинки в мантії і шапочці з пензликом. У комірчині акуратно запаковані зимові пальта і взуття типу боти. У всіх кімнатах свіжі календарі – перекидні, відривні, настінні, наче якась манія. Тут слідкували за часом. На кухні в шафці недопиті вітаміни «Кораллового клубу». Тут намірилися жити довго і комфортно. Жодних ліків – ніхто не хворів.
Господарка жила одна в трьох кімнатах. Ванна з різними шампунями для кошенят. Усюди сильний котячий дух. Тут коти були на королівському становищі, і, мабуть, їх гуртом випровадили слідом за труною. І відмінна бібліотека. Не декоративна, коли сторінки склеєні, а книжки підібрані по кольору і висоті, а жива, читана, видно, все життя поповнювана бібліотека, для задоволення, без снобізму. І альбоми Філонова, і китайська філософія, і Чейз з Устіновою.
А ще багато книжок про дідуся господарки квартири. Товстезні, значно товстіші за Біблію. На кількох мовах. Усюди про його світове комуністичне значення, його геній та вдячність народів за його діяння. І ось я прийшла з вулиці, і якби був камін, могла б підтримувати вогонь цією макулатурою. Тоді від неї була б хоч якась користь.
Що залишилося від цієї людини? Київська квартира, здаючи яку, далекі родичі можуть більше не працювати.
От можна померти в будь-який момент, і нічого з того, що було тобі дорогим, не буде дорогим вже нікому. Так, є діти, але й їм не потрібно нічого мого. У них буде своє. Господи, все, що є в нашому житті матеріального – це такі дрібниці, такі смішні і незначні речі. Та й ми самі…
Виявилося, що досі у мене була надія на безсмертя)
А тепер ніколи не буду нічого накопичувати, облаштовувати і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна тільки продовжувати день за днем.
А накопичувати – тільки враження, жити лише зараз – щоб було що згадати, коли вже нічого не буде відбуватися. Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, затоптують твої сліди і варять каву в твоїй турці.
At First, Everyone Stood Still
At first, the room stood motionless. A boy kneeling before her. I can help. I promise. A few guests cast...
If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.”If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.
So listen, I gotta tell you about what went on with my friend Emily and her family, it was such...
The husband’s mistress was flawless. She herself would have picked a woman like her, if she had been born a man.
The husbands lover, Mabel, is a rarity of beauty. If she were a man, James would still pick her. You...
They were prepared to add the little girl’s name to the roster of the missing. Then an old dog hobbled onto the frozen lake and outsmarted all the experts.
They were almost ready to add the little girls name to the list of those lost forever. Then a scruffy...
Her Father Married Her Off to a Beggar Because She Was Born Blind — But What Happened Next Left Everyone Speechless.
Emily had never laid eyes on the world, but she carried its weight in every breath. Born blind into a...
Between Two Fires
Hey mate, let me tell you this story about these two English twins, Sophie and her brother Oliver, who had...
A tense atmosphere filled the business class. Passengers cast hostile glances at the elderly woman as she sat down in her seat. Yet the airplane captain turned to her at the end of the flight.
Remembering now an event that occurred long ago, a tense atmosphere dominated the business class section. Passengers exchanged hostile glances...
Hold On—Don’t Rush to Say Yes Just Yet
Waitdont say yes. A childs voice shattered the quiet, sharp as a dropped teacup in a silent room. The chapel...